Постанова № 32659758, 18.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Київ 810/2779/13-а

11:48

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Євчук Ю.В.,

від відповідача - Зайцев В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Хіміко - металургійний комбінат «Укрцинк»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання неправомірними і скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіміко - металургійний комбінат «Укрцинк» з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання неправомірними і скасування податкових повідомлень - рішень від 03.01.2013 № 0000021530 і від 03.01.2013 № 0000011530.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, яким встановлено що підприємством включено до складу податкового кредиту податкові накладні, одна з яких оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, інша відсутня у підприємства на момент проведення перевірки і прийняття податкових повідомлень-рішень. Крім того, на думку податкового органу, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки в Акті перевірки про порушення вимог чинного податкового законодавства є безпідставними, а спірні податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки підприємство скористалось право на подачу заперечення до Акта перевірки у встановлений чинним законодавством 5 денний термін і подало до податкового органу необхідні податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит. Проте, відповідачем дані документи до уваги прийняті не були. Також, позивач зазначив, що під час перевірки відповідачем не враховано сплачений підприємством податок на додану вартість за товар при ввезені на митну територію України на підставі вантажної митної декларації.

Таким чином, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував і зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки порушення, які встановлені в ході проведення перевірки свідчать про обґрунтованість висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки. Щодо заперечень підприємства, які подавались до податкового органу до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача пояснив, що вони були залишені відповідачем без розгляду і не розглядались по суті, оскільки подані з порушенням строків, встановлених п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовою особою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правильності нарахування ТОВ «Хіміко - металургійний комбінат «Укрцинк» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 13.12.2012 № 4892/15-3/25295798 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки (сторінка 5) податковим органом зазначено, що згідно з поданою TOB «ХМК «УКРЦИНК» до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС податковою декларацією з ПДВ за вересень 2012 року з додатками сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме - серпень 2012 року у розмірі 12996 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податковою кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є - за серпень 2012 року здійснення імпортних операцій, які згідно з чинним законодавством оподатковуються податком за ставкою 20 відсотків, обсяги імпортних операцій відображені в рядку 12.1 (сплата ПДВ на митниці) на суму ПДВ 12326 грн., що становить 74,59 % від загального податкового кредиту, за вересень 2012 року перевищення обсягів придбання товарів (робіт, послуг) в обсягах, що значно перевищують їх реалізацію.

Під час проведення перевірки реєстру отриманих і виданих податкових накладних за вересень 2012 року встановлено, що TOB «ХМК «УКРЦИНК» не надано отриману податкову накладну, оформлену відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує правомірність формування податкового кредиту, а саме - податкова накладна № 244 від 19.09.2012 на загальну суму 250,00 грн., в т.ч. ПДВ 41,67 грн. по контрагенту TOB «Магнус Лімітед», і.п.н. 206092010275 (податкова накладна відсутня).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ХМК «УКРЦИНК» включено до податкового кредиту за вересень 2012 року суму ПДВ 66,67 грн. (послуги із збирання заготівлі інших пак.матер.) від контрагента TOB «Укрресурси-2011», і.п.н. 379234026501 по податковій накладній № 204 від 05.09.2012, яка не скріплена печаткою продавця, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2012 року у розмірі 66,67 грн.

Відповідно до Акта перевірки (сторінки 8-9) перевіркою позивача за серпень 2012 року з питані нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунку банку, за результатами якої складено Акт від 12.11.2012 № 4259/15-3/2529 встановлено порушення п.198.6. п.198.6. ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України:

- підприємством завищено суму податкового кредиту за серпень 2012 року відповідно завищено суму від'ємного значення різниці між сумою зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року у розмірі 69,66 грн., що призвело, до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок за вересень 2012 року на 69,66 грн.

- підприємством завищено значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 22971,14 грн.

Враховуючи викладене, податковий орган зазначив, що підприємством безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 7465,13 грн.

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2012 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 5530,87 грн.

За наслідками перевірки податковий орган зазначив, що перевіркою ТОВ «ХМК «УКРЦИНК» встановлено порушення п. 198.6. ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України: підприємством безпідставно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2012 року у розмірі 7465,13 грн., безпідставно завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року у розмірі 108,34 грн. та безпідставно завищено значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року у сумі 22971,14 грн. (з урахуванням проведеної перевірки з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року, оформленої Актом від 12.11.2012 № 4259/15-3/25295798).

Непогоджуючись з висновками Акта перевірки позивач надіслав податкову органу письмові заперечення від 24.12.2012 із відповідними документами на підтвердження обґрунтованості заперечень.

Листом від 28.12.2012 № 7502/10/15-3 Білоцерківська ОДПІ повідомила позивачу, що ним порушено визначений пунктом 86.7 статті 87 Податкового кодексу України строк для подання письмових заперечень на Акт перевірки, тому заперечення підприємства від 24.12.2012 податковим органом не розглядались.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011530, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 7465,13 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3732,57 грн. і податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000021530, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 108,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 23.04.2013 № 1364/6/99-99-10-01-15 скаргу позивачу залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000021530, суд зазначає про таке.

Як було встановлено судом, в Акті перевірки податковий орган посилається на відсутність податкової накладної № 244 від 19.09.2012 і оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства податкової накладної № 204 від 05.09.2012.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 ПК України передбачено що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з частиною четвертою пункту 8 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані органом державної податкової служби під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, TOB «ХМК «УКРЦИНК» 24.12.2012 надіслано цінним листом, з описом і повідомленням про вручення, заперечення на Акт № 4892/15-3/25295798 від 13.12.2012, що підтверджується даними наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку від 24.12.2012 № 0566.

У запереченнях підприємство просило прийняти їх до розгляду і скасувати Акт № 4892/15-3/25295798 від 13.12.2012 як такий, що порушує норми чинного законодавства.

Як вбачається із заперечень, у додатках TOB «ХМК «УКРЦИНК» зазначено копії податкових накладних: № 244 від 19.09.2012 і № 204 від 05.09.2012.

Проте, листом від 28.12.2012 № 7502/10/15-3 Білоцерківська ОДПІ повідомила позивача, про те, що дані заперечення подані з порушенням визначеного чинним законодавством терміну для їх подання і тому їх не прийнято до уваги при складанні Акта перевірки.

З даного приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Судом встановлено, що лист, яким надсилався Акт № 4892/15-3/25295798 від 13.12.2012 отриманий представником TOB «ХМК «УКРЦИНК» на поштовому відділенні 19.12.2012, що підтверджується копією конверту і довідкою № 03/02-38 від 14.01.201 Центру поштового зв'язку № 1.

Як було зазначено, заперечення на Акт надіслано позивачем до відповідача 24.12.2012, тобто на шостий день з моменту отримання Акта, оскільки п'ятий день припадав на вихідний день, а відтак, позивач не порушив строку у п'ять робочих днів для подання заперечень на Акт перевірки. Отже, дані заперечення мали бути розглянуті податковим органом у встановленому податковим законодавством порядку, з урахуванням того, що позивач отримав Акт перевірки 19.12.2012.

Крім того, судом встановлено, що податкова накладна від 05.09.2012 № 204 у позивача наявна, а податкова накладна від 19.09.2012 № 244 оформлена належним чином із проставленням печатки підприємства - продавця ТОВ «Магнус Лімітед», і саме про це повідомляв позивач податковий орган у своїх запереченнях, які не були прийняті до уваги податковим органом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000021530 прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011530, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України дата виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України єдиним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Аналогічні норми закріплені і в Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002, в якому зазначено, що операції з ввезення товарів на митну територію України відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Отож, при аналізі норм Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту при операціях із ввезенням на митну територію України товарів, можливе не раніше дня оформлення митної декларації.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій митних декларацій від 01.08.2012 № 125140000/2012/180867 і від 07.08.2012 № 125140000/2012/180956 позивачем ввезено на митну територію України товар, за який сплачено податок на додану вартість у сумі 8131,19 грн. і 4194,96 грн., що становить 12326,19 грн.

Проте, як повідомив суду представник відповідача одна з митних декларацій а саме за 01.08.2012 № 125140000/2012/180867 не була врахована податковим ревізором інспектором так як вона не відноситься до перевіряємого періоду, а саме, за вересень 2012 року.

Проте, із даним висновком податкового органу суд не погоджується, оскільки, із системного аналізу положень пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 Податкового кодексу України вбачається, що віднесення сум податку до податкового кредиту, є правом платника податків, а не його обов'язком, та може бути використане платником податків протягом 365 днів з моменту виникнення такого права. Тому, використання такого права позивачем є цілком обґрунтованим та не суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд також дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000011530 прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 03.01.2013 № 0000021530 і від 03.01.2013 № 0000011530.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 липня 2013 р.