
Справа № 640/11676/13-к
н/п 1-кс/640/4367/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" липня 2013 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - Садовського К.С.,
при секретарі - Смирновій Т.Д.,
за участю прокурора - Гірмаш О.М.,
слідчого - Мирного А.В.,
адвоката - ОСОБА_1,
підозрюваного - ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12012040340000127 від 22.11.2012 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Куп’янської міськради, Харківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, дітей не має, зі слів працює штукатуром-маляром ПП «Укртеплосервіс-Стандарт» м.Димитрова, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 24.06.2011, Куп’янським міськрайонним судом Харківської області, за ст.ст. 153 ч.2, 152 ч.3, 289 ч.2, 69, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, із конфіскацією майна, постановою Дзержинського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2012 згідно ст.82 КК України замінено не відбуту частину покарання 1 рік 7 місяців 8 днів більш м’яким покаранням у вигляді виправних робіт з відрахуванням його заробітної плати 20% на користь держави,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
16 липня 2013 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2
Слідчий вказує, що влітку 2012 року ОСОБА_2 будучи засудженим 24.06.2011 Куп’янським міськрайонним судом Харківської області за ст.289 ч.2, 69, 153 ч.2, 152 ч.3, 69 70 ч.1 до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на шлях виправлення не став та під час відбування призначеного йому покарання в Дзержинській виправній колонії №2 м. Дзержинськ Донецької області, з метою викрадення коштів з карткових рахунків клієнтів ПАТ КБ «Приватбанк», на які останні збирали добровільні пожертвування на лікування своїх онкохворих дітей, про розміщували інформацію в мережі Інтернет, діючи умисно, із корисливих спонукань, вступив в попередню змову із невстановленими особами, які відбували покарання в тому ж виправному закладі, а також із раніше засудженими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які звільнилися із місць позбавлення волі та мешкали в м. Харкові, з якими розробив та узгодив злочинний план скоєння шахрайств, шляхом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Так, 01.09.2012 ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, відповідно до злочинного плану, за попередньою змовою із невстановленими особами, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в мережі Інтернет відшукав оголошення про те, що ОСОБА_7 збирає добровільні пожертвування на лікування онкохворої дитини, з якого отримав інформацію про його анкетні дані, номер карткового рахунку, а також номер телефону потерпілого та зателефонував йому, представившись співробітником ПАТ КБ «Приватбанк», повідомив неправдиву інформацію про те, що у зв’язку із тим, що потерпілий чекає на перерахування коштів на лікування дитини, він повинен пересвідчитися в достовірності даних про володільця рахунку, на що потерпілий ОСОБА_7 будучи введеним в оману відповів на всі питання ОСОБА_2 щодо його особистих даних та повідомив йому три номери телефонів на які він частіше телефонує. Після чого ОСОБА_2 від ОСОБА_5 отримав особисті дані про підшуканого останнім ОСОБА_8, для отримання дублікату сім-картки потерпілого, які ОСОБА_2 повідомив за телефоном оператору зв’язку «МТС», разом із трьома номерами телефонів, на які найчастіше телефонує потерпілий ОСОБА_7 та подав заявку на заміну сім-картки із номером потерпілого, повідомивши неправдиву інформацію про її втрату. В свою чергу ОСОБА_8, якому не було відомо про злочинні наміри вказаних осіб, на прохання ОСОБА_5 спрямував із паспортом до центру обслуговування абонентів компанії «МТС», по вул. Сумській, 37 в м. Харкові, де отримав дублікат сім-картки із номером потерпілого ОСОБА_7, який в останнього був закріплений як основний фінансовий номер в ПАТ КБ «Приватбанк» та передав його ОСОБА_5
В той самий час ОСОБА_5, діючи відповідно до відведеної йому функції активував вказану сім-картку, помістивши її до свого мобільного терміналу, тим самим заблокував справжню сім-картку, яка знаходилася у потерпілого та зателефонував ОСОБА_2, після чого в ПАТ КБ «Приватбанк» за телефоном служби «експрес платежів» 3700, увімкнув функцію «конференц-зв’язок» та вимкнув мікрофон свого телефону, після чого ОСОБА_2 повідомив співробітнику ПАТ КБ «Приватбанк» завідомо неправдиві відомості про те що він є ОСОБА_7, повідомив його особисті дані та надав оператору, який був впевнений, що спілкується особисто із ОСОБА_7, так як дзвінок був з його номеру, вказівку на перерахування грошових коштів із його особистого рахунку на рахунки підшуканих ОСОБА_5 та невстановленою особою ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яким не було відомо про злочинні наміри останніх. Оператор банку діючи відповідно до внутрішньої інструкції з метою ідентифікації клієнта, на його особистий номер відправив смс-повідомлення із кодом, яке надійшло на мобільний термінал ОСОБА_5 який в свою чергу повідомив вказаний код особистим телефоном ОСОБА_2, який повідомив його оператору, підтвердивши проведення платежу.
Внаслідок вказаних дії, введеним в оману співробітником ПАТ КБ «Приватбанк» були проведені операції з електронного переказу коштів, під час яких із рахунку потерпілого ОСОБА_7 в ПАТ КБ «Приватбанк» номер 4405 8858 2139 7822 були незаконно списані грошові кошті в загальній сумі 10 000 грн., з яких 5000 грн. надійшли на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» номер 4149 4377 2602 6451, який належить ОСОБА_8 та 5000 грн. надійшли на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» номер 4149 4377 2184 8123, який належить ОСОБА_9, після чого вказані кошти були зняті готівкою в банкоматах м. Харкова та ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені особи розпорядилися ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 10 000 грн.
Крім того, 08.09.2012 ОСОБА_2 діючи умисно, із корисливих спонукань, відповідно до злочинного плану, за попередньою змовою із невстановленими особами, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в мережі Інтернет відшукав оголошення про те, що ОСОБА_10 збирає добровільні пожертвування на лікування онкохворої дитини, з якого отримав інформацію про його анкетні дані, номер карткового рахунку, а також номер телефону потерпілого та зателефонував йому, представившись співробітником ПАТ КБ «Приватбанк», повідомив неправдиву інформацію про те, що потерпілому надійшла значна сума коштів на лікування дитини та для підтвердження переводу він повинен пересвідчитися в достовірності даних про володільця рахунку, на що потерпілий ОСОБА_10 будучи введеним в оману відповів на всі питання ОСОБА_2 щодо його особистих даних та повідомив йому три номери телефонів на які він частіше телефонує. Після чого ОСОБА_2 повідомив за телефоном оператору зв’язку «МТС» особисті дані ОСОБА_6 для отримання ним сім-картки із номером потерпілого, разом із трьома номерами телефонів, на які найчастіше телефонує потерпілий ОСОБА_10 та подав заявку на заміну сім-картки із його номером, повідомивши неправдиву інформацію про її втрату. В свою чергу ОСОБА_6 діючи відповідно до відведеної йому функції, спрямував із паспортом до центру обслуговування абонентів компанії «МТС», по вул. Сумській, 37 в м. Харкові, де отримав дублікат сім-картки із номером потерпілого ОСОБА_10, який в останнього був закріплений як основний фінансовий номер в ПАТ КБ «Приватбанк» та передав його ОСОБА_5
В той самий час ОСОБА_5, діючи відповідно до відведеної йому функції активував вказану сім-картку, помістивши її до свого мобільного терміналу, тим самим заблокував справжню сім-картку, яка знаходилася у потерпілого та зателефонував ОСОБА_2, після чого в ПАТ КБ «Приватбанк» за телефоном служби «експрес платежів» 3700, увімкнув функцію «конференц-зв’язок» та вимкнув мікрофон свого телефону, після чого ОСОБА_2 повідомив співробітнику ПАТ КБ «Приватбанк» завідомо неправдиві відомості про те що він є ОСОБА_10, повідомив його особисті дані та надав оператору, який був впевнений, що спілкується особисто із ОСОБА_10, так як дзвінок був з його номеру, вказівку на перерахування грошових коштів із його особистого рахунку на особисті рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Оператор банку діючи відповідно до внутрішньої інструкції з метою ідентифікації клієнта, на його особистий номер відправив смс-повідомлення із кодом, яке надійшло на мобільний термінал ОСОБА_5 який в свою чергу повідомив вказаний код особистим телефоном ОСОБА_2, який повідомив його оператору, підтвердивши проведення платежу.
Внаслідок вказаних дій, введеним в оману співробітником ПАТ КБ «Приватбанк» були проведені операції з електронного переказу коштів, під час яких із рахунку потерпілого ОСОБА_10 в ПАТ КБ «Приватбанк» номер 4405 8858 1383 5334 були незаконно списані грошові кошті в загальній сумі 20 900 грн., з яких 12 000 грн. надійшли на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» номер 5211 5374 1825 4889, який належить ОСОБА_5 та 8900 грн. надійшли на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» номер 4149 4377 3530 1333, який належить ОСОБА_6, після чого вказані кошти були зняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 готівкою в банкоматах м. Харкова та ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені особи розпорядилися ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 20 900 грн.
22 листопада 2012 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення старшим слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040340000127 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 Кримінального кодексу України.
16 липня 2013 р. о 19-50 год., на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2013 р. слідчим була затримана особа, підозрювана у вчиненні злочину за ч.3 ст.190 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та 17 липня 2013 р. доставлений до Київського районного суду м. Харкова для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_1 просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та врахувати дані про особу ОСОБА_2, який має постійне місце проживання і не збирається ухиляться від явки до слідчого або до суду.
Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винність у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та від надання пояснень, згідно ст.. 63 Конституції України відмовився. Вказав, що має хронічне захворювання гепатитом «В» і «С» та страждає на хворобу серця. Також, при вирішенні клопотання просив врахувати, що має на утриманні мати, яка є пенсіонером та інвалідом ІІ групи.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що 22.11.2012 р. старшим слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про злочин та відкрито кримінальне провадження № 12012040340000127 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Як вбачається з протоколу затримання, 16 липня 2013 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_2 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином моментом затримання відповідно до ст. 209 КПК України є 16.07.2013 р., 19 год. 50 хв.
16 липня 2013 гр. ОСОБА_2 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України (в редакції від 13.04.2012) було вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
16 липня 2013 гр. ОСОБА_2 був допитаний в якості підозрюваного.
Надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12012040340000127, а саме: свідченнями підозрюваного ОСОБА_5, матеріалами складеними за результатами проведених співробітниками УБК ГУМВС України в Харківській області оперативно-технічних заходів з додатками до них, показаннями підозрюваного ОСОБА_5, висновком судово-фоноскопічної експертизи.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:
1) ОСОБА_2 неодноразово засуджений за скоєння різних видів злочинів, в тому числі тяжких;
2) протягом 2007-2009 років ухилявся від органу слідства та знаходився в міждержавному розшуку;
3) вчиняв злочини під час відбування покарання у виправному закладі;
4) може впливати на інших співучасників злочину, які на даний час органом досудового слідства не встановлені;
5) має широкі стійкі зв’язки серед засуджених та раніше судимих осіб, підтримує постійні стосунки із особами, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі;
6) спричинена матеріальна шкода потерпілим не відшкодована.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше судимий за скоєння, у тому числі, тяжких злочинів, не одружений, може залишити своє постійне місце проживання та межі України та впливати на інших підозрюваних, свідків та потерпілих, застосування більш м’яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його віку, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 (вісімдесят) мінімальних заробітних плат в сумі 91 760 грн. ( 1147х80=91 760).
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12012040340000127 від 22.11.2012 р. про застосування запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО №27 м. Харкова на шістдесят днів - до 1950 год. 12 вересня 2013 року.
Визначити суму застави у розмірі 91 760 (дев’яносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн., які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою на р/р № 37318008000164 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 12012040340000127 від 22.11.2012 ОСОБА_2 (Київський районний суд м. Харкова).
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Зобов’язати старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя К.С.Садовський
Копію ухвали отримав «____»____2013 р. ___год.___хв. ______
ОСОБА_2
Судове рішення № 32659683, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 17.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/11676/13-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: