Постанова № 32658355, 24.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 р.Справа № 2-а-8098/10/1570

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Кравченка К.В.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмову в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, стягнення з Державного бюджету зайво сплаченої суми коштів за митне оформлення товару, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці про визначення митної вартості товару від 13 квітня 2010 року № 500000006/2010/610567/2;

- визнати протиправним та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 16 квітня 2010 року № 500000006/60650;

- стягнути з Державного бюджету зайво сплачену суму коштів за митне оформлення товару в розмірі 64 367,86 грн.

Постановою від 18 березня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт посилається на те, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів Товариство надало всі необхідні документи згідно з переліком, наведеним у пункті 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Також апелянт посилається на те, що рішення Митниці щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару відбулось без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування, та без процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Південна митниця, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області та прокурор письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що на виконання умов міжнародного контракту поставки № 003/2010 від 03.11.2009 року (а.с.9-14) ТОВ «ВКФ Комплект» отримано від «Кінгдао Роялті Шоес Кампані, ЛТД» (Китай) взуття робоче, 4 500 пар, 5 564 кг. З метою проведення митного оформлення товару позивачем подана до Південної митниці вантажна митна декларація № 500060701/2010/005586, у якій заявлено до митного оформлення вантаж за наступним рівнем митної вартості: взуття робоче (код товар згідно УКТ ЗЕД 6403400000), країна походження Китай, на загальну суму 45 520 дол. США. Для підтвердження митної вартості даного товару позивачем надані: контракт поставки № 003/2010 від 03.11.2009 року та рахунок-фактура (інвойс) №09HF-037 (а.с.15-16).

Суд першої інстанції встановив, що 16.04.2010 р. Південною митницею відмовлено у прийнятті поданої декларації (а.с.8) та здійснено митну оцінку від 16.04.2010 року №500000006/2010/610606/1 на підставі МКУ, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, від 09.04.2008 року №339, наказу ДМСУ від 02.12.2003 року №828.

Відповідно до Рішення про визначення митної вартості товарів №500000006/2010/610567/2 від 13.04.2010 року (а.с.17-18) Південна митниця визначила митну вартість товару в розмірі 59 445 дол. США.

13.04.2010 року позивачем подано заяву до Південної митниці за №35 про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом відповідно до Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 17.03.2008 року №230 (а.с.26).

Відповідно до листа №15/28-04/3181 від 15.04.2010 року Південна митниця надала дозвіл щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та звернуло увагу на те, що згідно з п.5 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України митний орган має право контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України (а.с.28).

Листом №15/28-05/6171 від 05.07.2010 року відповідач повідомив про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом згідно з п.14 вищезазначеного Порядку, оскільки не було подано документів протягом дії фінансової гарантії, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.29).

Суд першої інстанції встановив, що в ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766 (далі Порядок), на етапі контролю митної вартості Південною митницею було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товарів «Взуття робоче» нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням наявної цінової інформації щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, Південною митницею встановлено, що митна вартість зазначених товарів складає: взуття робоче, країна виробництва Китай, (код згідно УКТ ЗЕД 6403400000) від 14.33 до 46,83 дол. США за пару, що підтверджено також витягом з ЄАІС Держмитслужби України (а.с.86-89).

Суд першої інстанції встановив, що у відповідності до вимог п.11 Порядку декларанту ТОВ «ВКФ Комплект» для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів було запропоновано подати: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. При цьому декларант за власним бажанням може подати інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Не приймаючи до уваги посилання позивача на те, що від Південної митниці будь-яких запитів про надання документів, передбачених п.11 Порядку не надходило, суд першої інстанції встановив, що виходячи із декларації митної вартості, декларант був ознайомлений із зазначеним переліком документів, про що свідчить відповідний запис, а у судовому засіданні представник позивача зазначив про неможливість надання відповідних документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що декларантом не було надано необхідних додаткових документів, а тому у митного органу були всі правові підстави для визначення митної вартості товару самостійно із врахуванням умови поставки FOB та оплати цього товару, на підставі наявних у нього відомостей.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представник апелянта, представника Південної митниці Міндоходів, яка є правонаступником Південної митниці, пояснення прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що спір який виник між сторонами є наслідком визначення південною митницею митної вартості товару із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару та прийняття рішення про визначання митної вартості товарів (а.с. 17), в наслідок чого митним органом була прийнята картка відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (а.с. 8), що в свою чергу стало підставою для вимушеного подання позивачем заяви про надання дозволу на випуск товару під гарантійні зобов'язання (а.с. 26), яка була задоволена митним органом (а.с. 27-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та від 20 грудня 2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Таким чином, рішення відповідача щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною 5 ст. 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування, є протиправним.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2011 року по справі № 21-76а10.

Ні в суді першої інстанції ні при апеляційному перегляді справи митний орган не довів та не надав доказів на підтвердження проведення процедури консультацій та неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості.

Апеляційний суд встановив помилковість висновків суду першої інстанції про те, що згідно декларації митної вартості, декларант був ознайомлений із переліком документів передбачених п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766, оскільки матеріали справи (а.с. 8,17, 18, 19, 26-28) спростовують цей висновок, а митний орган не надав доказів того, що ним надавався позивачу запит про надання документів, передбачених п.11 зазначеного Порядку.

Оскільки дії митниці, які суперечать вимогам закону стали підставою для прийняття рішення про визначення митної вартості товару від 13 квітня 2010 року № 500000006/2010/610567/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 16 квітня 2010 року № 500000006/60650., та зайвої сплати товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» до Державного бюджету коштів за митне оформлення товару в розмірі 64 367,86 грн. (а.с. 31), апеляційний суд встановив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова скасована та ухвалена нова постанова про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати мають бути розподілені відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 70, 71, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» задовольнити.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці про визначення митної вартості товару від 13 квітня 2010 року № 500000006/2010/610567/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 16 квітня 2010 року № 500000006/60650.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» (місцезнаходження : вул.. Єврейська, 55/7, м. Одеса, 65045, Код ЄДРПОУ 13884689, р/р 26006665202151 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016) зайво сплачену суму коштів за митне оформлення товару в розмірі 64 367,86 грн. (шістдесят чотири тисячі триста шістдесят сім гривень 86 коп.).

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Комплект» (місцезнаходження : вул.. Єврейська, 55/7, м. Одеса, 65045, Код ЄДРПОУ 13884689, р/р 26006665202151 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016) судові витрати в розмірі 647,07 грн. (шістсот сорок сім гривень 07 коп.), сплачені згідно платіжного доручення № 2427 від 11 серпня 2010 року, та судові витрати в розмірі 323,53 грн. (триста двадцять тир гривні 53 коп.) сплачені згідно платіжного доручення № 957 від 04 квітня 2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 25 липня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя К.В.Кравченко