Рішення № 32657202, 23.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р.Справа № 922/2423/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Буд-Ліс-Сервіс", м. Харків до Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Степанюк О.А., довіреність від 30.05.2013 року;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договорами підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05 липня 2012 року та № 26-3/12 від 28 серпня 2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 56806,24 грн., пеню в розмірі 4168,86 грн. та 3 % річних в розмірі 815,76 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2423/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 02 липня2013 року об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня2013 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 23902 від 02.07.2013р.), заяву позивача про відкладення розгляду справи (вх. № 23903) задоволено та розгляд справи відкладено до 23 липня 2013 року об 11:20.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав повністю та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 54806,24 грн., пеню в розмірі 4168,86 грн., 3 % річних в розмірі 815,76 грн. та понесені судові витрати.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

05 липня 2012 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12. Також, 28 серпня 2012 року сторони уклали аналогічний договір підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 26-3/12 року (далі - Договори).

Відповідно до умов вищенаведених Договорів, змовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов'язується на свій ризик та власними силами виконати комплекс лісосічних робіт у відповідності до п. 1. 2 цих Договорів та в об'ємах, вказаних в додатку № 1 до договорів, який є його невід'ємною частиною (п. 1.1 спірних Договорів).

Згідно з п. 1.2 Договорів, виконавець (позивач) приступає до виконання робіт виключно після підписання обома сторонами Акту передачі лісосіки в рубку, який складається на кожну лісосіку окремо.

Відповідно до п. 1.6 спірних Договорів, позивач (виконавець) зобов'язаний приступити до виконання робіт на протязі 10 календарних днів з моменту підписання Акту передачі лісосіки в рубку.

Пунктами 2.3 та 2.4 сторони погодили порядок розрахунків за спірними договорами, а саме, замовник (відповідач) здійснює оплату виконаних робіт на протязі 10 календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт.

На протязі 5-15 робочих днів після закінчення розробки лісосіки замовником (відповідачем) в присутності виконавця (позивача) складається акт огляду місця заготівлі деревини.

Відповідно до п. 2.1 Договорів, вартість робіт (послуг), які виконуються за цими Договорами, визначена в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цих Договорів.

Підставою для оплати є Акти приймання виконаних робіт (п. 2.2 Договорів).

Як свідчать наявні в матеріалах справи Акти виконаних робіт за період з 27 липня 2012 року по 06 грудня 2012 року, позивач, на виконання умов договору підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05.07.2012 року, виконав та передав відповідачу комплекс лісосічних робіт на загальну суму 136610,70 грн. (арк. справи 18-34), на підставі чого відповідачу були виставлені рахунки - фактури (арк. справи 34-46) для оплати, проте відповідач, в порушення договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати, в повному обсязі виконані роботи позивачу не оплатив, сплативши позивачу 131212,30 грн., на підставі чого у відповідача за спірним договором від 05.07.2012 року, утворилась заборгованість, яка склала 5398,40 грн.

Також, як вбачається з наявних в матеріалах справи Актів виконаних робіт за період з 04.10.2012 року по 06.12.2012 року, позивач, на виконання умов договору підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 26-3/12 року від 28.08.2012 року, виконав та передав відповідачу комплекс лісосічних робіт на загальну суму 105983,14 грн. (арк. справи 52-56), на підставі чого відповідачу були виставлені відповідні рахунки - фактури (арк. справи 57-61) для оплати, проте відповідач, в порушення договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати, в повному обсязі виконані роботи позивачу не сплатив, сплативши позивачу 54575,30 грн., на підставі чого у відповідача за спірним договором від 28.08.2012 року, утворилась заборгованість, яка склала 51407,84 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 24 від 18.12.2012 року, в якій просить останнього в п'ятиденний термін провести оплату наданих послуг за договорами підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05 липня 2012 року та № 26-3/12 від 28 серпня 2012 року.

У відповідь на вищезазначену претензію позивача, відповідач, листом за вих. № 02-07/28 від 14.01.2013 року, проти задоволення пред'явлених претензійних вимог не заперечив та гарантував позивачу сплатити заборгованість за спірними договорами підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05 липня 2012 року та № 26-3/12 від 28 серпня 2012 року протягом наступного кварталу.

Проте, відповідач, в порушення вищенаведеного листа, суму боргу за договорами підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05 липня 2012 року та № 26-3/12 від 28 серпня 2012 року протягом кварталу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 1352 від 20 червня 2013 року, відповідачем сплачено в добровільному порядку заборгованість, яка утворилась за договором підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05 липня 2012 року в розмірі 2000,00 грн. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 2000,00 грн. заборгованості за договором підряду № 19-3/12 від 05.07.2012р. підлягає припиненню, відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору), оскільки зазначена сплата здійснена відповідачем після подання даної позовної заяви до господарського суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене беручи до уваги приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, де зазначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3398,40 грн. заборгованості за договором підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 19-3/12 від 05.07.2012 року та 51407,84 грн. заборгованості за договором підряду по наданню послуг на виконання лісозаготівельних робіт № 26-3/12 від 28.08.2012 року належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання в розмірі 79,86 грн. за договором № 19-3/12 від 05.07.2012 року та 3 % річних в розмірі 735,90 грн. за договором № 26-3/12 від 28.08.2012 року.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 79,86 грн. за договором № 19-3/12 від 05.07.2012 року та 3 % річних в розмірі 735,90 грн. за договором № 26-3/12 від 28.08.2012 року, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 399,33 грн. за договором № 19-3/12 від 05.07.2012р. та пені в розмірі 3769,53 грн. за договором № 26-3/12 від 28.08.2012р., суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, при цьому суд бере до уваги вимоги частини другої статті 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, а враховуючи те, що сторони не передбачили відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань у вигляді сплати пені, суд приходить до висновку про безпідставність такої вимоги позивача, в зв'язку з чим в позові в частині стягнення пені відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в даному разі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124,129 Конституції України, ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", 61017, м. Харків, вул. Сіриківська, буд. 36, (р/р 26008000075379 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00993165, ІПН 009931620336) на користь Приватного підприємства "Буд-Ліс-Сервіс", 61036, м. Харків, вул. Войкова, буд. 1-А, (р/р 26000104766 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 350589, код ЄДРПОУ 34756352, ІПН 347563520328) - 3398,40 грн. заборгованості за договором № 19-3/12 від 05.07.2012р., 51407,84 грн. заборгованості за договором № 26-3/12 від 28.08.2012р., 79,86 грн. 3 % річних за договором № 19-3/12 від 05.07.2012 року, 735,90 грн. 3 % річних за договором № 26-3/12 від 28.08.2012 року, 1604,42 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2000,00 грн. заборгованості за договором № 19-3/12 від 05.07.2012 року - провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.