Головуючий в 1 інстанції - Гончаров С.А.
суддя - доповідач - Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
14 серпня 2008 року справа № 22-а-8060/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
Суддів: Сіваченка І.В.
Дяченко С.П.
при секретарі судового засідання Кірсановій М.В.
за участю:
представника позивача Касьянова М.М.
представника відповідача Мороз О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову господарського суду Донецької області від 11 червня 2008 року за позовом Приватного підприємства «Албір» м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2006 року № 0000052344/0»,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Донецької області від 11 червня 2008 року позовні вимоги Приватного підприємства „Албір" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.06.2006 року № 0000052344/0 задоволені у повному обсязі.
Відповідач по справі - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція
м. Маріуполя звернулася з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Донецької області від 11 червня 2008 року, в якій зазначила, що суд першої інстанції порушив вимоги норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПП «Албір» залишено без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
В період з 21.04.2006 по 04.05.2006 року, з 06.06.2006 по 15.06.2006 року відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: січень, лютий, березень, квітень 2006р.
За результатами перевірки відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем:
- п.1.14 ст.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1 п.7.7, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в 467165грн., у тому числі по періодах: січень 2006р. - 265513,00 грн., лютий 2006р. - 53086,00 грн., березень 2006р. - 42281,00 грн., квітень 2006р. - 106285,00 грн.; - п.1.14 ст.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 192757,00 грн., у тому числі по періодах: січень 2006р. - 73835,00 грн., лютий 2006р. - 44716,00 грн., березень 2006р. -40394,00 грн., квітень 2006р. - 33812,00 грн. Зазначені висновки відображені відповідачем у акті № 909/23-7/31317706 від 16.06.2006р. (надалі - акт перевірки). На підставі висновків акту перевірки, відповідачем було складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 22.06.2006 року № 0000052344/0, яким на підставі на п.п. „б" п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.1.14 ст.1, п.6.2, п.6.5 ст.6, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість в розмірі 385514,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 192757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 192757,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "Албір" на підставі укладених з нерезидентами договорів про транспортно-експедиційне обслуговування від 04.11.2003р. №22-11/03, від 06.04.2004р. № 07-04/04 від 01.07.2005р. № 01-07, від 03.02.2006 року № 1/02-06 та на підставі договору доручення від 01.10.2004р. №18-10/04 в період за січень-квітень 2006р. були надані нерезидентам: "MetcoalS.A." (Женева, Швейцарія), фірмі „АLLIEDСARBONLLP" (Великобританія), "Veraco LLC" (США), компанії „СНЕМFERTLTD)", фірмі "FERROCHEM" (Швейцарія) послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів. З метою виконання своїх зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами позивач укладав договори на проведення робіт з навантаження та перевантаження вантажів з резидентами України - Державним підприємством "Маріупольський морський торговий порт" (м. Маріуполь): від 23.12.2004р. № 25-6/106/12, від 23.12.2004р. № 25-6/106/14, від 21.09.2005р. №25-6/106/11 та з Товариством з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (м. Маріуполь): від 26.02.2004р. № 33. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або Інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга є за своїм змістом роботою, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
Приватним підприємством від свого імені, але за дорученням і за рахунок контрагентів-нерезидентів було укладено з підприємства-резидентами України договори про надання послуг з навантаження та перевантаження товарів, що згідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України є комісійною діяльністю.
Відповідно до п.1.14 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, відповідно до ст. 274 Митного кодексу України, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди;
в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються. З огляду на вищезазначені норми послуги з навантаження та перевантаження товарів є послугами, супутніми експорту. Згідно п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що послуги з навантаження та перевантаження товарів є послугами, супутніми експорту.
Оскільки послуги з навантаження та перевантаження товарів, які надавав позивач, є послугами, супутніми експорту, і вартість цих послуг включена до складу митної вартості, зазначеної в вантажно-митних деклараціях експортера товарів, то платник податків має право на застосування 0% ставки до податку на додану вартість.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його скасування чи зміни відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, , 160, 184, 195, 196, пунктом 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції
м. Маріуполя на постанову Господарського суду Донецької області від 11 червня 2008 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 11 червня 2008 року – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 серпня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 серпня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: /підписи/ І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко
З оригіналом згідно.
Суддя:
Судове рішення № 3265612, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.08.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-8060/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: