Ухвала суду № 3265575, 10.03.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Ісаєнко Ю.А.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

10 березня 2009 р. справа № 2-а-24844/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогоСіваченка І.В.суддівДяченко С.П., Нікуліна О.А.при секретарі

за участі

представників позивача

представника відповідачаФаліні І.Ю.

Клімова А.Ю., Картавих С.М.

Кисільова Д.О.розглянувши у відкритомусудовому засіданніапеляційну скаргуДонецької міської державної лікарні ветеринарної медицинина постанову Донецького окружного адміністративного судувід21 листопада 2008 рокуу справі№ 2-а-24844/08за позовом

доДонецької міської державної лікарні ветеринарної медицини

Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій областіпрооскарження дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

3 жовтня 2008 року Донецька міська лікарня ветеринарної медицини, звернулася до суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання дій неправомірними.

В обґрунтування позову посилається на те, що 30 вересня 2008 року позивачем було отримано лист з Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області з повідомленням про проведення перевірки формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються структурними підрозділами ветеринарної медицини в м. Донецьку. Вважає дії відповідача щодо проведення перевірки неправомірними, оскільки статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих цін та регульованих цін та тарифів.

Просить суд визнати протиправним проведення Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області перевірки формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються структурними підрозділами Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Донецька міська лікарня ветеринарної медициниподала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначені ті самі доводи, що й в позовній заяві. Крім того, зауважували, що лише постановою від 05.11.2008 року № 977 Кабінет Міністрів України доповнив додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» пунктом 24, яким встановив державне регулювання тарифів на платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, та встановив уповноважені державні органи щодо такого регулювання тарифів.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що перелік продукції, товарів послуг, на які затверджуються державні, фіксовані та регульовані ціни, а також визначення повноважень органів державного управління в галузі встановлення та застосування цін (тарифів) належить до компетенції Кабінету Міністрів України. На виконання доручення Кабінету Міністрів України Міністерством сільського господарства і продовольства був прийнятий наказ «Про затвердження Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги» від 19.02.1996 року. Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарні послуги надаються за тарифами, які в свою чергу затверджуються відповідно до законодавства про ціни та ціноутворення. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року, на державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька міська державна лікарня» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.11.2003 року включено до ЄДРПОУ за № 05418980.

Відповідно до Положення Донецька міська державна лікарня ветмедицини є державною установою ветмедицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в місті Донецьку.

На підставі наказу від 26.06.2006 року № 45 Донецька міська державна лікарня ветеринарної медицини здійснює платні послуги відповідно до затвердженого цим наказом прейскуранту (термін введення - з 10.07.2006 року).

Планом роботи державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на 4 квартал 2008 року передбачено проведення перевірок з питань формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються структурними підрозділами та територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини (п.14 плану).

Відповідно до Плану роботи держінспекції на 4 квартал 2008 року, відповідачем розроблена програма перевірки дотримання установами ветеринарної медицини в Донецькій області визначеного порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) на платні послуги.

Листом від 26.09.2008 року відповідач повідомив позивача про проведення зазначеної перевірки із зазначенням її початку та закінчення (з 5 по 17 жовтня 2008 року).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення в Україні» державне регулювання цін та тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Статтею 116 Конституції України та статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення в Україні» встановлена виключна компетенція Кабінету Міністрів України щодо забезпечення проведення цінової політики.

Зокрема, Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів, робіт, послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які розповсюджуються регулювання відповідними органами державного управління, крім сфери комунікацій, а також визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також контролю за цінами ( тарифами).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обовязкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів, послуг. Пунктом 2 наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України № 52 від 19.02.1996 року, прийнятого на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30 листопада 1995 року № 13999/97 «Про опрацювання та затвердження механізму формування тарифів на ветеринарні послуги», визначено, що керівники установ державної ветеринарної медицини при встановленні конкретних тарифів за ветеринарні роботи і послуги, мають керуватись затвердженим цим наказом Механізмом формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги. Відповідно до ч. 4 ст. 99 Закону України «Про ветеринарну медицину» ветеринарні послуги здійснюються згідно з тарифами, які, в свою чергу, затверджуються відповідно до законодавства про ціни та ціноутворення. Відповідно до абзацу 6 пункту 3 Положення про Міністерство сільського господарства і продовольства України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 781 від 18,09.1993 року (чинного до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 385 від 30.03.1998 року) одним із основних завдань зазначеного органу, в тому числі, була організація роботи державних служб з питань ветеринарної медицини.

Підпунктом 23 пункту 4 зазначеного Положення (під час його дії) було визначено, що Міністерство сільського господарства і продовольства України забезпечує надання через мережу державної ветеринарної медицини ветеринарних послуг власникам тварин, здійснення державного ветеринарного контролю.

Частиною 3 пункту 7 Положення було визначено, що рішення Мінсільгосппроду з питань ветеринарної медицини, прийняті в межах його повноважень, є обовязковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами.

Пунктом 1 наказу керівника Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини № 45 від 26.06.2006 року «Про затвердження прейскуранту на ветеринарні роботи та послуги», затверджено прейскурант робіт та послуг, розрахованих відповідно до Постанови КМУ від 15.08.1992 року, вказівкою департаменту ветеринарної медицини № 15-3-1-4/255 від 29.05.96 року та вимогами «Механізму формування тарифів на ветеринарні послуги», затверджені наказом МСГ та продовольства від 19.02.96 року №51.

Представником відповідача надано лист за підписом Голови державного департаменту ветеринарної медицини, яким підтверджено чинність наказу МСГ та продовольства від 19.02.96 року №51.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками Донецького окружного адміністративного суду, що механізм формування тарифів на платні ветеринарні послуги підпадає під державне регулювання.

Так, відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Положення про державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Відповідно до п. 11 зазначеного Положення, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, місті Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за обставинами даної справи Державна інспекція з контролю за цінами у Донецькій області як субєкт владних повноважень, діяв на підставі та в межах повноважень, відповідно до ст. 19 Конституції та Законів України, тому у задоволенні позову про визнання протиправним проведення Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області перевірки формування, встановлення та застосування тарифів на платні послуги, що надаються структурними підрозділами Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини необхідно відмовити.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що лише постановою від 05.11.2008 року № 977 Кабінет Міністрів України доповнив додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» пунктом 24, не можна розцінювати як встановлення лише з часу набрання цієї постанови державного регулювання тарифів на платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, та встановлення уповноважених державні органи щодо такого регулювання тарифів.

Колегія суддів розуміє це як усунення Кабінетом Міністрів України певних недосконалостей законодавства.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 13.03.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року у справі № 2-а-24844/08 за позовом Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області «про оскарження дій» - залишити без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін