Ухвала суду № 32653918, 29.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/1058/13 Головуючий у 1 інстанції Мицак М.С.

Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Крот С.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Крот С.І.,

суддів Косенка Л.М., Ферафонтова В.Ю.,

при секретарі Лісіні С.В.,

за участю прокурора Харів Н.А.,

представника потерпілих ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

представника цивільного відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську 23 липня 2013 року кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, цивільного відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Павлограда,

громадянина України, такого, що

не має судимості,-

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Постановлено стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК» на користь потерпілого ОСОБА_5 4576 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Постановлено стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК» на користь ОСОБА_5 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК» на користь ОСОБА_6 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов СУБП «Укртехносинтез» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3 і приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК» про стягнення матеріальної шкоди постановлено залишити без розгляду.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 24 січня 2012 року біля 9 години 15 хвилин, керуючи автомобілем «Шевролет-Каптіва», днз. НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» у Павлоградському районі Дніпропетровської області, допустив порушення п.п. 1.3; 1.5 4.1; 2.3 б) п. 12.1 Правил дорожнього руху України, на проїзній частині місцями вкритої льодом обрав швидкість руху транспортного засобу, при якій втратив можливість контролювати його рух, внаслідок чого автомобіль в некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21154» днз. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження, які сприяли настанню смерті потерпілого.

Не погоджуючись з висновком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції просить вирок скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного судом покарання і постановити свій вирок з призначенням ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10 000 грн., на користь ОСОБА_6 - 20 000 грн.

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 в апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції через його суворість та призначити ОСОБА_3 покарання з випробувальним терміном, посилаючись на те, що засуджений щіро розкаявся у скоєному, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох малолітніх дітей та батьків-пенсіонерів, активно допомагав слідству у встановленні істини по справі, також ОСОБА_3 хворіє на прогресуюче онкологічне захворювання, тому має регулярно проходити курс лікування.

Представник цивільного відповідача ПАТ «УПСК» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» в апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 5000 грн. та на користь ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 5000 грн., оскільки вважає, що у вказаній частині він прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити новий вирок, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 моральної шкоди відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити та призначити покарання з випробувальним терміном, представника цивільного відповідача ПАТ «УПСК» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, дослідивши дані про особу засудженого, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга цивільного відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 365 КПК 1960 року в апеляційному порядку вирок суду першої інстанції перевіряється в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися в апеляціях, не перевіряються. Тому суд апеляційної інстанції виходив з того, що було встановлено вироком районного суду.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи. Вони підтверджені доказами, які суд першої інстанції ретельно перевірив і належно оцінив.

В апеляційних скаргах висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 та юридичної кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України не оспорюються.

Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість засудженого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

Що ж стосується тверджень прокурора в апеляції про м'якість призначеного засудженому покарання, вони є непереконливими.

Разом з тим, доводи в апеляції захисника в інтересах засудженого ОСОБА_3 про те, що суд не в повній мірі врахував пом'якшуючих обставин та необгрунтовано призначив йому суворе покарання, заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про покарання суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного, який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батька, який потребує стороннього догляду та самостійно себе не обслуговує, стан здоров'я, є інвалідом третьої групи. При цьому суд визнав визнання підсудним своєї вини, щире каяття, добровільне часткове відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 в сумі 30000 грн., потерпілому ОСОБА_5 в сумі 25000 грн. та стан здоров'я підсудного обставинами, що пом'якшують покарання.

Крім того, судом було фактично наведено такі обтяжуючі покарання обставини, які не передбачені законом. Зокрема, що підсудний у світлий час діб, вбачаючи стан дорожнього покриття, знаходячись в тверезому стані, не врахував дорожню обстановку, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу. Те, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху настали тяжкі непоправимі наслідки - смерть людини, спеціально зазначено і певним чином описано у ч. 2 ст. 286 КК України, а тому виступають ознакою конкретного складу злочину і при призначенні покарання як обтяжуюча його обставина враховані судом бути не можуть.

Між тим, суд хоч і послався при обранні міри покарання у виді позбавлення волі на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який відноситься до тяжких злочинів, але скоєних по необережності, однак фактично не врахував даних про особу ОСОБА_3 та обставин справи, що пом'якшують покарання: ОСОБА_3 за місцем проживання і роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, батька ІНФОРМАЦІЯ_4, який потребує стороннього догляду та самостійно себе не обслуговує, мати ІНФОРМАЦІЯ_5, яка за станом здоров'я перебуває на обліку у терапевта, ендокринолога, невропатолога, ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи, хворіє на прогресуюче онкологічне захворювання, має регулярно проводити курс лікування.

Наведені в суді дані свідчили про те, що добровільно частково відшкодувавши моральну шкоду потерпілій ОСОБА_6 в сумі 30000 грн., та потерпілому ОСОБА_5 в сумі 25000 грн., ОСОБА_3 готов і в подальшому відшкодувати їм завдану моральну шкоду.

Не визнавши наведені обставини такими, що пом'якшують покарання, та не врахувавши їх у вироку в достатній мірі, суд призначив ОСОБА_3 надто суворе покарання з порушенням вимог ст. 65 КК України.

За наявності у справі не в повній мірі врахованих та додаткових підстав, що пом'якшують покарання й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи ОСОБА_3, який страждає тяжким захворюванням та потребує диспансерного нагляду лікарів, тяжкості вчиненого ним злочину, добровільним частковим відшкодуванням моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 в сумі 30000 грн., та потерпілому ОСОБА_5 в сумі 25000 грн., колегія суддів дійшла висновку про можливість застосування до нього ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Із вироку також вбачається, що визначаючи розмір суми, яка підлягала стягненню з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_6 і ОСОБА_5, суд на обґрунтування такого рішення навів переконливі доводи. В той же час висновок прокурора про необхідність стягнення із засудженого моральної шкоди на користь ОСОБА_5 10 000 грн., на користь ОСОБА_6 - 20 000 грн. ніяким чином не вмотивовано, тому є необґрунтованим. З цих підстав посилання прокурора на те, що суд мав би стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в зазначеному розмірі, є безпідставними, тому апеляція прокурора в цій частині також задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про часткове задоволення цивільного позову потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК» щодо відшкодування моральної шкоди, суд припустився помилки, про що обґрунтовано зазначається в апеляції цивільного відповідача приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК».

Відповідно до ч. 5 ст. 334 КПК 1960 року суд має мотивувати у вироку прийняте рішення про задоволення цивільного позову, а також перевірити обґрунтованість заявлених вимог і навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню.

Отже суд першої інстанції належним чином не перевірив обґрунтованість позовних вимог потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, і не вмотивував свої рішення з цього приводу.

Для повного, об"єктивного і правильного вирішення справи щодо ОСОБА_3 у частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління приватного акціонерного товариства «УПСК» на користь ОСОБА_6 і ОСОБА_5 моральної шкоди, справу в цій частині необхідно направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляцію цивільного відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» задовольнити частково.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання змінити.

Застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і вважати його звільненим від відбування призначеного судом основного покарання у виді 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення на їх користь з ПАТ «УПСК» в особі Дніпропетровського обласного управління ПрАТ «УПСК» моральної шкоди, направивши справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

Відповідно до ст. 386 КПК 1960 року на рішення судів першої і апеляційної інстанцій можуть бути подані касаційні скарги протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили - з дня розгляду апеляції апеляційним судом.

Судді: