Рішення № 32651322, 29.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7577/13 Справа № 405/1832/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ушакова Н.Є. Доповідач - Осіян О.М. Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 24» липня 2013 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів - Глущенко Н.Г., Колодяжної Н.Є.,

при секретарі - Глубоченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив"

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив", третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок зіткнення транспортних засобів, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом в якому вказувала на те, що на праві особистої власності вона має автомобіль "КІА СЕФІЯ" ,номерний знак НОМЕР_1. 05 жовтня 2012 року о 17:40 год. на 86 км. автошляху Дніпропетровськ - Мелітополь, в с. Богданівка, Васильківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_3, керуючи трактором "МТЗ-80", номерний знак НОМЕР_2, з причепом ПТС-4, власником якого є відповідач ТОВ «Зоря Нив», здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням її чоловіка - ОСОБА_4

Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року по справі № 405/1518/12 винним у порушенні Правил дорожнього руху визнано водія трактора "МТЗ-80" ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення ТС заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 16724,87 грн., а саме: 16162,07 грн. - витрати на ремонт ТЗ, без врахування відновлюваного ремонту та пошкоджень, що можуть бути виявленими при ремонті, що підтверджується висновком спеціаліста за №185/12 «а» від 08.11.2012 року .

Крім того, витрачені кошти на транспортування автомобіля із місця ДТП до СТО в м. Дніпропетровську, доставку ТЗ для огляду, та поїздка до відповідача, за проведення експертизи - 562,8 грн., придбанням бензину на вказані поїздки, витрати на юридичну допомогу -1000 грн. Крім того, позивачка просила суд стягнути із відповідача моральну шкоду-8000 грн.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ "Зоря-НИВ" на користь ОСОБА_2, на відшкодування матеріальної шкоди 16 162 грн., судові витрати по справі в розмірі 214,6 грн., витрати пов'язані з із залученням спеціаліста для оцінки матеріальних збитків завданих транспортному засобу в розмірі 562,8 грн., витрати на отримання юридичної допомоги - 1000 грн., а всього - 17 939 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та задоволення позову в цій частині посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено без врахування обставин у справі та вимог законодавства.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено без врахування обставин у справі та вимог законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу позивачки необхідно задовольнити частково, а апеляційну скаргу відповідача відхилити, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди із наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2012 року встановлено, що 05 жовтня 2012 року о 17.40 годині на 86 км в с. Богданівка, автошляху Дніпропетровськ - Мелітополь, водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом МТЗ-80, при цьому експлуатував причіп ПТС-4, не переконався у безпечності свого маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем "КІА" д/н НОМЕР_1. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження , тілесних ушкоджень водії ТЗ не отримали. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні при розгляді адміністративної справи ОСОБА_3 провину визнав повністю, та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18.06.2004 року НОМЕР_3, НОМЕР_4 автомобіль "КІА СЕФІЯ" реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2, право керування надано ОСОБА_4

Згідно із висновком спеціаліста від 08.11.2012 року № 185/12 «а» матеріальні збитки, причинені власнику ТЗ "Kia Sephia" , державний номерний знак НОМЕР_1, на момент дослідження складали:16162,07 грн.

25 січня 2013 року ухвалою суду, за клопотанням представника відповідача, була призначена судова комплексна автотоварознавча та автотехнічна експертиза ( а.с.56,57).

11.02.2013 року науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав до суду повідомлення про неможливість проведення автотоварознавчої експертизи, оскільки поставлені представником відповідача питання не входять до компетенції експерта автотоварознавця (а.с.59-60)

Крім того, відповідач ТОВ «Зоря Нив» не виконало зобов'язання по оплаті рахунку за проведення автотехнічної експертизи в порядку передбаченому чинним законодавством в сумі 1649 грн., а тому 28.03.2013 року матеріали справи було повернуто до суду (а.с.63,64,66).

Врахувавши ці обставини, суд вважав заперечення відповідача про те, що розмір матеріальної шкоди встановлено не в спосіб визначений процесуальним та матеріальним законом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки проведення експертизи ініціював сам представник відповідача.

Відповідно до висновку спеціаліста науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 08.11.2012 року № 185/12 «а» - матеріальні збитки причинені власнику автомобіля "КІА СЕФІЯ", державний номерний знак НОМЕР_1, на момент дослідження складала: 16 162,07 грн.(а.с.67-69).

До матеріалів справи долучений акт огляду транспортного засобу від 31.10.2012 року, ремонтна калькуляція 185/12 «а» від 08.11.2012 року, додаток №3 до висновку спеціаліста №185/12 «а» від 08.11.2012 року та фототаблиця до висновку спеціаліста №185/12 «а» зроблених спеціалістом науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при ГУ МВС України в Дніпропетровській області Бондаренко Д.Г.(а.с.70-80).

ОСОБА_3 знаходився у момент спричинення шкоди у трудових відносинах із ТОВ «Зоря Нив», що підтверджується наказом товариства (розпорядженням) №128 про прийняття на роботу ОСОБА_3 від 05.10.2012 року, та дорожнім листом.

ТОВ «Зоря Нив» є юридичною особою, згідно свідоцтво про реєстрацію власником трактора є ТОВ «Зоря Нив»

Суд врахував також відповіді ВАТ Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» Дочірнє підприємство «Дніпропетровський Облавтодор» філія «Васильківський Райавтодор» від 16.01.2013 року №10 щодо стану доріг та дорожніх знаків, а також начальника відділу агрометеорології та агрометпрогнозів від 23.01.2013 року №05-30/15 щодо погодних умов на час ДТП.

В судовому засіданні була досліджена справа про адміністративне правопорушення № 405/1518/12 відносно ОСОБА_3 за ст..124 КУпАП, та наявні в ній - протокол про

адміністративне правопорушення, протокол огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд вважав їх допустимими, а також доведеним факт заподіяння шкоди позивачу ОСОБА_2 водієм ОСОБА_3 Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачці через пошкодження її автомобіля та необхідністю його ремонту, підтверджений належним чином в розмірі 16 162 грн. (а.с.6-7).

Вирішуючи питання про відмову у стягненні моральної шкоди суд посилався на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 58, 60 ЦПК України та зазначив, що позивачка не довела цей факт, та в чому саме полягає моральна шкода, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження позовних вимог в цій частині.

Позивачем також не наданий розрахунок витрат на придбанням бензину.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами згідно ст. 88 ЦПК України, суд взяв до уваги підтверджені документально витрати позивача в сумі 214 грн. 60 коп., витрати пов'язані із залученням спеціаліста для оцінки матеріальних збитків завданих транспортному засобу в розмірі 562,80 грн., витрати на отримання юридичної допомоги -1000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

А тому суд задовольнив позов у частині відшкодування шкоди та судових витрат, та не знайшов підстав для відшкодування моральної шкоди.

Але із висновками суду в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди погодитись не можна, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст. 23, ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яка спричинила шкоду.

Оскільки шкода спричинена автомобілю позивачки, а тому наявні підстави для застосування цієї норми закону в частині відшкодування моральної шкоди особою, яка визнана винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

В зв'язку із тим, що пошкодженням автомобілю позивачці спричинено душевні страждання, змінився її життєвий уклад, що змусило її докладати додаткових зусиль для організації свого життя, ведення домашнього господарства, а тому доведеним є факт спричинення їй моральної шкоди. Із врахуванням обставин у справі, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також вимог розумності та справедливості суд оцінює розмір грошового відшкодування моральної шкоди на суму 1500 гривень, яку необхідно стягнути із відповідача, відповідно до вимог ст.ст.23,1167 ЦК України.

Не можуть бути підставою для скасування в іншій частині рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що факт спричинення матеріальної шкоди позивачці підтверджено неналежними доказами.

Ухвалою суду від 25 січня 2013 року за клопотанням представника відповідача, була призначена судова комплексна автотоварознавча та автотехнічна експертиза( а.с.56,57).

11.02.2013 року Дніпропетровський НДІСЕ надіслав до суду повідомлення про неможливість проведення автотоварознавчої експертизи, оскільки поставлені представником відповідача питання не входять до компетенції експерта автотоварознавця (а.с.59-60)

Крім того, відповідач ТОВ «Зоря Нив» не виконало зобов*язання по оплаті рахунку за проведення автотехнічної експертизи в порядку передбаченому чинним законодавством в сумі 1649 грн., а тому 28.03.2013 року матеріали справи було повернуто до суду (а.с.63,64,66).

Таким чином, висновок спеціаліста науково-дослідного експертно - криміналістичного центру при ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 08.11.2012 року № 185/12 «а» не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, а тому відповідає вимогам ст.64 ЦПК України.

У зв'язку із задоволенням судом позову про відшкодування шкоди, види та розмір судових витрат стягнутих на користь позивачки відповідають вимогам Закону України «Про судовий збір», ст.ст.79,88 ЦПК України, оскільки позивачкою саме ці витрати підтверджені належними документами.

Також, при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми ст.1187 ЦК України, яка регулює відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Ця норма закону є підставою для відповідальності особи, винної у спричиненні шкоди, що не суперечить і вимогам п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що наявні підстави для часткового скасування судового рішення, передбачені ст.309 ЦПК України, в частині відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря Нив" Васильківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 34196352, місце знаходження (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище Васильківка, вул. Партизанська, 151) на користь ОСОБА_2 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.

Судді: