Рішення № 32651992, 22.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/78/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2013 Справа № 908/2249/13

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАБО УКРАЇНА» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Зоряна, 22)

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (69007, АДРЕСА_1)

про стягнення 12 519,50 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Мамедов Р.С., довіреність № 2 від 02.01.2013р.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

02.07.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАБО УКРАЇНА» з позовною заявою до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 12 519,50 грн., з яких 12 229,46 грн. основного боргу та 290,04 грн. - 5% річних.

Ухвалою від 02.07.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/2249/13, судове засідання призначено на 22.07.2013р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.07.2013р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 28.11.2007р. між сторонами укладено договір поставки № 10333-281107, на виконання умов якого позивачем в період з 06.03.2012р. по 05.04.2012р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 450,02 грн., що підтверджується накладними. Відповідач, в порушення умов цього договору, оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 56,68 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором від 28.11.2007р. становить 6 393,34 грн. Відповідно до п. 8.5 договору відповідачу нараховано 5% річних від простроченої суми в розмірі 290,04 грн. Також, 31.12.2010р. між сторонами укладено договір про надання послуг гарантійного та післягарантійного обслуговування інструмента «Метабо» № 10333-311210С, відповідно до умов якого, позивачем, в період з 01.03.2012 р. по 03.04.2012 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 836,12 грн., що підтверджується накладними. Вартість поставленого товару за вказаним договором відповідачем не сплачена. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором від 31.12.2010р. становить 5 836,12 грн. Отже, загальна сума заборгованості становить 12 519,50 грн. У зв'язку з чим, просить суд, на підставі ст. ст. 175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 610, 612, 625, 692 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, 22.07.2013р. надав суду заяву про визнання позову у повному обсязі.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАБО УКРАЇНА» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки № 10333-281107 (з додатками та додатковою угодою до нього), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти у встановлені строки товар, а Покупець взяв на себе зобов'язання приймати товар Постачальника та оплачувати його вартість на умовах Договору (п. 1.1.).

Згідно п. 3.5. Договору 1 оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах відстрочення платежу на 30 (тридцять) календарних днів з дати поставки товару Покупцю.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 28.11.2007р., позивачем в період з 06.03.2012р. по 05.04.2012р. поставлено на відповідачу товар на загальну суму 6 450,02 грн., що підтверджується відповідними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктом 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений договором не здійснив.

Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки від 28.11.2013р. № 10333-281107 становить 6 393,34 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи й визнано відповідачем.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню в сумі 6 393,34 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.5. договору відповідачу нараховано 5 % річних від простроченої суми в розмірі 290,04 грн. Вимогу в цій частині суд визнає доведеною та задовольняється судом у повному обсязі.

Також, 31.12.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг гарантійного та післягарантійного обслуговування інструмента «Меtаbо» № 10333-311210С, відповідно до умов якого, позивач, в тому числі, зобов'язався поставляти відповідачу необхідні для проведення ремонтів запасні частини (підпункт 2.1.1. п. 2.1. Розділу 2 Договору).

Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зазначений договір містить елементи різних договорів, а саме договору поставки (купівлі-продажу) та договору про надання послуг.

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 31.12.2010р. позивачем в період з 01.03.2012 р. по 03.04.2012 р. було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 5 836,12 грн., що підтверджується відповідними накладними й визнано відповідачем.

Таким чином, на час розгляду справи в суді сума основного боргу за поставлений товар за договором від 31.12.2010р. № 10333-311210С становить 5 836,12 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірними договорами становить 12 519,50 грн.

У відповідності до ч.5 ст. 22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач на підставі ст. ст. 22, 78 ГПК України заявою, наданою суду 22.07.2013р., визнав позов у повному обсязі.

Позивача повністю та вважає, що пред'явлені ним вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 720,50 грн. відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАБО УКРАЇНА» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Зоряна, 22, п/р 26000010003631 в філії ПАТ «Уні Кредит Банк» в м. Києві, МФО банку 300744, код ЄДРПОУ 35195449) - 12 519 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 50 коп. боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 26.07. 2013р.