Рішення № 32649653, 29.07.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/498/13

0525/13154/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/258/498/13 13 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Іванова О.Г.

при секретарі Кіріній І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіванні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним дюоговором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

24 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „РОДОВІД БАНК" і фізичною особою - ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 47/АА- 104.07.2

17 червня 2009р. назву Банку офіційно змінено з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» (скорочена назва - АТ «РОДОВІД БАНК»).

Відповідно до умов кредитного договору Банк взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит в доларах США в загальному розмірі 26 732,00 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять два долари США 00 центів) доларів США (пункти 1.1. кредитного договору).

Факт видачі кредиту Відповідачу за кредитним договором підтверджується заявою про видачу готівки № 59111 від 24 вересня 2007 р.

Таким чином, Банк в повному обсязі виконав свої обов'язки перед Відповідачем за кредитним договором.

Кредит був виданий Відповідачу під обов'язок сплати ним Банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5 % (дванадцять цілих п'ять десятих) процентів річних (пункт 1.5. кредитного договору);

Відповідно до пп. 3.1.- 3.3.кредитного договору Боржник взяв на себе обов'язок:

- починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 (десятого) числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 319,00 доларів США на рахунок, вказаний у п. 1.3 Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку;

- повернути одержані кредити згідно з умовами кредитного договору не пізніше 24 вересня 2012 року;

- сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 (десятого) числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 24 вересня 2012 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач неодноразово порушував вищезазначені умови кредитного договору, що підтверджується виписками з банківських рахунків Відповідача № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9, (додаються).

Всупереч умовам пунктів 3.2.-3.3. кредитного договору, якими передбачається зобов'язання Відповідача повністю сплатити заборгованість за кредитом та процентами у визначений кредитним договором строк (в т.ч. і при достроковому виконанні зобов'язань за договором),

Пунктом 5.2. Кредитного договору Банку надано право у разі недотримання Позичальником умов Кредитного договору, а рівно і умов договорів, укладених між Позичальником та Банком в якості забезпечення виконання грошових обов'язків Позичальника за кредитним договором, вимагати його дострокового розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ним процентів.

Вказане право достроково вимагати повернення кредиту було реалізовано Банком належним чином, що підтверджується вимогою від 20 жовтня 2011 року за вих. 151.6-11-6.6/2209, що була направлена ОСОБА_1.

Відповідач до теперішнього часу не виконав зобов'язання щодо:

- повернення в повному обсязі кредитних коштів, які ним були отримані від Банку та неповернуті Банку за кредитним договором в розмірі 21 643,01 (двадцять одна тисяча шістсот сорок три долари США 01 цент) доларів США, що станом на 01 листопада 2012 р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 172 992,58 (сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 58 копійок) гривень;

- сплати процентів, які станом на 01 листопада 2012 р. складають грошову суму в розмірі 11 588,07 (одиннадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім доларів США 07 центів) доларів США, що станом на 01 листопада 2012 р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 92 623,44 (дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять три гривні 44 копійки) гривень, що підтверджується виписками з банківських рахунків Відповідача № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6,НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, які додаються до цієї позовної заяви.

Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, Відповідач зобов'язується сплачувати Банку пеню за кожний день у розмірі 1,6 % в день від суми простроченої заборгованості за несвоєчасне погашення платежів по кредиту.

Станом на 01 листопада 2012 року три відсотка річних на прострочений кредит та проценти складають 11 083,02 (одиннадцять тисяч вісімдесят три гривні 02 копійки) гривень.

Таким чином, загальний розмір грошових вимог Банку, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту, процентів, пені та трьох процентів річних), станом на 01 листопада 2012 р. складає грошову суму в розмірі 2 436 415,69 (два мільйони чотириста тридцять шість тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 69 копійок) гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 21 643,01 (двадцять одна тисяча шістсот сорок три долари США 01 цент) доларів США, що станом на 01 листопада 2012 р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 172 992,58 (сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 58 копійок) гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 1 588,07 (одиннадцять тисяч п ятсот вісімдесят вісім доларів США 07 центів) доларів США, що станом на 01 листопада 2012 р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 92 623,44 (дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять три гривні 44 копійки) гривень;

- пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 2 159 716,65 (два мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 65 копійок) гривень;

- три проценти річних 1 1 083,02 (одиннадцять тисяч вісімдесят три гривні 02 копійки)гривень.

Станом на 01 листопада 2012 р. 1 долар США дорівнює 7,9930 гривень - згідно Службового розпорядження НБУ від 31 жовтня 2012 року за № 205/423 «Про офіційний курс гривні до іноземних валют».

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 436 415,69 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, а також додав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відомостей про причини неявки не надійшло. Надав до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких позов подано стороною, що не є стороною кредитної угоди №47/АА-104.07.2 від 24.09.2007 року.

24 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „РОДОВІД БАНК" (надалі- ВАТ «РОДОВІД БАНК» або Позивач) і фізичною особою - ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач) було укладемо Кредитний Договір № 47/АА- 104.07.2 (надалі - Кредитний договір). Однак, позов було подано Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» (надалі - ПАТ «РОДОВІД БАНК») тобто банківської установою з іншою організаційно правовою формою - тобто іншою юридичною особою, більш того з невідомим питанням щодо наявності або відсутності правонаступництва за Відкритим акціонерним товариством „РОДОВІД БАНК".

Представник ПАТ «РОДОВІД БАНК» зазначив, що їх банківська установа є правонаступником Позивача з 17 червня 2009 р. (начебто назву Позивача офіційно змінено з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» та надав відповідне Свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи, що додасться, тобто про створення та отримання правосуб'єктності саме ПАТ «РОДОВІД БАНК», при цьому чи існує Позивач не відомо.

Таким чином позов подано особою, що не с стороною кредитного договору та не має право вимагати його виконання.

ВАТ «РОДОВІД БАНК» не виконав умови договору щодо предмету кредитної угоди №47/АА-104.07.2 від 24.09.2007 року.

Відповідно до умов кредитного договору ВАТ «РОДОВІД БАНК» взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит в доларах США в загальному розмірі 26 732,00 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять два долари США 00 центів) доларів США (пункти 1.1. кредитного договору).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, ВАТ «РОДОВІД БАНК» не видав 26 732,00 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять два долари США 00 центів) доларів США, та як Відповідач отримав в касі ВАТ «РОДОВІД БАНК» 134996,60 грн та певним чином поступово їх повертав. Тому п.3.1. -3.3. кредитної угоди №47/АА-104.07.2 від 24.09.2007 року, щодо щомісячної сплати Відповідачем 319,00 доларів США, є такими, що не набули законної сили.

ПАТ «РОДОВІД БАНК» не надав жодних доказів щодо отримання Відповідачем грошових коштів надання яких, передбачено кредитною угодою №47/АА-104.07.2 від 24.09.2007 року.

Постановою Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення про касову роботу) видача готівки в касі провадить за видатковими касовими ордерами (видатковим) або видатковими відомостями (п.3.4.. Положення про касову роботу), видатковими касовими ордерами (п.3.5. Положення про касову роботу), з реєстрацією наведеної операції у касовій книзі та формування відповідного звіту по касі(п.3.13. та 4.1. Положення про касову роботу).

Таким чином, чинним законодавством України заява про видачу готівки №59111 від 24.09.2007 року не с підтвердження отримання Відповідачем грошових коштів, передбачених кредитною угодою №47/АА-104.07.2 від 24.09.2007 року.

Щодо наявності факту порушеного права ВАТ «РОДОВІД БАНК» за кредитною угодою №47/АА-104.07.2 від 24.09.2007 року дізналось 20.11.2011 року листом вих.. 151.6-11- 6.6/2209 що підтверджується позовною заявою

Відповідно до позову з відповідача вимагається стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання у розмірі - 2.159.716,65 гривень

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ спеціальна позовна давність для стягнення пені встановлено - 1 рік, таким чином 21.11.2012 року спливли строки давності для стягнення 2.159.716,65 гривень

Більш того, ПАТ «РОДОВІД БАНК» вимагає дострокове погашення кредиту без вимог щодо розірвання кредитної угоди, ще не передбачено наведеною кредитною угодою.

Світова економічна криза спричинила економічну кризу в Україні, що підтверджується наступними актами:

-Закон України №799-УІ від 25.12.2008 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення»;

-Закон України №800-УІ від 25.12.2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»;

-Закон України №796-УІ від 24.12.2008 року "Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"

З причин цієї світової кризи та фінансової кризи в Україні ОСОБА_4 повинна була сплачувати щомісяця платежі по кредиту (тіло кредиту та проценти) що виключало можливість здійснювати комунальні платежі та купувати їжу.

З урахування наявної світової фінансової кризи застосування кредитний договір №30 ДС/018/302/2007-ИВ та додатки угоди до нього та відповідний договір іпотеки потребують застосування статті 652 ЦК України. Так, стаття 652 ЦК України передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у ч.2 ст.652 ЦК України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могли усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б , заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, задоволення позовної заяви банківської установи неможливо з огляду на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення», Закону України №800Л/І від 25.12.2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"

Відповідно до ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання вказаного положення, а також пунктів другого, третього, п'ятого, шостого ст.203 Цивільного кодексу України є підставою для недійсності правочину (ст.215 Цивільного кодексу України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до змісту ст.4 Цивільного кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно із ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За приписами ст.35 Закону України „Про Національний банк України" гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь- яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовуюється при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Одночасно, як зазначено вище, сторонам у договорі надано право при визначенні розміру грошових зобов'язань в гривні вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідно з офіціальним курсом відповідної валюти на дату проведення платежу. Проте, навіть у такому разі грошове зобов'язання

виражається в договорі в національній валюті України - гривні, що повністю відповідає імперативним приписам ч.І ст.524 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України можливо прийти до висновку, що вказаними актами діючого законодавства встановлений вичерпний перелік випадків, коли зобов'язання між сторонами може бути виражене в іноземній валюті та підлягає виконанню в валюті, відмінній від гривні України. Такими випадками є визначення ціни в іноземній валюті у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та, як наслідок, його виконання в іноземній валюті, а також наявність у конкретного суб'єкта господарських відносин виключного права на проведення розрахунків в іноземній валюті у разі дотримання вимог, прямо передбачених законодавством.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який з урахуванням приписів ст.4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

За висновками суду, надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді не поновлювальної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Відповідно до ст.2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із ст.2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) 4.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як

застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній* валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п.1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Однак на момент укладання кредитного договору №30 ДС/018/302/2007-ИВ та додаткові угоди до нього сторонами було досягнуто домовленості щодо надання відповідачем позивачу кредиту в іноземній валюті в розмірі 99000 доларів США.

Приймаючи до уваги положення п. в) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та враховуючи вищевказані обставини щодо укладання спірних договорів на умовах надання кредиту в іноземній валюті, вказана валютна операція потребує отримання однією із сторін індивідуальної ліцензії.

Таким чином керуючись Конституцією України, ст.ст.11, 203, 215, 236, 509, 524, 546, 548, 572, 575, 1054 Цивільного кодексу України, Законами України „Про заставу", „Про іпотеку", „Про національний банк України", „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", „Про банки та банківську діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» банк не мав право укладати кредитний договір №47/АА- 104.07.2 від 24.09.2007 року, а надання цього кредиту в тій формі, в які це було зроблено позивачем (в іноземній валюті) є порушення вищевказаних нормативно- правових актів України.

Просить суд в задоволенні позовних вимог ПАТ « Родовід Банк» відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає необхідним прийняти заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, встановив наступне.

24 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством „РОДОВІД БАНК" і фізичною особою - ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 47/АА- 104.07.2

17 червня 2009р. назву Банку офіційно змінено з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» (скорочена назва - АТ «РОДОВІД БАНК»).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до умов кредитного договору Банк взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит в доларах США в загальному розмірі 26 732,00 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять два долари США 00 центів) доларів США (пункти 1.1. кредитного договору).

Факт видачі кредиту Відповідачу за кредитним договором підтверджується заявою про видачу готівки № 59111 від 24 вересня 2007 р.

Таким чином, Банк в повному обсязі виконав свої обов'язки перед Відповідачем за кредитним договором.

Кредит був виданий Відповідачу під обов'язок сплати ним Банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5 % (дванадцять цілих п'ять десятих) процентів річних (пункт 1.5. кредитного договору);

Відповідно до пп. 3.1.- 3.3.кредитного договору Боржник взяв на себе обов'язок:

- починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 (десятого) числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 319,00 доларів США на рахунок, вказаний у п. 1.3 Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку;

- повернути одержані кредити згідно з умовами кредитного договору не пізніше 24 вересня 2012 року;

- сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 (десятого) числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 24 вересня 2012 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Відповідач неодноразово порушував вищезазначені умови кредитного договору, що підтверджується виписками з банківських рахунків Відповідача № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9, (додаються).

Всупереч умовам пунктів 3.2.-3.3. кредитного договору, якими передбачається зобов'язання Відповідача повністю сплатити заборгованість за кредитом та процентами у визначений кредитним договором строк (в т.ч. і при достроковому виконанні зобов'язань за договором),

Пунктом 5.2. Кредитного договору Банку надано право у разі недотримання Позичальником умов Кредитного договору, а рівно і умов договорів, укладених між Позичальником та Банком в якості забезпечення виконання грошових обов'язків Позичальника за кредитним договором, вимагати його дострокового розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ним процентів.

Вказане право достроково вимагати повернення кредиту було реалізовано Банком належним чином, що підтверджується вимогою від 20 жовтня 2011 року за вих. 151.6-11-6.6/2209, що була направлена ОСОБА_1.

Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, Відповідач зобов'язується сплачувати Банку пеню за кожний день у розмірі 1,6 % в день від суми простроченої заборгованості за несвоєчасне погашення платежів по кредиту.

Станом на 01 листопада 2012 року три відсотка річних на прострочений кредит та проценти складають 11 083,02 (одиннадцять тисяч вісімдесят три гривні 02 копійки) гривень.

Таким чином, загальний розмір грошових вимог Банку, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту, процентів, пені та трьох процентів річних), станом на 01 листопада 2012 р. складає грошову суму в розмірі 2 436 415,69 (два мільйони чотириста тридцять шість тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 69 копійок) гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 21 643,01 (двадцять одна тисяча шістсот сорок три долари США 01 цент) доларів США, що станом на 01 листопада 2012 р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 172 992,58 (сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 58 копійок) гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 1 588,07 (одиннадцять тисяч п ятсот вісімдесят вісім доларів США 07 центів) доларів США, що станом на 01 листопада 2012 р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 92 623,44 (дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять три гривні 44 копійки) гривень;

- пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 2 159 716,65 (два мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 65 копійок) гривень;

- три проценти річних 1 1 083,02 (одиннадцять тисяч вісімдесят три гривні 02 копійки)гривень.

Станом на 01 листопада 2012 р. 1 долар США дорівнює 7,9930 гривень - згідно Службового розпорядження НБУ від 31 жовтня 2012 року за № 205/423 «Про офіційний курс гривні до іноземних валют».

По вимогах ст.526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно ставляться.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 219,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.212-215, 224-225 ЦПК України , ст.ст.15,16,20, 526, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства « Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок №32008171201 у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 436 415,69 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства « Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок №32008171201 у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.Г.Іванов