Постанова № 32646370, 15.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Київ 810/3041/13-а

11:20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Острянко М.М.,

від відповідача - Мурга Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємства «Будтехносервіс»

до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі

Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування податкового

повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю наково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» (далі-позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2013 № 0000502205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств викладені в Акті перевірки є безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки, при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств станом на день проведення перевірки позивачем не було включено витрати по взаємовідносинам із даним підприємством, про що податковий орган був повідомлений. Проте, як стверджує позивач, податковий орган визначив порушення порядку формування витрат підприємством на підставі даних бухгалтерського обліку і висновку про те, що здійснені витрати не підтверджені первинними документами.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував і зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Так, у запереченнях відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки підприємством не було надано податковому органу оборотньо-сальдові відомості по 23 рахунку, або іншого рахунку, який відображає прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, тобто позивачем не надано документів, які підтверджують понесення валових витрат по виконанню будівельно-монтажних робіт. Крім того, в обґрунтування заперечень на позовну заяву представник відповідача посилався також на дані Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.07.2011 № 839/3/23-40-33493581 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рма-Груп», відповідно до якого у ТОВ «Рма-Груп» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал тощо, тому зазначені господарські операції мають безтоварний характер.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Будтехносервіс» по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «РМА-Груп» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складено Акт від 04.12.2012 № 2119/22-00/20589354 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки (сторінка 6) податковим органом встановлено, що у період, який перевірявся, Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Будтехносервіс» виконувало будівельно-монтажні роботи на підставі договору підряду від 29.06.2010 № БК - 45 укладеного з ТОВ «Зірка Буковелю».

На підставі контракту підряду від 26.08.2010 № 26/08/10 позивачем залучено до виконання будівельно-монтажних робіт ТОВ «РМА - ГРУП» на будівництві Готельного комплексу на 255 номерів у с. Поляниця Івано-Франківської області на підставі договору підряду від 29.06.2010.

За результатами виконання будівельно-монтажних робіт складені і підписані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат форми КБ-3 за вересень 2010 року на суму 1000236,00 грн. і за листопад 2010 року на суму 250000,00 грн.

Вартість робіт повністю сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Будтехносервіс» шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «РМА - ГРУП».

У розділі «Валові витрати» у період з 01.01.2010 по 31.12.2010 Акта перевірки особи, які здійснювали перевірку зазначили, що при перевірці позивачем надано пояснення, що у зв'язку з відсутністю оригіналів документів форми КБ-2 і КБ-3 підписаних між ТОВ «НВП Будтехносервіс» і ТОВ «РМА - ГРУП» витрати на виконання даних робіт на загальну суму 1041863,33 грн. не були включені до складу валових витрат підприємства.

До перевірки надані оборотно - сальдові відомості по рахунку: ВР «Контрагенти; Валові доходи/витрати: продаж (придбання) товарів (робіт, послуг) за 3 і 4 квартали 2010 року.

При цьому, в Акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано оборотно - сальдові відомості по рахунках Клас 8 «Витрати за елементами», на яких відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом - списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9, а також по рахунку 84 «Інші операційні витрати», призначений для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат включається вартість робіт, послуг сторонніх підприємств (TOB «РМА - ГРУП»), по виконанню будівельно - монтажних робіт на підставі договору підряду від 29.06.10 № БК-45 із ТОВ «Зірка Буковелю».

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем не надано документи, які б підтверджували валові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт на будівництві Готельного комплексу на 255 номерів у с. Поляниця Івано-Франківської області і в яких обліковувались би послуги надані субпідрядником ТОВ «РМА-ГРУП».

Також, в Акті перевірки зазначено, що на адресу ДПІ у Вишгородському р-ні від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшов Акт від 28.07.11 № 839/3/23-40-33493581 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «РМА - ГРУП», згідно з яким встановлено, що слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та відносно невстановлених осіб за фактом фіктивного підприємництва та пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України. Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 29.05.11, проведеного слідчим СВПМ ДПІ у Голосіївському районі Романюком М.О., ОСОБА_3 не проводив як посадова особа ТОВ «РМА - ГРУП» фінансово-господарські взаємовідносини з будь-якими підприємствами, не укладав ні з посадовими ні з довіреними особами підприємств договори (угоди, контракти) на постачання товарів (робіт, послуг), не видавав та не підписував як посадова особа ТОВ «РМА - ГРУП» видаткові накладні, податкові накладні, рахунки фактури та інші фінансово-господарські документи. Підприємство зареєстрував за грошову винагороду без мети ведення господарської діяльності.

Також, до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, надійшов висновок спеціаліста № 89 від 05.04.2011, щодо дослідження достовірності підпису та почерку керівника TOB «РМА - ГРУП». За результатами висновку в ході дослідження було встановлено, що підписи в графі «Керівник» у податкових деклараціях і додатках № 5 до них з податку на додану вартість за липень - грудень 2010 року, січень 2011 року - виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

На сторінці 11 Акта перевірки, податковий орган зазначив, що відсутність поставки товарів надання послуг свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробничим підприємством «Будтехносервіс» завищено валові витрати на загальну суму 1041863,33 грн.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищено валові витрати, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму - 260466,00 грн. і частин першої і п'ятої статті 203, пункту 1 і пункту 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України - мають ознаки операцій без надання послуг ТОВ «РМА-ГРУП», згідно з договором підряду.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0002262300, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 390699,00 грн., з них 260466,00 грн. за основним платежем і 130233,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач оскаржив його в адміністартивному порядку.

Рішенням ДПС у Київській області від 14.03.2013 № 571/10/10-206/39, податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0002262300 скасовано в частині штрафної санкції у сумі 65116,50 грн.

На підставі даного рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2013 № 0000502205, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 325583,00 грн., з них 260466,00 грн. за основним платежем і 65117,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові основи, принци, механізм та порядок формування валового доходу і валових витрат визначені Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин (надалі - Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, даною нормою передбачено вичерпний перелік підстав за наявності яких суб'єкт господарювання не має права включати до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що підприємство залучило ТОВ «РМА-ГРУП» як субпідрядника для виконання частини робіт з влаштування інженерних мереж на будівництві готельного комплексу на 255 номерів у с. Поляниця, Яремчанського району Івано-франківської області. Вказані роботи були доручені позивачу на підставі договору підряду № БК-45 від 29.06.2010, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю» із позивачем. Оскільки з об'єкта будівництва до бухгалтерії підприємства оригінали актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт і витрати форми КБ-3 за вересень та листопад 2010 року не надійшли, позивачем прийнято рішення про не включення вартості виконаних ТОВ «РМА-ГРУП» робіт до складу валових витрат позивача за третій та четвертий квартали 2010 року. Зокрема відповідачу під час перевірки були надані оборотно-сальдові відомості із зазначенням переліку валових витрат підприємства за 3-й і 4-й квартали 2010 року (сторінка 6 Акта перевірки). Згідно вказаних відомостей позивачем витрати на оплату результату робіт, отриманого від ТОВ «РМА- ГРУП», до складу валових витрат не включалась. Крім того, позивачем було надано податковому органу в ході проведення перевірки уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень, листопад 2010 року.

При цьому, як встановлено судом, вказані обставини були наведені позивачем у письмових поясненнях від 26.11.20120 № 410, які вручені 26.11.2012 податковому органу, тобто до складення Акта перевірки (а.с. 61-62), а також прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Проте, в порушення пункту 4.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 № 395, відповідно до якого до підписання акта (довідки) документальної перевірки враховуються пояснення (у разі їх надання), надані платником податків або його законними представниками під час перевірки, письмові пояснення позивача податковим органом при складанні Акта перевірки враховані не були.

Отже, податковий орган в ході проведення перевірки взагалі не врахував тих доводів, які наводив позивач щодо того, що ним не було відображено у складі валових витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ «РМА-ГРУП», і не дивлячись на це встановив факт завищення валових витрат. При цьому, слід зазначити, що представник відповідача не надав суду мотивованих пояснень відносного того, чому відповідач не врахував пояснень позивача в ході проведення перевірки в частині формування валових витрат, тобто, представник відповідача жодним чином не спростував доводів позивача.

Крім того, як вбачається з Акта перевірки (сторінка 6) податковим органом досліджувались уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень, листопад 2010 року (сторінка 6 Акта перевірки), але відповідачем вони не були враховані в ході проведення перевірки. На вимогу суду дані розрахунку податковим органом надані не були.

Судом також встановлено, що податковим органом вже проводилась перевірка позивача в ході якої перевірявся період з 01.01.2009 по 31.12.2011, тобто цей період охоплював час з 01.10.2010 по 31.12.2010. За наслідками цієї перевірки було складено Акт від 10.04.2012 № 410-22-01-20589354, який на сторінках 33, 34, 35 містить відомості відносно того, що податковим органом в ході проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю наково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядках декларації щодо витрат.

Відносно посилання відповідача на безтоварність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Рма - Груп», суд зазначає, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про те, що договір між позивачем і ТОВ «РМА - ГРУП» не спрямований на настання наслідків, на підставі розгляду матеріалів перевірки, яка здійснена ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС - іншим податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «РМА - ГРУП» з іншими підприємствами, за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем та його контрагентом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Зокрема, така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Посилання відповідача на наявність порушеної кримінальної справи, а також пояснення керівника ТОВ «РМА - ГРУП» щодо непричетності його до діяльності підприємства та висновку спеціаліста про невідповідність підписів на податкових деклараціях як доказ відсутності у ТОВ «РМА - ГРУП» господарських відносин з позивачем судом до уваги не приймається, оскільки вказані документи в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «РМА - ГРУП».

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду податковим органом не доведено суду належними та допустимими доказами обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.03.2013 № 0000502205, тому воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 20.03.2013 № 0000502205.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс» судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 липня 2013 р.