Ухвала суду № 32644410, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/541/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Федорова Г.Г.

суддів: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

За участю секретаря: Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 22 жовтня 2012 року № 0007041720.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 19.04.2004 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 та свідоцтвом № НОМЕР_4 про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_5 (а.с. 11,12).

На підставі наказу від 13.04.2012 року № 614, відповідно до ст. 20, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ за січень-лютий 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД ОСА», за результатами якої складено акт від 09.10.2012 року № 1972/17/НОМЕР_2 (а.с. 13,15-21).

В акті перевірки від 09.10.2012 року № 1972/17/НОМЕР_2 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.3 ст. 193, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 24118,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року на суму 12581,00 грн. та за лютий 2012 року на суму 11537,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 року № 0007041720, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24118,00 грн. за основним платежем та 12059,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 22).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 року № 0007041720 прийнято ДПІ у м. Чернігові не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження, без мети, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; недобросовісно та нерозсудливо.

Апелянт у свої скарзі зазначає, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а саме: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.3 ст. 193, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 24118,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року на суму 12581,00 грн. та за лютий 2012 року на суму 11537,00 грн. У зв'язку з порушеннями податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 року № 0007041720, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24118,00 грн. за основним платежем та 12059,00 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

ФОП ОСОБА_3 для здійснення своєї господарської діяльності орендує приміщення у ВАТ «Бориспільське підприємство «Сортнасіннєовоч» (а.с. 145-158).

Також, ФОП ОСОБА_3 для здійснення господарської діяльності придбав у ТОВ «Тамбрандс Україна» необхідне для роботи обладнання (станки, пили, пресс тощо) (а.с. 139-144).

ФОП ОСОБА_3 в січні-лютому 2012 року мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «ТД ОСА» з приводу отримання від останнього токарно-зварювальних робіт.

ТОВ «ТД ОСА» зареєстровано в якості юридичної особи Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 12.06.2008 року за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Вербицького, 28-В/45, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2013 року (а.с. 93-94).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2013 року вбачається, що 01.03.2012 року державним реєстратором зроблено запис № 14 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, змінено місцезнаходження, а саме: м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Червоногвардійська, 40, офіс 215. 10.05.2012 року зроблено запис № 18 про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (а.с. 95-100).

ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту за січень 2012 року віднесено суму по взаємовідносинам з ТОВ «ТД ОСА» на загальну суму 62903,30 грн, в т.ч. ПДВ 12580,66 грн., та за лютий 2012 року на загальну суму 57685,85 грн., в т.ч. ПДВ 11537,17 грн.

Так, ФОП ОСОБА_3 укладено з ТОВ «ТД ОСА» договір про надання послуг від 03.01.2012 року № 052012.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, виписками по рахунку (а.с. 23-27,39-55,159-178).

Отримання товарів від ТОВ «ТД ОСА», що використані позивачем в господарській діяльності, а саме реалізовані ТОВ «Тамбрандс Україна», підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами (а.с. 56-87,179-190).

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент укладення договору між позивачем та ТОВ «ТД ОСА», останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у встановленому законом порядку як платник податку та інших обов'язкових платежів.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності правочинів вчинених між позивачем та контрагентом ТОВ «ТД ОСА».

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за №34/18772, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4 р.І). За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5 р.І). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6 р.І).

Відповідно до пункту 56.4 статті 56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали перевірки не містять належної та допустимої доказової бази для підтвердження висновків акту перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 193.3 ст. 193, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого не занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 24118,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року на суму 12581,00 грн. та за лютий 2012 року на суму 11537,00 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.