Ухвала суду № 32644277, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1663/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Федорова Г.Г.

суддів: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

За участю секретаря: Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області зареєструвати його місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач є власником садового будинку загальною площею 23,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.10.2012 року (а.с. 21).

Як вбачається з копії технічного паспорту на садовий будинок, яка міститься в матеріалах справи, садовий будинок є капітальною спорудою, до складу якого входять сіни кухня, санвузол та кімнати.

Реалізуючи своє право, ОСОБА_3 обрав місцем проживання в Чернігівському районі Чернігівської області, с. Старий Білоус.

Згідно копії паспорта позивача (а.с. 9-10), 27.10.2011 року позивача знято з реєстрації місця проживання УМВС України в Чернігівській області.

В зв'язку з зняттям позивача з реєстрації за попереднім місцем проживання він звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

Довідка садового товариства «Механізатор» від 16.03.2013 року № 18 (а.с. 22), підтверджує, що позивач зі своєю сім'єю проживає на території АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду заяви відповідач листом від 20.03.2013 року № 74.01.-Б-82 повідомив позивача, що підстави для реєстрації місця проживання фізичної особи у садовому будинку відсутні, мотивуючи тим, що садовий будинок не відповідає нормам, що встановлені для житлових будинків та не має статусу житлового, а також без зміни цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований будинок, даний будинок не може бути місцем реєстрації громадян (а.с. 15).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведена правомірність відмови позивачу у реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Апелянт у свої скарзі зазначає, що садові будинки не призначені для постійного проживання у них, а лише для тимчасового проживання на час здійснення садівництва, а тому, враховуючи те, що садовий будинок не є адресою житла особи в розумінні положень статті 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», правові підстави для реєстрації позивача в АДРЕСА_1 відсутні.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

За визначенням статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Крім того, виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» колегія суддів приходить до висновку, що даний Закон не містить посилань на поняття житлового фонду та не встановлює обмежень у реєстрації за адресою приміщення, яке не відноситься до житлового фонду.

Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Як встановлено вище, садовий будинок позивача є придатним для експлуатації та проживання в ньому людей.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що реєстрація за адресою житла фізичної особи, зокрема, садового будинку, є можливою та повністю узгоджується зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.