Ухвала суду № 32636651, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-18365/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., за участю секретаря Гончар Н.О.та представниківпозивача Головко О.М.відповідача не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» на постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008 у справі № А36/434за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»доНікопольської об'єднаної державної податкової інспекціїпроскасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» звернулось до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ № 0001002342/3/39652 від 16.10.2006.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008 постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008, а справу направити на новий розгляд.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Нікопольська ОДПІ, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008 - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нікопольською ОДПІ було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., за результати якої складено акт № 703/231.32358151 від 13.04.2006 р.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у тому, що підприємством не враховано при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів в частині незавершеного виробництва та залишків готової продукції вартість придбаних електроенергії, природного газу, технічної води і стислого газу, що призвело до заниження суми валового доходу на 1 814 500,00 грн.

Також в акті зазначено про порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.4.2 п.5.4 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у тому, що до складу валових витрат позивачем включені витрати, пов'язані з розробкою технології хімічної обробки труб, що підлягають амортизації, за 3 квартал 2005 р. у сумі 13 500,00 грн., за 4 квартал 2005 р. у сумі 25 500,00 грн., всього завищення валових витрат склало 39 000,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Нікопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002342/3/39652 від 16.10.2006, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 615 945,00 грн., у тому числі 463 400,00 грн. - основний платіж, 152 545,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати запасів у вигляді електроенергії, природного газу, технічної води та стислого повітря є матеріальною складовою незавершеного будівництва та залишків готової продукції, а витрати по їх транспортуванню являються витратами по доведенню таких запасів до стану, в якому вони придатні для подальшого використання. Вартість таких витрат включається при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції у відповідності до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд касаційної інстанції такий висновок судів попередніх інстанцій вважає передчасним, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем за 2005 рік придбано та включено до складу валових витрат вартість: електроенергії на загальну суму 2 278 693,15 грн. (постачальник - ВАТ «ЕК Дніпрообленерго»), природного газу на загальну суму 4 302 785,57 грн. (постачальник - ЗАТ «Ніко - Тьюб»), стислого повітря на загальну суму 4 154 494,49 грн., технічної води на загальну суму 375 685,20 грн. Крім того, підприємством було включено до складу валових витрат вартість послуг по транспортуванню: природного газу на загальну суму 292 993,39 грн. (постачальник - ЗАТ «Ніко - Тьюб»), електроенергії на суму 59 972,26 грн. (постачальник - ЗАТ «Енергоресурси») і на суму 45 515,01 грн. (постачальник - ЗАТ «НЗНТ»).

Також судами встановлено, що ПП «НВФ «Екохім» на підставі договору від 01.06.2005 р. № 01.197/336 здійснило для позивача розробку технології хімічної обробки труб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує про відсутність з його боку порушень податкового законодавства при веденні бухгалтерського та податкового обліку.

З матеріалів справи також вбачається, що з метою перевірки доводів позивача, для документального підтвердження викладених в акті перевірки висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток, судом першої інстанції по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, яка не була проведена у зв'язку з тим, що на дослідження позивачем не надані додаткові документи, витребувані експертом.

Проте, факт витребування у позивача додаткових документів для проведення експертизи останнім заперечується, а матеріали справи не містять належних доказів того, що такі документи судом у позивача витребовувались.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення, суду необхідно належним чином витребувати у позивача необхідні для проведення експертизи первинні бухгалтерські документи за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 та вирішити питання про призначення у справі судово-економічної експертизи, яка за результатами дослідження наявних первинних документів має підтвердити або спростувати висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток за спірний період.

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що послуги ПП «НВФ «Екохім», вартість яких віднесена позивачем до валових витрат відповідного звітного періоду, є послугами по дослідно-промисловому іспиту в умовах травильного відділення підприємства препарату «Фосфол-П», який використовується при хімічній обробці труб, а тому вартість цих послуг не є нематеріальним активом та не підлягає амортизації.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» задовольнити.

2. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2008 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний