Ухвала суду № 32636629, 24.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2013 р. м. Київ К-25898/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Кошіля В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 у справі №2а-4667/09/2670 за позовом Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» (далі-ДП «Адідас-Україна», позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області ( далі-Бердянська ОДПІ у Запорізькій області, відповідач) про скасування рішення від 14.04.2009 №0000252370/1 про застосування до позивача штрафних (фінанових) санкцій у розмірі 799,56грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач 26.07.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.07.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДП «Адідас-Україна» просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 19 Конституції України, пп.5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон України №2181-ІІІ), п. 6.8 Наказу Державної податкової адміністрації «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками Бердянської ОДПІ, згідно направлень №220059, №220060 від 27.01.2009 та наказу №1603 від 26.12.2008 «Про проведення позапланових перевірок в січні 2009 року» проведено перевірку магазину «Reebok», розташованого за адресою: вул. Леніна, 57/1, м.Бердянськ, Запорізька обл., який належить ДП «Адідас -Україна» код 24251899, юридична адреса: м. Київ вул. Інститутська, 29.

В ході перевірки встановлено порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі-Закон України №98/96), яке виявилося у відсутність торгового патенту на право роздрібної торгівлі промисловими товарами за період з 21.12.2008 по 27.01.2009, що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій № 2665005071 р/1 зареєстрованою на реєстратор розрахункових операцій фіскальний №2665005071 від 10.12.2008 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків м. Києва.

За результатами перевірки складено акт 30023/08/22/23/24251899 від 27.01.2009, на підставі якого прийнято рішення №0000252370 від 29.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 8 Закону України №98/96 у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням в сумі 799,56,00 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на порушення процедури оскарження вищезазначеного рішення, в результаті чого податковим органом неправомірно було прийнято рішення від 14.04.2009 №0000252370/1, яке є предметом спору в даній справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт вчинення правопорушення за результатом розгляду справи не спростовано. При цьому, судом встановлено допущення позивачем порушень при поданні заявки про придбання торгового патенту, що спростовує твердження останнього щодо своєчасного звернення до податкового органу з заявкою про отримання торгового патенту.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти мотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень п. 16.2 ст. 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці 1 цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, визначеного в абзаці 1 цього підпункту.

Якщо мотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці 1 цього підпункту.

Рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, що є предметом розгляду у даній справі, було прийнято за результатом адміністративного оскарження, на порушення процедури якого вказує позивач.

Разом з тим, судами вказаним обставинам в порушення вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України не було надано будь-якої оцінки.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ В.В. Кошіль