Ухвала суду № 32635967, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а/0470/4388/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а/0470/4388/11

за позовом Приватного підприємства "Елін-2007"

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року Приватне підприємство "Елін-2007" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000692301/9407 від 16 березня 2011 року по нарахуванню податку на прибуток підприємств в сумі 15 000,00 грн., штрафних санкцій на суму 3 750,00 грн. та №0000702301/9406 від 16 березня 2011 року по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 12 000,00 грн., штрафні санкції на суму 3000,00 грн., а також про визнати протиправними дії відповідача із самостійного тлумачення змісту правочинів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а/0470/4388/11 адміністративний позов ПП "Елін-2007" до ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 16.03.2011р. №0000/692301/9407 про нарахування податку на прибуток підприємства в сумі 15000 грн. і штрафних санкцій 3 750 грн. та від 16.03.2011р. №0000702301/9406 по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 12000 грн. і штрафних санкцій 3000 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що контрагент позивача станом на час виконання господарських операцій зареєстрований як платник податку на додану вартість та подавав декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. Всі первинні документи, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару, не визнані недійсними в судовому порядку, внаслідок чого законні підстави для висновку про те, що такі витрати не відносяться до господарських та про виключення цих витрат з валових, відсутні. В частині позову, в задоволенні якої відмовлено, постанова мотивована тим, що перевірка проведена відповідачем без перевищення його повноважень, визначених діючим законодавством. Висновки відповідача щодо змісту правочинів, викладенні в акті перевірки, який є службовим документом та є носієм доказової інформації та не має юридичної сили, внаслідок чого підстави для визнання протиправними дії відповідача із самостійного тлумачення змісту правочинів задоволенню не підлягають.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а/0470/4388/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував відсутності звітування контрагента позивача перед податковим органом, відсутності реального настання юридичних наслідків за укладеними контрагентом позивача з постачальниками правочинів. Вказує на факт нікчемності укладених правочинів, надання контрагентом позивача податкової вигоди третім особам.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу начальника ДПІ у м.Дніпродзержинську від 17.02.2011 року №390 посадовими особами ДПІ у м.Дніпродзержинську проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Елін-2007». За результатами якої складено акт №1185/56/23-206/35577263 від 03.03.2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Елін-2007" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Вілком-імпорт" з питань дотримання вимог положень ст.ст.203, 215, 216, 626, 629, 837, 838 ЦК України за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року.".

Перевіркою встановлено відсутність факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Вілком Імпорт» до контрагентів покупців, не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників у травні 2010 року. За висновками акту вказані обставини свідчать про нікчемність правочинів вчинених ТОВ «Вілком Імпорт» з контрагентами, тобто правочини є такими, що вчинені без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Дніпродзержинську 16.03.2011 року винесено податкові повідомлення рішення:

- №0000702301/9406, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 15000 грн., з яких 12 000,00 грн. - основний платіж, 3000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000692301/9407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 18750 грн., з яких 15 000,00 грн. - основний платіж, 3 750,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Предметом перевірки ПП «Елін-2007» з його контрагентом ТОВ "Вілком Імпорт" є договори сторін про надання автотранспортних послуг №15/06-10 від 01.06.2010 року та про надання інформаційно-консультаційних послуг №15/06-10/1 від 01.06.2010 року.

Згідно умов договору про надання автотранспортних послуг №15/06-10 від 01.06.2010 року ТОВ "Вілком Імпорт" надало ПП "Елін-20077" транспортні послуги на загальну суму 42 000 грн., в тому числі вартість послуг без ПДВ - 35 000 грн., ПДВ - 7 000 грн., що підтверджується актом виконання послуг, рахунком, заявками та товарно-транспортними накладними, податковою накладною.

Відповідно до умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №15/06-10/1 від 01.06.2010 року ТОВ "Вілком Імпорт" надало ПП "Елін-2007" інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 30 000 грн., в тому числі вартість послуг без ПДВ - 25 000 грн., ПДВ - 5 000 грн., що підтверджується актом виконання послуг, рахунком, податковою накладною.

Витрати, понесені ПП «Елін-2007» за вказаними договорами, віднесені позивачем до валових витрат за червень 2010 року та включені до податкового кредиту за цей період.

Дослідивши обставини справи, колегія судів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне отримання позивачем інформаційно-консультаційних та автотранспортних послуг, виконання сторонами умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями замовлень на транспортування та супровід вантажу, копіями товаро-транспортних накладних, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками, рахунки тощо.

Актом перевірки також підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Вілком Імпорт» зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, сума ПДВ по яким була включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року та податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2010 року.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім цього, пунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Факт того, що ТОВ «Вілком Імпорт» на момент проведення операцій з позивачем мало право на випуску податкових накладних і було зареєстровано як платники податку на додану вартість, не оспорювався сторонами.

Таким чином вимоги щодо документального підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій ПП «Елін -2007» з ТОВ «Вілком Імпорт» позивачем дотримані.

Щодо посилань скаржника на відсутність податкової звітності ТОВ «Вілком Імпорт», як на підставу вважати контрагента позивача таким, що здійснює свою фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, що в свою чергу, тягне за собою нікчемність та фіктивність правочинів між ПП «Елін-2007» та «ТОВ «Вілком Імпорт», колегія суддів доходить наступних висновків.

Податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по податковому звітуванню, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги, щодо нікчемності правочинів, здійснених між ПП «Елін-2007» та ТОВ «Вілком Імпорт», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Визнання правочинів такими, що не відповідають умовам публічного порядку їх укладення або реалізації належить виключно до юрисдикції суду відповідної спеціалізації.

Виходячи з вищенаведеного податкові органи не вправі робити висновок про наявність або відсутність невиконаного податкового зобов'язання на підставі припущень про недійсність чи нікчемність правочину між позивачем та його контрагентами, оскільки до компетенції податкових органів не віднесено повноваження вірогідного визнання нікчемним або недійсним, зокрема, правочину, в межах якого позивачем було сформовано валові витрати або податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а/0470/4388/11 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 р. у справі № 2а/0470/4388/11 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко