Ухвала суду № 32629720, 26.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7436/13 Справа № 421/2189/12 Головуючий у 1 й інстанції - Берелет В.В. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Максюти Ж.І.

суддів - Слоквенка Г.П., Кочкової Н.О.

при секретарі - Глубоченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 18 червня 2010 року ОСОБА_2 позичив у нього грошові кошти у розмірі 45000 грн., які був зобов'язаний повернути до 03 липня 2010 року, що підтверджується розпискою від 18.06.2010р. складеною в присутності двох свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 Відповідач у зазначений строк гроші не повернув, у зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг у розмірі 45000 грн. з урахуванням індексу інфляції 5625,00 грн., три відсотка річних з простроченої суми у розмірі 3375 грн., та судові витрати по справі.

Не погодившись з позовними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому зазначив, що 18 червня 2010 року він надав ОСОБА_3 розписку про отримання грошей в сумі 45000 грн., але грошей не брав. Фактично ОСОБА_3 був винен гроші ОСОБА_6, а він виступав поручителем. Він та ОСОБА_3 домовились, що у разі неповернення коштів ОСОБА_7 до 03 липня 2010 року, ці кошти повинен буде сплатити він. Просив суд визнати правочин недійсним, посилаючись на те, що він виступав як поручитель.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики основну суму боргу за позиковим зобов'язанням у розмірі 45000,00 грн., інфляційні збитки у сумі 5625 грн. за весь час прострочення, з 03 липня 2010 року по грудень 2012 року, що складає загальну суму у розмірі 50625,00 грн. та 3% річних від простроченої суми за дні прострочення з 03 липня 2010 року по грудень 2012 року у сумі з 375,00 грн. Всього 54000,00 грн. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2013 року, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, що між сторонами 18 червня 2010 року було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в розмірі 45000 грн., які він зобов'язався повернути 03 липня 2010 року.

ОСОБА_2 добровільно погодився написати розписку про отримання ним у борг від ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 45000 грн., але кошти позивачеві не повертає.

Заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 складає 45000 грн. основної суми боргу за позиковим зобов'язанням, строк сплати якого сплив 03 липня 2010 року, інфляційні збитки у сумі 5625,00 грн. за весь час прострочення, з 03 липня 2010 року по грудень 2012 року, що складає загальну суму у розмірі 50625,00 грн. та три відсотки річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення (за 30 місяців - 3 липня 2010 року по грудень 2012 року включно) становить 3375 грн. (3:12х30=7,50%).

Викладені обставини підтверджується поясненнями свідків, копією розписки від 18.06.2010 року.

На підставі встановлених обставин справи, та керуючись ст.ст. 526, 1047, 1050, 1051 ЦК України районний суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

Доводи відповідача про те, що заборгованості у нього перед позивачем не існує не доведено суду належними та допустими доказами, а тому підстав для скасування рішення суду 1 інстанції немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Таким чином, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: