Ухвала суду № 3262707, 24.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-6176/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________

01029,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача   Федорова М.О.

суддів:                                             Брайка А.І.

                                                         Голубєвої Г.К.

                                                         Карася О.В.

                                                         Рибченка А.О.

секретар судового засідання               Гусєва К.О.

розглянувши касаційну скаргуТОВ «Углепром» на хвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2007 та постанову господарського суду Донецької області від 15.11.2006

у справі     №41/298

за позовом         Прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі                                       Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції

до               ТОВ «Углепром»

про             стягнення податкового боргу в сумі 957438,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

            Прокурор м. Макіївки звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції з позовною заявою до ТОВ «Углепром» про стягнення податкового боргу в сумі 957438,80 грн.

            Постановою господарського суду Донецької області від 15.11.2006 залишеною без змін ухвалою Донецькогоапеляційного господарського суду від 13.02.2007 у справі              № 41/298 позов задоволено.

Стягнено з ТОВ «Углепром» на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток в сумі 80936,01грн., податковий борг з податку на додану вартість в сумі 408грн., податковий борг з комунального податку в сумі 624,81грн. та штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 875469,98фн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що їх було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій порушено ст. 41 Конституції України, ст. 250 Господарського кодексу України, ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за ТОВ «Углепром» рахується заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 957438,80грн., яка утворилась наступним чином.

З податку на прибуток в загальній сумі 80936,01грн., що складається з податкових зобов’язань з податку на прибуток та штрафних санкцій з такого податку, а саме:

суми в розмірі 28728,95грн., що утворилась внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток, визначених останнім за податковими деклараціями за 1 квартал 2005р 22000,50грн., за півріччя 2005р. № 26117 від 08.08.05р. на суму 6400грн., за З квартали  2005р. № 38553 від 07.11.05р. на суму 400грн., за 1 квартал 2006р. №233 від 10.05.06р. на суму 100 грн., а також за податковою декларацією з податку на прибуток за З квартал 2005р. №38553 від 07.11.05р., за якою позивач самостійно нарахував штрафні санкції в сумі 52000грн. на підставі п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Як вбачається, ТОВ «Углепром» частково сплатило нарахований декларацією №11851 від 04.05.05р. податок на прибуток в сумі 170грн., інші податкові зобов’язання сплачені не були;

суми штрафних санкцій в розмірі 170грн. та 34грн., нарахованих відповідачу  відповідно за податковими повідомленнями-рішеннями №0005071540/0 від 21.07.05р. та № 0007291540 від 26.09.05р., що були прийняті на підставі актів Центрально-Міської МДПІ м. Макіївки №893/15-1 від 21.07.05р., складеного за результатами  перевірки відповідача стосовно своєчасності надання податкової звітності та № 142/15-0/32084364 від 23.09.05р., складеного за результатами перевірки відповідача щодо своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період травень-липень 2005року.   

Судом першої інстанції, з урахуванням вимог п.п 17.1.1 та п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17  Закону № 2181 та тих обставин, що зазначеними актами перевірок доводиться допущення відповідачем таких порушень, як затримка строку на подання декларації та сплата податку на прибуток за 1 квартал 2005р. із затримкою на 59 днів, зроблений обґрунтований висновок стосовно правомірності застосування до ТОВ «Углепром» штрафних санкцій в сумі 170грн. та в сумі 34грн. вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем у судовому та апеляційному порядках не оскаржувались, не були скасовані або визнані недійсними.

Крім того, відповідно до п.п 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону  №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 3,60грн.

Судами попередніх інстанцій, враховуючи, що на підставі актів перевірок №1948/15-0 від 30.06.06р., та №1079/15-011 від 11.04.06р., встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме – ненадання податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень 2006р. до податкового органу та несвоєчасна сплата податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 340грн. із затримкою на 75 календарних днів, дійшли обґрунтованого висновку стосовно правомірності застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 340 грн. та 68грн. на підставі п.п 17.1.1 та п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 за податковими повідомленнями-рішеннями №0006741540/0 від 30.06.06р. та №0003811540/0 від 20.04.0бр., які відповідачем у судовому та апеляційному порядках не оскаржувались, не були скасовані або визнані недійсними.

З комунального податку в загальному розмірі 624,81грн., яка утворилась внаслідок несплати податкових зобов’язань з комунального податку в сумі 15,30грн., самостійно нарахованої відповідачем за розрахунками комунального податку, що надавались ним до податкового органу, а також суми штрафних санкцій в розмірі 609,51 грн. що залишилась несплаченою відповідачем за податковим повідомленням-рішенням №0000761840 від 06.05.05р., прийнятим на підставі акту перевірки Центрально-Міської МДПІ м. Макіївки №442/15-3 від 06.05.05р. Зазначене податкове повідомлення- рішення відповідачем у судовому та апеляційному порядках не оскаржувалось.

Також судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що відповідачем також не було сплачене до Державного бюджету податкове зобов’язання в сумі 875469,98грн., узгоджене з огляду на приписи ст. 5 Закону № 2181. Зазначена сума є пенею, нарахованою відповідачу за податковим повідомленням – рішенням Центрально-Міської МДПІ м. Макіївки №0001102340/0 від 22.08.05р., прийнятим на підставі акту перевірки №1186/234/32084364 від 22.08.05р., складеного за результатами позапланової документальної перевірки стосовно дотримання відповідачем вимог валютного законодавства, в якому встановлено порушення відповідачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР. За результатами адміністративного оскарження Центрально-Міською МДПІ м. Макіївки було прийняте податкове повідомлення - рішення №0001102340/1 від 19.09.05р. на таку ж суму пені. Зазначені податкові повідомлення - рішення, оскаржені ТОВ «Углепром» у судовому порядку, були визнані недійсними в сумі 340грн., а в іншій частині –в сумі 875469,98грн., були залишені без змін за постановою господарського суду Донецької області від 15.02.06р. по справі 22/366а, яка набула чинності за Ухвалою Донецького апеляційного суду від 04.04.06р.

Таким чином, підтверджується наявність податкового боргу у відповідача з податку на прибуток та штрафних санкцій з такого податку, який становить 80936,01 грн., заборгованості з штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 408 грн., податкового боргу з комунального податку та штрафних санкцій з такого податку в загальному розмірі 624,81 грн., а також з пені в сумі 875469,98фн., нарахованої відповідачу за податковим повідомленням-рішенням, яке є законним та в цій частині не визначене в судовому порядку недійсним, що також обґрунтовано встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 5 Закону №2181 податкові зобов’язання з податку на прибуток, комунального податку, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях та розрахунках, а також нараховані вищезазначеними податковими повідомленням-рішеннями штрафні санкції з податку на прибуток, з податку на додану вартість, комунального податку, та пені за порушення у сфері ЗЕД, вважаються узгодженими.

Позивачем в свою чергу були дотримані вимоги п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону №2181 та направлені відповідачу 20.05.05р. та 03.08.05р. перша та друга податкові вимоги, які були отримані останнім.

Відповідачем не доведено те, що об'єднання  позовних вимог є неправомірним, оскільки, заявлені вимоги поєднані одним предметом спору, а саме – стягнення з ТОВ «Углепром» заборгованості перед бюджетом, а відповідно до ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами якої позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлений певний строк, який обчисляється з дня виявлення порушення, саме для застосування до суб’єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій. як вбачається з матеріалів справи, податковим органом такий строк був дотриманий, так як пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності була нарахована відповідачу контролюючим органом за податковими повідомленнями –рішеннями, які були прийняті 22.08.05р. та 19.09.05р., на підставі акту перевірки №1186/23-4/32084364 від 22.08.05р., в якому було встановлено порушення відповідачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» а саме порушення своєчасності розрахунків за імпортним контрактом № 643/980-290М-2004 у сумі 26100000рублів РФ (4646549,40грн.), а тому послання відповідача на те, що у позивача відсутнє право стягувати з ТОВ «Углепром» пені в сумі 875469,98грн. за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті поза межами строку, встановленого зазначеною нормою, є необґрунтованим. Правильність нарахування штрафу було перевірено судами.

            За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2007 та постанову господарського суду Донецької області від 15.11.2006. у справі №41/298 такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Углепром» залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2007 та постанову господарського суду Донецької області від 15.11.2006. у справі№ 41/298 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В.КарасьА.О.Рибченко