Ухвала суду № 3262706, 10.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-5455/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________________

01029,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2009 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                        Голубєвої Г.К.

                                                                        Карася О.В.

                                                                        Маринчак Н.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДПІ в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р.

у справі        №2-22/16679-2006А

за позовом   ВАТ «Победа»

до                   ДПІ в Нижньогірському районі Автономної     Республіки Крим

про                 визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Победа» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Нижньогірському районі від 30.01.2006 р. № 0000062301/0 по штрафним санкціям за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі у сумі 18318,00 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006р. у задоволенні позову відмовлено.

ПостановоюСевастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р.скасовано постанову  господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006р, та постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано податкове повідомлення - рішення ДПІ в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим від 30.01.2006 р. № 0000062301/0 нечинним.

Стягнено з Державного бюджету. України на користь ВАТ «Победа» судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

            Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно до п. «а» п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону України«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. (далі – Закон №2181), платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі здійснює вільне розпорядження готовою продукцією, товарами і товарними запасами, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є нижчими за звичайні.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, та залишити без змін постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006р. у справі № 2-22/16679-2006А.

            Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. відповідно до акту перевірки від 26.01.2006р. № 32/23-01/00413073, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.01.2006р. № 0000062301/0. Зазначеним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 18318,00 грн., нараховані на підставі п.п. 17.1.8 ст. 17 Закону № 2181, а саме: за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі без попереднього узгодження із податковим органом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що за відповідними податковими накладними ВАТ «Победа» здійснило господарську операцію продажу продукції, а не бартерну операцію, як  вважає, податковий орган, та до висновку чого прийшов суд першої інстанції.

Відповідно до п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону № 2181 платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме: згідно п. «а» зазначеної норми, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні..

У разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з Законом № 2181 платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами відповідно до п.п. 17.1.8  ст. 17 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства  України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань .дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону         № 2181 у зв’язку з самостійним відчуженням майна на суму 18318,00 грн., що знаходилось у  податковій заставі і не підлягало використанню у підприємницькій діяльності без попереднього узгодження з податковим органом.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції надані доводи відповідача є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у 2004 р. реалізував сільськогосподарську продукцію на загальну суму 18318,00 грн., що підтверджується відповідними накладними.

Господарська операція з реалізації сільськогосподарської продукції є  ніщо інше як її купівля-продаж, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України. Дана операція може бути здійснена у усній, або у письмовій формі.

Здійснення операції купівлі-продажу сільськогосподарської продукції підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: накладними на видачу продукції, податковими накладними та платіжними вимогами на її оплату.

Беручи до уваги вищевикладене, судом апеляційної інстанції вірно зроблено висновок, що доводи  податкового органу та висновки місцевого господарського суду про те, що позивач реалізував продукцію шляхом бартерної операції є безпідставними, та такими що протирічать вимогам ст. 293 Господарського кодексу України, ст. 715 Цивільного кодексу України, оскільки господарська операція бартеру передбачає передачу товару в обмін на інший товар, що позивачем не здійснювалося.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

            Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р. у справі №2-22/16679-2006А такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р. у справі№ 2-22/16679-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В.КарасьН.Є. Маринчак