Ухвала суду № 32622604, 24.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2518/2060/2012 Провадження № 22-ц/795/1793/2013 Головуючий у I інстанції -Сташків В. Б. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Губар В.С., Позігуна М.І., при секретарі:Халимон Т.Ю.за участю:представника відповідача Шлягуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про витребування недоотриманої пенсії померлого чоловіка,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі УПФУ в Ріпкинському районі просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_6 задоволено; вирішено витребувати з УПФУ в Ріпкинському районі суму пенсії в розмірі 14506 грн. 57 коп. та передати її позивачу.

Апелянт зазначає, що при виконанні виконавчого листа №2-а/8036/2011 від 23 серпня 2011 року, яким управління зобов'язано провести перерахунок основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_7, спеціалістами УПФ в Ріпкинському районі було помилково зроблено ОСОБА_7 нарахування грошових коштів не по 22липня 2011 року, а було нараховано зайві грошові кошти в сумі 13460,68 грн. Дану помилку при проведенні нарахування було виявлено під час перевірки пенсійної справи в жовтні 2012 року, про що було вказано в запереченні на позовну заяву та повідомлено в судовому засіданні, проте даний факт не було прийнято судом до уваги. Таким чином, заборгованість УПФУ перед ОСОБА_7 щодо проведення перерахунку основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутня. На даний час сума нарахувань згідно рішень Ріпкинського районного суду ОСОБА_7 складає 1045,89 грн. Крім того, апелянт вказує, що оскаржуваним рішенням суд вирішив саме витребувати з УПФУ грошові кошти в сумі 14506,57 грн., яких у нього немає та якими воно не володіє.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_7, чоловік позивача, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі з 12 вересня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року та отримував пенсію по 2 групі інвалідності (1 категорія) відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", мав також статус „дитина війни".

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року (справа №2518/2-а-9697/11), яка змінена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року в частині звернення до негайного виконання- визначено, що постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць, зобов'язано УПФУ в Ріпкинському районі перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_7 з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 24.11.2010 року, за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року (справа №2518/2-а-9694/11), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року, зобов'язано УПФУ в Ріпкинському районі з 23.09.2010 року перерахувати та виплатити ОСОБА_7 доплату до пенсії у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру, встановленого Законом України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", за виключенням виплачених сум за вказаний період.

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2011 року (справа №2518/2-а-8036/11), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року, зобов'язано УПФУ в Ріпкинському районі здійснити з 15 грудня 2010 року ОСОБА_7 перерахунок державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком щомісяця, встановленому ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що визначається Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік; зобов'язано УПФУ в Ріпкинському районі здійснити з 15 грудня 2010 року ОСОБА_7 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком щомісяця, встановленому ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що визначається Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік; постановлено УПФУ в Ріпкинському районі негайно виплатити ОСОБА_7 виниклу за період з 15 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року включно, внаслідок перерахунків заборгованість, з обов'язковим врахуванням раніше виплачених за цей період цільовим призначенням коштів, та продовжувати нарахування і виплату позивачеві державної та додаткової пенсій в розмірах, що визначені вище, до виникнення підстав, з якими законодавчо пов'язується припинення їх виплат.

На підставі вищевказаних постанов суду були видані виконавчі листи і їх було пред'явлено для примусового виконання державній виконавчій службі.

За виконавчим листом, виданим у справі №2518/2-а-9697/11, в 2011 році УПФУ в Ріпкинському районі було нараховано кошти в сумі 165 грн. 41 коп. - в межах суми стягнення за один місяць, але не виплачено ОСОБА_7.

За виконавчим листом, виданим у справі №2518/2-а-9694/11, в 2011 році пенсійним фондом було нараховано кошти в сумі 880 грн. 48 коп. - в межах суми стягнення за один місяць і також не виплачено ОСОБА_7

За виконавчим листом, виданим у справі №2518/2-а-8036/11, в 2011 році УПФУ в Ріпкинському районі було нараховано та фактично виплачено з 15 грудня 2010 року грошові кошти в сумі 35635 грн. 55 коп. та 6521 грн. 80 коп. відповідно, а всього 42157 грн. 35 коп. Також було нараховано кошти в сумі 13460 грн. 68 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_6 просила стягнути з УПФУ в Ріпкинському районі на її користь недоотриману пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_7 в розмірі 14506,57 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має законне право на отримання суми пенсії в розмірі 14506 грн. 57 коп., яка за життя була ОСОБА_7 нарахована за виконавчими листами, тобто належала останньому, але не була ним отримана за життя з незалежних від нього причин- не була виплачена відповідачем.

Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В травні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до УПФУ в Ріпкинському районі з заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого чоловіка. Згідно відповіді пенсійного фонду ОСОБА_7 було нараховано грошові кошти в сумі 1045,89 грн., в тому числі 165,41 грн. згідно виконавчого листа №2-а-9697/11 (як особі, що має статус „дитина війни") та 880,48 грн. згідно виконавчого листа №2-а-9694/11 (за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю), а також 13460,68 грн. Загальна сума нарахувань згідно рішень судів склала 14506,57 грн. Проте вказані кошти позивачу виплачені не були.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тобто, до складу спадщини померлого входять суми нарахованих пенсійних і соціальних виплат при житті померлого, але з відповідних причин ним не отримані.

Оскільки за життя ОСОБА_7 були нараховані відповідні суми пенсії та не були отримані ним за життя, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що в силу закону позивач має право на їх отримання.

Щодо неотриманих сум 165,41грн. та 880,48 грн. відповідач визнає, що ці суми нараховані і не виплачені ним, про це ж зазначає і в апеляційній скарзі (а.с.85).

Доводи апелянта, що ним помилково нараховані зайві грошові кошти в сумі 13460,68 грн. не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_7 за протоколом від 09 вересня 2011 року йому була нарахована сума 13460,68 грн., проте за життя ОСОБА_7 не була виплачена.

Посилання представника апелянта на те, що в жовтні 2012 року щодо пенсії померлого ОСОБА_7 здійснено перерахунок, не впливають на правильність судового рішення, оскільки дана сума за життя спадкодавця належала йому, а докази того, що до „помилки" призвели неправомірні дії ОСОБА_7 відсутні. Крім того, таке нарахування проведено відповідачем при виконанні судового рішення.

Доводи апелянта про те, що судовим рішенням вирішено витребувати з нього грошові кошти в сумі 14506,57 грн., яких у нього немає та якими управління не володіє, не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки позивач самостійно обирає спосіб захисту порушеного права і у даному спорі це випливає з положень ст.1227 ЦК України.

Правомірно суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності коштів, обгрунтовано пославшись на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справах щодо захисту права власності особи та виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню в силі, а апеляційна скарга-відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: