Ухвала суду № 32622644, 25.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1774/13-ц Провадження № 22-ц/795/1384/2013 Головуючий у I інстанції -Циганко М.О. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Губар В.С., Позігуна М.І., при секретарі:Халимон Т.Ю.,за участю:представника позивача Хропатої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ „Дельта Банк" просить скасувати заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року в частині відмови в задоволенні вимог позивача щодо стягнення боргу з відповідача ОСОБА_7, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, вирішити питання про судові витрати. Незаконність рішення суду апелянт обгрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд позбавив банківську установу права стягнути суму заборгованості з поручителя в зв'язку з неповним дослідженням матеріалів справи. ПАТ „Дельта Банк" посилається, що ОСОБА_7 зобов'язалась відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №11215548000 від 18 вересня 2007 року, а вказаний в Договорі поруки №1448709 від 18 вересня 2007 року номер кредитного договору (№11082657000 від 23 листопада 2006 року) не відповідає дійсності та є помилково вказаним. Крім того, факт помилки в номері договору можливо відстежити саме по тексту двох договорів, оскільки істотні умови, а саме ціна та строк укладання є тотожними, на що суд не звернув уваги. Також апелянт зазначає, що суд не надав можливості АТ „Дельта Банк" викликати для дачі пояснень представника ПАТ „УкрСиббанк", який би пояснив, що кредитного договору №11082657000 від 23 листопада 2006 року взагалі не існує та є помилково вказаним, а також не надав можливості АТ „Дельта Банк" самостійно усунути дані недоліки договору поруки.

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ „Дельта Банк" суму заборгованості за кредитним договором №11215548000 від 18 вересня 2007 року в розмірі 153 118 грн. 47 коп., а також 1531 грн. 18 коп. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що 18 вересня 2007 року між АКІБ „УкрСиббанк" (згодом перейменоване на АТ „УкрСиббанк") та ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11215548000, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 17318,81 доларів США (еквівалент 87459,99 грн.) з терміном повернення не пізніше 18 вересня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору та/або умов відповідної угоди сторін, зі сплатою 12% річних за користування коштами перших 30 календарних днів з переглядом в подальшому процентної ставки, у забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань позичальник передає банку в заставу транспортний засіб марки CHEVROLET, модель LACETTI NF35B, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 (а.с.6-17).

В той же день між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №1448709, згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з „Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна" №11082657000 від 23 листопада 2006 року, укладеного між кредитором та боржником (а.с.18-19).

Згідно виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ „УкрСиббанк" продав (відступив) Права вимоги за кредитами та передав їх ПАТ „Дельта Банк" (а.с.26-27).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_6 належним чином умов договору не виконував, кредит і відсотки за його користування в установлені графіком строки не повертав, тому стягнув суму боргу з відповідача; оскільки ОСОБА_7 зобов'язалася перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту та застави майна №11082657000 від 23 листопада 2006 року, то остання жодним чином не відповідає за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту та застави майна за №11215548000 від 18 вересня 2007 року.

В частині задоволення позовних вимог ПАТ „Дельта Банк" про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором в розмірі 153 118 грн. 47 коп. апелянт рішення суду не оскаржує, а тому в цій частині воно не переглядається в силу положень ч.1 ст..303 ЦПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №11215548000 від 18 вересня 2007 року з ОСОБА_7 в солідарному порядку з ОСОБА_6, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'зання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно договору поруки №1448709 ОСОБА_7 зобов'язувалась перед АКІБ „УкрСиббанк" відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з „Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна" №11082657000 від 23 листопада 2006 року (Основного договору).

Проте з матеріалів справи вбачається, що банк звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за іншим кредитним договором - №11215548000 від 18 вересня 2007 року, за належне виконання якого ОСОБА_7 не поручалась.

Доводи апелянта щодо помилки в зазначенні номеру та дати укладення основного договору не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданої апелянтом виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, а саме з переліку прав вимоги за кредитами не вбачається, що позивач отримав право вимоги по відношенню до поручителя ОСОБА_7(а.с.81).

Апеляційний суд сприяв повному і всебічному з'ясуванню обставин справи: суд відкладав розгляд справи та надавав позивачу можливість вирішити дане питання з АТ „Укрсиббанк", отримати відповідь на його звернення до АТ „Укрсиббанк", також направляв на адресу зазначеного банку запит з метою витребування відомостей щодо укладеного договору поруки №1448709 від 18 вересня 2007 року і, зокрема, в частині зазначення номеру і дати кредитного договору та щодо існування/відсутності кредитного договору №11082657000 від 23 листопада 2006 року, укладеного з ОСОБА_6, проте відповідей отримано не було (а.с.82,84,93,95).

Згідно пояснень представника апелянта, АТ „Укрсиббанк" відмовляється надавати будь-яку інформацію з даного приводу.

Враховуючи зазначене, наявність договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та перехід прав вимоги за кредитами до позивача, положення цивільного процесуального законодавства щодо диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" відхилити.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: