Рішення № 32622420, 22.07.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2174/2013 Головуючий в І інстанції Марків Т.А.

Категорія 52 Доповідач: Лісова Г.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Лісової Г.Є.Суддів:Семиженка Г.В. Бугрика В.В.При секретарі:Некрасовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» та ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго». третя особа - ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И Л А:

18.12.2012 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго», третя особа - ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наказом №62 від 19.11.2012 року її звільнено з посади контролера підприємства по п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. Звільнення проведено без достатніх підстав, тому що посадова інструкція не передбачає виконання дій пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей, а виняткове отримання коштів від споживачів теплової енергії не носило систематичного характеру, тому договір про повну матеріальну відповідальність з нею не укладався, з правилами обліку та звітності за отримані кошти не була ознайомлена, нестачі грошей не допустила. Перебуваючи в трудових відносинах з підприємством з 2006 року, а з 20.03.2008 року на посаді контролера енергонагляду, до дисциплінарної відповідальності не притягалася. У наказі не зазначено підставу звільнення, з актом від 9.11.2012 року не була ознайомлена, пояснення не відбирали, на засідання ради трудового колективу не запрошували, з протоколом засідання не ознайомили.

Просила поновити на посаді контролера КПТМ «Каховтеплокомуненерго» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.11.2012 року.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30 квітня 2013 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_6 на посаді контролера енергонагляду комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплоенерго» з 20 листопада 2012 року.

Стягнено з КПТМ «Каховтеплокомуненерго» в користь ОСОБА_6 11811,52 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнено з КПТМ «Каховтеплокомуненерго»в доход держави 344,10 грн. судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційних скаргах на рішення суду відповідач КПТМ «Каховтеплокомуненрго» та третя особа - директор підприємства ОСОБА_5 просять його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Так судом не було враховано, що відповідно до посадової інструкції позивачка отримувала кошти від громадян, які мали заборгованість за надані послуги з теплопостачання, які не здавала в касу підприємства.

У судовому засіданні представник КПТМ «Каховтеплоенерго» апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить її задовольнити, рішення суду скасувати як незаконне.

Позивачка та її представник апеляційну скаргу не визнали, вважають, що її слід відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_6 про поновлення на роботі суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не приймала від відповідача грошові або матеріальні цінності під звіт і на зберігання від підприємства не отримувала, а тому не може вважатися особою, яка безпосередньо обслуговує товарні чи грошові цінності. На момент звільнення ОСОБА_6 з роботи по п.2 ч.1ст.41 КЗпП України її вина у вчиненні злочину проти власності або іншого корисливого правопорушення не встановлена у визначеному законом порядку (судовим рішенням).

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 перебуваючи з КПТМ «Каховтеплокомуненерго» в трудових відносинах та працюючи з 20.03.2008 року на посаді контролера енергонагляду приймала на підставі даних наданих абонентським відділом від громадян грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по оплаті наданих послуг з теплопостачання, які в касу підприємства своєчасно не здавала.

Так, одержавши у березні 2012 року від абонента ОСОБА_7 300 грн. в рахунок погашення заборгованості на суму 1058 грн.07 коп. за надані послуги з теплопостачання ОСОБА_6 в касу підприємства гроші не здала, хоч у виданій ОСОБА_7 квитанції зменшила суму нарахованої заборгованості на 300 грн,, вказавши суму боргу в розмірі 758 грн.07 коп. Одержані від ОСОБА_7 у травні 300 грн. ОСОБА_6 також не здала в касу підприємства зменшивши при цьому суму заборгованості у виданій ОСОБА_7 квитанції до 458 грн. 07 коп., хоч фактично сума заборгованості на той період становила 1058 грн.07 коп. У вересні місяці ОСОБА_7 сплатив решту боргу в сумі 200 грн., проте квитанцію ОСОБА_6 йому не видала, а також гроші в касу не здала внаслідок чого станом на листопад 2012 року за ОСОБА_7 рахувалася заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 758,07 грн., яка фактично остаточно ним була погашена у вересні місяці 2012 року. Передані ОСОБА_7 позивачці кошти в сумі 300 грн. у травні місяці були здані нею у липні місяці, а решту у листопаді місяці після виявлення цих порушень. Зазначені обставини підтверджуються випискою з особового рахунку ОСОБА_7, рахунками на сплату послуг по теплопостачанню, актами від 9.11.2012 року

В такий же спосіб ОСОБА_6 були одержані грошові кошти в рахунок оплати наданих послуг з теплопостачання у ОСОБА_8 в сумі 500 грн.; ОСОБА_9 в сумі 1300 грн.; ОСОБА_10 в сумі 630 грн.

За таких обставин висновок суду про те. що позивачка безпосередньо не обслуговує грошових і товарних цінностей, а тому не може нести відповідальність за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі, оскільки факт прийняття і збереження позивачкою грошових коштів до здачі їх в касу підприємства є доведеним, а також вчинені нею дії дають підстави для втрати довір'я на звільнення із зазначених підстав.

Отже наказом №62 від 19.11. 2012 року ОСОБА_6 підставно звільнено з посади контролера енергонагляду у зв'язку із втратою довіри по п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України (а.с.3).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір»я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з посадою інструкцією контролер енергонагляду забезпечує своєчасну сплату рахунків споживачів, вручає споживачам попередження про сплату, в разі необхідності споживача (недієздатний на час сплати) зобов'язана брати грошові кошти за послуги теплопостачання, співпрацює з юристом підприємства по досудовому попередженню споживачів про стягнення заборгованості.

З позивачкою 20.03.2008 року, укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Оскільки рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, його не можна вважати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги комунального підприємства теплових мереж «Каховтеплокомуненерго» та ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: