Ухвала суду № 32616112, 22.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року справа №805/6028/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Макаренко Г.С. - за дов. від 1 січня 2013 року

Синельник Л.В.- за дов. від 18 липня 2013 року

від відповідача: Шалімової Т.В.- за дов від 19 липня 2013 року

Радченко А.В. - за дов. від 19 липня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного

управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 18 червня 2013 року (повний текст складений та

підписаний 25 червня 2013 року)

по адміністративній

справі № 805/6028/13-а (суддя Спасова Н.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного

управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення

№0000141540/10188/15-17-4 від 15 квітня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 805/6028/13-а задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженню відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» (надалі товариство, позивач у справі) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 15 квітня 2013 року № 0000141540/10188/15-17-4 з мотивів протиправності його прийняття (том 2 арк. справи 201-204).

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з реальності господарських операцій з надання товарно-експедиційних послуг контрагентом позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний Союз Азова-ХХІ», дотримання позивачем положень абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, положень норм пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (том 2 арк. справи 207 -210).

Апелянт доводить безпідставне формування товариством валових витрат за результатами взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний Союз Азова ХХІ», внаслідок не встановлення перевезення автомобільним транспортом товару від підприємств - постачальників та надання транспортних послуг. Доказом недоведеності отриманих послуг вважає відсутність товарно - транспортних накладних, як єдиного для всіх учасників транспортного процесу юридичного документу, не можливість підтвердження реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів засобів для транспортування. В частині порушення норм процесуального права визначає положення статті 159 КАС України

Оцінка доводів апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції виходячи із меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представники під час апеляційного розгляду справи проти доводів відповідача заперечували, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» зареєстроване 5 жовтня 2000 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 3115823, перебуває на податковому обліку з 10 жовтня 2000 року, на момент здійснення перевірки знаходиться на обліку податкового органу відповідача по справі).

У березні 2013 року фахівцями податкового органу (відповідача у справі) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства (позивача у справі) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний союз Азова ХХІ», за період з 1 січня 2010 року по 30 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 1 квітня 2013 року № 248/15-17-4-31158623 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 7-66, із запереченнями арк. справи 67-72).

На підставі акту перевірки, згідно з підпунктами 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу 2 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123, пунктів 120.1 та 120.2 статті 120, пунктів 6 та 7 Підрозділу 10 Розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України керівником податкового органу 15 квітня 2013 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 6676867 грн. 50 коп., з них за основним платежем - 6014726 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 662141 грн. 50 коп. (том 1 арк. справи 70).

Правовими підставами збільшення грошового зобов'язання визначені норми підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Донарахування податку на прибуток на загальну суму 6014726 грн. здійснено податковим органом за наступні звітні періоди: за всі звітні податкові періоди 2010 та 2011 років (том 1 арк. справи 65).

Погоджуючи правову позицію позивача суд першої інстанції виходив з факту доведеності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами відповідно до договорів № СШ-АС/230309 від 23 березня 2009 року, № СЗ-08/10Д/4411 від 1 серпня 2010 року, №СШ-ММЗ/100309/198/09 від 5 березня 2009 року, укладених позивачем з відкритого акціонерного товариства «МЗ «Азовсталь», приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча», ПРАТ «Макіївський металургійний завод», у період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за умовами яких товариство виступило організатором транспортно - експедиційних послуг для вказаних підприємств (Замовників). За умовами вказаних договорів товариство (Експедитор) зобов'язалось як від свого імені, так і від імені Замовників, але за дорученням та за рахунок останніх організувати надання послуг з перевезення та експедирування вантажів Замовників автомобільним транспортом. В свою чергу Замовники зобов'язалися прийняти та сплатити надані Експедитором послуги а також виплати йому винагороду (том 1 арк. справи 32 , 230-235).

На виконання умов вказаних договорів, організую чи надання транспортно-експедиторських послуг своїм замовникам товариство, як Замовник уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний союз Азова XXI", як Експедитором договір - доручення №7S-I від 1 лютого 2009 року та договір №С 1-02/1 ІД від 11 лютого 2011 року щодо надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до умов зазначених договорів контрагент позивача зобов'язався від свого імені, по дорученню та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажів Замовника по території України власним та/або орендованим вантажним автомобільним транспортом, а товариство зобов'язалось прийняти та сплатити надані Експедитором послуги та сплатити останньому винагороду (плату).

В пункті 5.2. Договору №7S-I від 1 лютого 2009 року та в пункті 1.4 Договору №С 1-02/1 ІД від 11 лютого 2011 року сторони встановили, що підставою для оплати, належним документом, який підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг за цими договорами є підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг (том 1 арк. справи 88-96).

З товарно-транспортних накладних, реєстрів товарно - транспортних накладних, приймальних актів, актів здавання, доручень на відвантаження з відмітками митниці про випуск товарів встановлено фактичне надання товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний союз Азова-ХХІ» позивачу транспортно - експедиційних послуг з перевезення стальних слябів з ВАТ «МЗ «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча», ПРАТ «Макіївський металургійний завод» в Маріупольський морський торгівельний порт (том 2 арк. справи 9-71).

На підтвердження факту надання транспортно - експедиційних послуг у відповідності до умов договорів №7S-I від 1 лютого 2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11 лютого 2011 року ТОВ «ІСА-ХХІ» та «Метінвест-Шіппінг» підписані Акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) на суму 25090773 грн. (том 1 арк. справи 97-180).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний союз Азова ХХІ» позивачу видані податкові накладні на всю суму вартості вказаних наданих послуг, що вбачається з акту перевірки, та підтверджується до матеріалів справи податкових накладних (том 1 арк. справи 13-19, том 2 арк. справи 74-75).

Факт оплати послуг підтверджується актом перевірки і не є спірним між сторонами.

Витрати по вказаним господарським операціям з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» у загальному розмірі 25090773 грн. віднесені позивачем у період з 1 січня 2010 року по 31грудня 2011 року до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток ( собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг).

Оскільки на підтвердження виконання Договорів №7S-I від 1 лютого 2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11 лютого 2011 року щодо надання транспортно-експедиторських послуг позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі реєстри ТТН, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які містять усі необхідні реквізити та відмітки вантажоодержувачів про прийняття товарів та на підставі яких в податковій звітності позивача відображений факт придбання послуг, суд приходить до висновку про обґрунтованість віднесення до складу валових витрат товариством витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ».

Твердження податкового органу про ненадання позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних та висновок про їх відсутність в силу положень пункту 44.6 статті 44 ПК України суд вважає необґрунтованим, з огляду на те, що податковий орган здійснює висновок по факту їх відсутності та недоліків. Крім того, як правильно встановив суд першої інстанції з пояснень представника позивача встановлено та не спростовано відповідачем, що посадові особи СДПІ, які проводили перевірку, відмовились дослідити дані документи за місцем їх зберігання - в Маріупольській філії позивача та обмежилися відповіддю ТОВ «Метінвест-Шіппінг» (том 2 арк. справи 196-198) щодо не віднесення цих документів до первинних бухгалтерських документів, наявність яких є обов'язковою для організатора транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином висновки податкового органу щодо відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів (товарно-транспортних накладних), що є підставою для формування валових витрат є такими, що не відповідають дійсності та зроблені на підставі неповно з'ясованих обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання.

Стосовно висновків акту перевірки №248/15-17-4-31158623 від 1 квітня 2013 року щодо неможливості виконання контрагентом позивача ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ» зобов'язань за договорами №7S-I від 01.02.2009 року та №С 1-02/1 ІД від 11 лютого 2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг.

Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи та актами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо дотримання ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ» вимог податкового законодавства встановлено, що вказаним податковим органом протягом 2011-2012 років проводились численні, як документальні позапланові виїзні, так і документальні позапланові невиїзні перевірки даного контрагента позивача. За результатами вказаних перевірок складені Акти №287/2360/35786388 від 09.11.11року, № №3900/23-100/35786388 від 21.12.2011 року, № 151/23-200/35786388 від 25.01.2012 року, №3320/22-100/35786388 від 09.11.2012 року, № 3626/22-100/35786388 від 28.11.2012 року та акти про неможливість проведення документальної позапланової перевірки № 681/221-100/35786388 від 27.03.2012 року та № 4350/22-200/35786388 від 29.12.2012 року (том 2 арк. справи 77,93-106, 107-119, 133-139, 120-122, 139-144).

З викладеного в актах вбачається, що за результатами перевірок ТОВ «ІСА-ХХІ», внаслідок виявлених недоліків заповнення та складання первинної документації, незважаючи на наявність певних необхідних первинних документів та через відсутність інших, у зв'язку з ненаданням ТОВ «ІСА-ХХІ» документів для проведення перевірки, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій цим платником податків. При цьому документи, що надавалися ТОВ «ІСА-ХХ1» на підтвердження здійснення господарської діяльності податковим органом відхилені.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при формуванні витрат в податковому обліку позивачем були дотриманні положення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті138, підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а тому спірне податкове повідомлення рішення, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 6676867,50 грн. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Оцінюючи спірні відносини, колегія суддів зазначає, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень при прийнятті спірного рішення має діяти пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (пункт 8 частини третьої статті 2 КАС України).

Приймаючи спірне рішення податковий орган не навів жодного аргументна на порушення норм Податкового кодексу України покладених в основу податкового правопорушення, стосовно формування валових витрат не надав доказів на переконання порушень цих норм.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 805/6028/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 805/6028/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М.Яковенко