Постанова № 32613910, 23.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа№ 910/6582/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013р.

у справі № 910/6582/13 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна юридична фірма "Едельвейс"

про стягнення 59 989,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до ТОВ "Охоронна юридична фірма "Едельвейс" (далі - відповідач) про стягнення 59 989,20 грн. збитків, завданих внаслідок порушення умов договору № 01-10 ОХ на охорону і супровід вантажу від 01.10.2010р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. у справі

№ 910/6582/13 в задоволенні позову відмовлено. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2013р. у справі № 910/6582/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не взяв до уваги наявні у справі докази.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено розгляд скарги на 23.07.2013р.

У судовому засіданні 23.07.2013р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача заперечив проти задоволення скарги.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір № 01-10 ОХ на охорону і супровід вантажу, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги по охороні та супроводу світлих нафтопродуктів в залізничних вагонах-цистернах у період слідування вантажу залізницею України до нафтобаз замовника (а.с.8-12)

Додатковою угодою від 14.07.2011р. до договору № 01-10 ОХ сторони погодили, що охорона і супровід здійснюється виконавцем з моменту приймання вантажу у пункті наливу ст. Коростень Південно - Західної залізниці до здачі вантажу замовнику (а.с.16).

Відповідно до п.2.1 договору, приймання під охорону вантажу проводиться на естакаді наливу після його навантаження в технічно справні і комерційно придатні для наливу вагони-цистерни. Заміри кількості нафтопродуктів у вагонах-цистернах здійснюється виконавцем протягом 1 год. 15 хв. при повній завантаженості естакади.

Згідно з п.2.2 договору сторони погодили, що опломбовування вантажних люків, зливних пристроїв, повітряних клапанів залізничних вагоно-цистерн проводиться представником вантажовідправника у відповідності з вимогами чинного законодавства України безпосередньо після визначення кількості (маси) отриманого вантажу. ЗПП і свинцеві пломби вантажовідправника в присутності представника виконавця із зазначенням номерів і відтисків пломб заносяться до залізничних накладних та актів приймання-передачі вантажу, прийнятого під охорону. З моменту підписання акта приймання-передачі вантаж вважається прийнятим під охорону виконавцем Результати визначення кількості вантажу відображаються в акті прийому-передачі вантажу під охорону, який підписується представниками сторін, а у випадках, визначених замовником, - представниками незалежної експертної організації.

Пунктом 2.4 договору визначено, що акт прийому-передачі під охорону оформляється в кожному конкретному випадку у двох примірниках із зазначенням: порядкового номер акта, станції відправлення, станції призначення, паспортних даних на вантаж (ГОСТ, ТУ), номери та типи вагонів-цистерн, номери ЗПП; висота наливу, температура, густина, маса (нетто) і кількість вантажу; технічні засоби, застосовані при вимірюванні вантажу, умови проведення замірів, посада, ПІП представників сторін, які здають та приймають вантаж.

Передача вантажу замовнику проводиться представником виконавця в місці зливу вантажу (на нафтобазах) при розкритті вагонів-цистерн (п.2.5 договору).

Згідно з п.2.6 договору кількість (маса) доставленого вантажу визначається спільно представниками замовника і виконавця об'ємно-масовим статичним способом, результати визначення відображаються в акті прийому-передачі вантажу замовнику

Умовами пп. 3.2.1, 3.2.2 договору передбачено зобов'язання виконавця прийняти вантаж під охорону по акту прийому-передачі, забезпечити охорону і супровід вантажу з моменту приймання його від вантажовідправника до здачі замовнику.

Відповідно до п.4.1 договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність перед замовником за втрату (нестачу) вантажу, переданого йому по акту прийому-передачі. Повна матеріальна відповідальність за відповідний вантаж припиняється після надання замовнику акта прийому-передачі вантажу від виконавця до вантажоотримувача.

Згідно з транспортною накладною (а.с.27, 28) вантаж - Бензин АИ-95 - Євро 19.12.2012р. на ст. Коростень Південно-Західної залізниці завантажено вантажовідправником наливом, розміщено і закріплено згідно правил відповідальним Павлюк В.В., з масою 185 150 кг, визначеною відправником - Західна нафтогазова компанія (графи 1, 16, 20, 24, 28).

В матеріалах справи наявні Акт № 31 приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю від 25.12.2012р., відповідно до якого комісією за участі представника відповідача встановлено наявність вантажу в цистернах у кількості меншій на 4133 кг, ніж по документам, однак не виявлено несправностей цистерн і слідів пошкодження повітряного клапана, пошкодження пломб ЗПП або слідів розкриття (а.с.25, 26)

Згідно з Актом прийому-передачі вагоно-цистерн вантажоотримувача № 1Кор від 25.12.2012р., представник відповідача передав, а представник вантажоотримувача отримав 179 899 кг вантажу, з встановленою недостачею у розмірі 4133 кг. (а.с.24).

31.12.2012р. відповідачем позивачу виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000300 за послуги охорони згідно договору на суму 3332,70 грн. з ПДВ (а.с.19).

Згідно з платіжним дорученням № 12430 від 18.01.2013р. та банківською випискою за 18.01.2013р. позивачем здійснено оплату вартості послуг охорони згідно договору на суму 3332,70 грн. (а.с.23).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, узявши під охорону вагони-цистерни на станції Коростень, Південно - Західної залізниці за договором № 01-10 ОХ на охорону і супровід вантажу від 01.10.2010р., не виконав вимогу по виміру кількості нафтопродуктів у вагонах-цистернах, допустивши нестачу вантажу, у зв'язку з чим позивач поніс матеріальні збитки у сумі 52 989, 20 грн. вартості нестачі нафтопродуктів, відповідальність за які позивач покладає на відповідача, посилаючись на умови п. 5.1 договору та ст. 526 ЦК України.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Укладений між сторонами договір є змішаним договором і містить в собі елементи договору про надання послуг та договору охорони, що регулюються ст.ст. 901, 978 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження своїх вимог, позивачем у якості доказів надано суду Акт № 31 прийому нафти і нафтопродуктів по кількості від 25.12.2012р., Акт прийому-передачі вагоно-цистерн вантажоотримувача № 1Кор від 25.12.2012р., а також Акт приймання-передачі № ИМ04060 від 19.12.2012р.

Водночас, за умовами договору, зокрема відповідно до п. 4.1 договору, виконавець несе повну матеріальну відповідальність перед замовнику за втрату (нестачу) вантажу, переданого йому по акту прийому-передачі. Повна матеріальна відповідальність за відповідний вантаж припиняється після надання замовнику акта прийому-передачі вантажу від виконавця до вантажоотримувача. Вимоги до такого акту визначено у п. 2.4 договору.

Отже, умовами договору визначено, що відповідач несе відповідальність за втрату та нестачу вантажу перед позивачем з моменту взяття вантажу під охорону та супровід на станції наливу нафтопродуктів (ст. Коростень, Південно - Західна залізниця) до моменту передачі вантажу замовнику у місці зливу - на нафтобазі замовника (ст. Сімферополь, Придніпровська залізниця) по акту прийому-передачі вантажу під охорону.

Надані ж позивачем акти, відповідно до умов п.2.4 та 4.1 договору, не можуть вважатися належними доказами наявності підстав для покладення відповідальності за нестачу на відповідача в розумінні ст. 33, 34 ГПК України.

До того ж, слід погодитися з доводами відповідача про те, що, як вбачається з наведених актів, при прибутті вагонів-цистерн до станції призначення у м. Сімферополь за участю комісії у складі начальника відділу ПММ в/ч А2760 Чумака А.І., експедитора відповідача Антонюка А.І. та представника позивача Полунічевої Ю.Ф. було складено акт № 31 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 25.12.2012р. форми 5-НП, в якому зазначена фактична нестача вантажу по залізничній накладній № 33254004 у вагонах-цистернах №№ 74945742, 74942707, 74951526 у кількості 4133 кг, проте несправності цистерн і слідів пошкодження повітряного клапана, пломб ЗПП, слідів розкриття не виявлено. Крім того, відповідно до транспортної накладної (графи 24, 28) маса вантажу визначена відправником - Західною нафтогазовою компанією, завантажено вантаж у вагон вантажовідправником.

Зазначені документи, на думку колегії суддів, свідчать, що нестача вантажу сталася не під час охорони та супроводу вантажу відповідачем.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів складання сторонами та підписання акту приймання - передачі вантажу під охорону по договору № 01-10 ОХ від 01.10.2010р., за яким відповідач взяв під охорону вантаж - нафтопродукти у кількості 185 150 кг по залізничній накладній № 33254004 у вагоно-цистернах №№ 74945742, 74942707, 74951526 та несе повну матеріальну відповідальність за втрату та нестачу вказаного вантажу, позивачем суду не надано.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено та не надано належних доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № 01-10 ОХ від 01.10.2010р. та наявності обов'язку відповідача відшкодувати вартість нестачі вантажу на заявлену суму за відсутності акту прийому-передачі вказаного вантажу відповідачу під охорону.

Таким чином, позовні вимоги у даній справі позивачем в установленому порядку не доведені належними доказами і є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивача на те, що ним здійснено 18.01.2013р. оплату за послуги охорони та супроводу за договором у сумі 3332,70 грн., навпаки свідчить про згоду позивача з належним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором. Взяття вантажу під супровід та охорону підтверджується матеріалами справи, проте підстав для покладення відповідальності на відповідача за нестачу вантажу за відсутності доказів дотримання належного (передбаченого договором) порядку передачі-приймання вантажу, не вбачається.

За таких обставин доводи апеляційної скарги, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2013р. у справі № 910/6582/13 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2013р. у справі № 910/6582/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - Укрнєфтєпродукт" без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/6582/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г.

Повний текст постанови складено та підписано 26.07.2013р.