Рішення № 32611900, 25.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-6642/2011

Провадження № 22ц/779/1362/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2011 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся в суд з позовом, уточнивши його в подальшому, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивував тим, що 29.05.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 337, згідно якого позичальник отримав в кредит грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. терміном до 29.05.2011 року зі сплатою 27 % річних за користування кредитними коштами. З метою забезпечення виконання цього зобов'язання 29.05.2008 року між банком, боржником та ОСОБА_3, банком, боржником та ОСОБА_4 укладено договори поруки, відповідно №№ 337-1, 337-2, якими передбачено солідарну відповідальність поручителів перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за договором. Боржник неналежно виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, тому станом на 04.10.2012 року допустив загальну заборгованість в розмірі 49 160,93 грн. З них: прострочена сума кредиту - 12 959,45 грн., нараховані проценти - 2 765,85 грн., пеня - 33 435,63 грн. Посилаючись на зазначені обставини просив стягнути вказану суму та судові витрати з відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 49 160,93 грн. заборгованості за кредитним договором № 337 від 29.05.2008 року. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 163,87 грн. сплаченого судового збору з кожного.

На дане рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що кредитний договір суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки до його укладення не було проведено переддоговірну роботу з відповідачем, умови договору є несправедливими, отже такий вчинений під впливом обману та з використанням нечесної підприємницької діяльності. А тому цей договір є недійсним. Суд не взяв до уваги також і тієї обставини, що в порушення вимог закону позивач не представив належних доказів щодо досудового врегулювання спору, зокрема щодо поштового направлення відповідачам копій повідомлень про розмір заборгованості та її погашення.

Апелянт також зазначає, що при вирішенні справи судом не застосовано положень п. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Крім того, на підтвердження отримання кредитних коштів позивач належних доказів не представив, тому висновки суду в цій частині не відповідають матеріалам справи.

Неправильно визначена судом і сума неустойки, оскільки вона втричі перевищує суму заборгованості та, крім того, не наведено розрахунки цієї суми і не вказано за який термін вона нарахована, що суперечить положенням ст. ст. 258, 551 ЦК України.

З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення по суті позовних вимог.

В засідання апеляційного суду апелянт та її представник не з'явилися будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Представники прокуратури Івано-Франківської області та ПАТ «Державний ощадний банк України» доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як правильно встановлено судом, 29.05.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 337, згідно якого позичальник отримав в кредит на споживчі потреби грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. терміном до 29.05.2011 року зі сплатою 27 % річних за користування ними.

Згідно п.7.8. цього договору сторони обумовили збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобов'язань Позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами цього договору.

29.05.2008 року з метою забезпечення виконання цього зобов'язання між банком, боржником та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 337-1, а між банком, боржником та ОСОБА_4 - № 337-2, якими передбачено солідарну відповідальність поручителів перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за договором.

Відповідно до ст.ст. 526,1049,1054,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

З матеріалів справи вбачається, що боржник неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі був звернутися до суду за захистом порушеного права.

Що стосується твердження апелянта про недійсність кредитного договору, то такі не можуть бути прийняті до уваги.

При цьому колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_2 такий позов до суду не пред'являла, а враховуючи положення ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Аналогічно надуманими є посилання апелянта в скарзі і на припинення поруки.

Як передбачено ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатково (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що кредит надано позичальнику терміном до 29.05.2011 року, до суду позивач звернувся в липні 2011 року, тобто до закінчення шестимісячного строку. Тому відповідно порука не припинилась.

Що стосується доводів апелянта про незаконність судового рішення в частині стягнення пені, то колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з п. 5.2. кредитного договору (а.с.6-7) за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,20 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Згідно розрахунку банку станом на 04.10.2012 року загальна заборгованість боржника перед ним становить 49 160,93 грн. З них: прострочена сума кредиту - 12 959,45 грн., нараховані проценти - 2 765,85 грн., пеня - 33 435,63 грн.

На спростування суми заборгованості по тілу кредиту та нарахованих процентів за користування коштами відповідачами належних та допустимих доказів ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не представлено.

Разом з тим, враховуючи положення ч.3 ст. 551 ЦК України щодо співмірності розміру неустойки наслідкам порушення, майновий стан позичальника колегія суддів приходить до висновку, що оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, то є підстави для її зменшення до 10 000,00 грн.

А тому рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Відповідно на користь банку підлягає стягненню загальна заборгованість за кредитним договором № 337 від 29.05.2008 року в розмірі 25 725,30 грн. З них, зокрема, прострочена сума кредиту - 12 959,45 грн., нараховані проценти - 2 765,85 грн., пеня - 10 000,00 грн.

Розподіл судових витрат слід покласти на сторін відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 11 жовтня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» загальну заборгованість за кредитним договором № 337 від 29.05.2008 року в сумі 25 725,30 грн.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» загальну заборгованість за кредитним договором № 337 від 29.05.2008 року в сумі 25 725,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 85,75 грн. судового збору з кожного на користь держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк