Постанова № 32611349, 23.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 916/298/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаФіліпенко Н.О. дов. від 25.12.2012 року відповідачаСтрілець О.С. дов. від 02.01.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо"на постановувід 23.05.2013 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/298/13-г господарського суду Одеської області за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" доДержавного підприємства "Одеська залізниця" простягнення 15768,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Облпаливо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення суми збитків у розмірі 15768,60 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2013 року (суддя Погребна К.Ф.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 12366,40 грн. та 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року (головуючий суддя Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Журавльов О.О.), рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2013 року скасовано частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Одеська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" збитки у розмірі 6183,20 грн. та 685,62 грн. судового збору.

Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Облпаливо" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року, а рішенням господарського суду Одеського області від 04.04.2013 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статтей 31, 32, 111 Статуту Залізниць України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20 липня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларус" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання" "ОБЛПАЛИВО" (Покупець) був укладений Договір поставки твердого палива № 9, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати Товар у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію в кількості та асортименті, відповідно до Специфікацій, в строки та на умовах, встановлених даним Договором.

Відповідно до умов Договору поставка Продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих на піввагонах, вантажною швидкістю на умовах FCA - франко- перевізник, згідно "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 р.

На виконання даного Договору на адресу ПРАТ "ВО "Облпаливо" вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Тандем 2006" зі станції відправлення Воскресенская відпустив вугілля марки АМ (13-25) у вагоні №66939737 по залізничній накладній № 48815534 в об'ємі 70000кг; у вагоні № 66240656 по залізничній накладній № 48945315 в об'ємі 69000кг,

При контрольному зважуванні на станції призначення Котовськ Одеської залізниці у вагоні № 66939737 виявилося недостача масою 4000 кг, у зв'язку з чим складено комерційний акт серії БК№391819/83 від 17.11.2012 р.

Відповідно до зазначеного комерційного акта у вагоні № 66939737 виявлено вантаж навантажений навалом нижче бортів 30-35см. Вантаж марковано вапном, течі вантажу не має. Вагон технічно справний.

15 листопада 2012 р. на станції Знам'янка складений акт про технічний стан вагона (контейнера) № 775, згідно з яким вагон технічно справний, маються нещільне прилягання кришок 2,3,6,7 люків, праворуч за ходом потягу є зазор між кришками люків та поперечними балками шириною 50мм, довжиною на всю довжину кришок люків. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник несправність бачити міг, однак заходів до усунення не здійснив.

При контрольному зважуванні у вагоні № 66240656 виявилося недостача масою 11600 кг, у зв'язку з чим складено комерційний акт серії АА№022986/901 від 16.11.2012 року.

Згідно накладної № 48945315 вантажовідправником вантаж навантажено навалом нижче рівня бортів у вологому стані, марковано розчином з вапна.

Відповідно до зазначеного комерційного акта у вагоні № 66240656 виявлено вантаж навантажений навалом нижче бортів 300мм. На поверхні вантажу є воронкоподібні заглиблення праворуч за ходом поїзду над 2-3 люками довжиною 2000мм, шириною 1000мм, глибиною 300мм, над 5-6-7 люками довжиною 3500мм, шириною 1500мм, глибиною 1000мм. Просипання вантажу відсутнє. Є старі сліди просипання вантажу. Щілини між кришками люків та поперечними балками, 2,3,6,7 люків праворуч за ходом, шириною 50мм, довжиною на довжину кришок люків, закладені дошками і паклею. Каток не застосовувався. Вантаж маркований вапном, в місцях заглиблень захисне маркування відсутнє. В вагоні двері та інші люка щільно закриті. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг.

Вантажоодержувач звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вугілля у розмірі 15 512,45 грн. (згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, вартість недостачі вантажу, з урахуванням норми недостачі 2% маси нетто вугілля, становить: у вагоні № 66939737 - 3146,05 грн. з ПДВ, у вагоні №66240656 - 12366,40 грн. з ПДВ.)

В силу вимог частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ "Тандем 2006" (вантажовідправник) і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПрАТ "Виробниче об'єднання" "ОБЛПАЛИВО".

Судами зазначено, що залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагони № 66939737 та № 66240656 здійснювалося відправником, який за приписами частини 3 статті 308 Господарського кодексу України, частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України, статті 31 Статуту залізниць України зобов'язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.

П. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 20 серпня 2001 року № 542 передбачено, що при завантаженні у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, вантажовідправник повинен усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Відповідно до статті 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов, а у разі якщо транспортний засіб є непридатний для перевезення цього вантажу, відповідно абз.2 частини 1 статті 917 Цивільного кодексу України має право відмовитися від нього.

Відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній № 48815534 свідчать, що у вагон № 66939737 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 70 000 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до пар.3,4,5 р.2 ТУ, п.3,4.1,4.3,7,8 гл.1 дод.14 до СМГС. Вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину, тара вагону перевірена на вагонних вагах.

Відмітки вантажовідправника у залізничній накладній № 48945315 свідчать, що у вагон № 66240656 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 69 000 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до пар.3,4,5 р.2 ТУ, п.3,4.1,4.3,7,8 гл.1 дод.14 до СМГС. Вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину.

В свою чергу перевізником завантажений відправником вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду, без перевірки маси вантажу і жодних заперечень щодо невідповідності цього завантаження Технічним умовам не висловлено, що відповідає вимогам статті 24 Статуту залізниць України.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу у вагоні 66939737, оскільки згідно комерційного акта БК № 391819/83 від 17.11.2012 року у вагоні № 66939737 вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без наявних ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Щодо вагону № 66240656 судами встановлено, що під час комісійної перевірки 16 листопада 2012 року на станції Знам'янка Одеської залізниці виявлено недостачу вантажу у вагоні № 66240656 в кількості 11600 кг, а також встановлено, що на поверхні вантажу є воронкоподібні заглиблення праворуч за ходом поїзду над 2-3 люками довжиною 2000мм, шириною 1000мм, глибиною 300мм, над 5-6-7 люками довжиною 3500мм, шириною 1500мм, глибиною 1000мм, просипання вантажу відсутнє, є старі сліди просипання вантажу, щілини між кришками люків та поперечними балками, 2,3,6,7 люків праворуч за ходом, шириною 50мм, довжиною на довжину кришок люків, закладені дошками і паклею, каток не застосовувався, вантаж маркований вапном, в місцях заглиблень захисне маркування відсутнє, в вагоні двері та інші люка щільно закриті, про що складений відповідний комерційний акт

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.

Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно статті 111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Апеляційний господарський суд дійшов висновків, що втрата вантажу виникла як в зв'язку із тим, що навантаження відправником вантажу здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля, тобто з ознаками непридатності в комерційному відношенні, вагон, так і в зв'язку із втратою вантажу під час перевезення, оскільки ДП "Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що з огляду на встановлення судом першої інстанції обопільної вини у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого вантажу внаслідок неправомірних дій кожного з учасників перевезення, перевізник - за втрату частини вантажу в процесі перевезення та вантажовідправник - за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон мають нести відповідальність в рівній мірі, в зв'язку з чим частково задовольнив позовні вимоги, а саме стягнув з перевізника на користь вантажоодержувача 50 відсотків вартості недостачі вантажу в сумі 6183,20 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове скасування рішення першої інстанції.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року у справі № 916/298/13-г господарського суду Одеської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач