Постанова № 32611308, 22.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 5004/1459/12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі№ 5004/1459/12за позовомПриватного підриємства "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ"доРівненської сільської ради Любомльського району Волинської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Територіальне управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України у Волинській області простягнення 167922,00 грн. за участю представників: від позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились, від третьої особи: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" у листопаді 2012 року звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області про стягнення 167922,00 грн. заборгованості за договором підряду № 34 від 26.12.2011.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.01.2013 у справі № 5004/1459/12 (суддя Пахолюк В.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 (колегія суддів у складі: Крейбух О.Г. - головуючого, Василишин А.Р., Юрчук М.І.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі № 5004/1459/12 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Приватним підприємством "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" (генпідрядником) та Рівненською сільською радою (замовником) 26.12.2011 укладено договір підряду № 34, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручав, а генпідрядник зобов'язувався виконати власними силами комплекс робіт з проектування та будівництва пожежного депо на один пост "під ключ" у с. Старовойтове, Любомльський район, Волинська область.

Відповідно до пункту 1.2 договору, роботи виконуються в обумовлений договором термін та передаються замовнику за актами приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1.3 договору, замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи від генпідрядника в порядку та на умовах, визначених в договорі.

Відповідно до пункту 1.5 договору, джерелом фінансування даного об'єкта є "Благодійна допомога".

Згідно з пунктом 2.1 договору, загальна вартість всього об'єму робіт, зазначених в пункті 1.1 договору, становить 432922,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 72153,66 грн.

Пунктами 2.5-2.6 договору визначено, що сплата вартості робіт за договором контролюється замовником щодо витрат коштів за цільовим призначенням. Після 100% готовності об'єкта замовник перевіряє об'єми виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-2В, КБ-3).

Згідно з пунктом 3.1 договору, строк виконання робіт становить 120 днів з дати надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок генпідрядника з правом дострокового виконання.

Відповідно до пункту 4.2 договору, роботи вважаються виконаними та прийнятими замовником після підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання всіх виконаних робіт за договором.

Судами обох інстанцій встановлено, що станом на квітень 2012 року всі підрядні роботи Приватним підприємством "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" виконано в повному обсязі, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року, підписаними обома сторонами.

Апеляційним господарським судом встановлено, що оплата за договором проведена лише частково на суму 265000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунка № 26001150634:

- за 19.12.2011 на суму 40000,00 грн., платник - ОСОБА_7 (а.с.158);

- за 19.12.2011 на суму 40000,00 грн., платник - ОСОБА_8 (а.с.158);

- за 06.02.2012 на суму 100000,00 грн., платник - ОСОБА_9 (а.с.159);

- за 23.01.2012 на суму 29300,00 грн., платник - ОСОБА_10 (а.с.159);

- за 23.01.2012 на суму 40000,00 грн., платник - ОСОБА_11 (а.с.159);

- за 21.03.2012 на суму 40000,00 грн., платник - пожежна охорона (а.с.160);

- за 05.04.2012 на суму 5000,00 грн., платник - пожежна охорона (а.с.160).

Приймаючи рішення та постанову, суди обох інстанцій виходили з того, що оплата за виконані роботи не випливає зі змісту зобов'язання відповідача за договором підряду № 34 від 26.12.2011, оскільки за умовами договору джерелом фінансування об'єкту є "Благодійна допомога", а договір підряду не містить обов'язку замовника оплачувати виконані генпідрядником роботи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, стаття 837 Цивільного кодексу України покладає обов'язок оплатити виконану роботу за договором підряду саме на замовника.

Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Попередні судові інстанції на врахували положення статей 6, 837 Цивільного кодексу України, що призвело до постановлення судових рішень, що не відповідають чинному законодавству.

Таким чином, рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2013 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі № 5004/1459/12 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про стягнення з Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області на користь Приватного підприємства "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" 167922,00 грн. заборгованості.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області на користь Приватного підприємства "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" підлягає стягненню 3358,44 грн. судового збору за подання позову, 1720,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 2350,91 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" на рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі № 5004/1459/12 задовольнити.

Рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 у справі № 5004/1459/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області (44332, Волинська область, Любомльський район, с. Рівне, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код 04332621) на користь Приватного підприємства "ІОЛАНТА-ВОЛИНЬ" (43026, м. Луцьк, пр-т Соборності, 10/23, ЄДРПОУ 35594086) 167922,00 грн. основного боргу, 3358,44 грн. судового збору за подання позову, 1720,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 2350,91 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.