Постанова № 32611302, 23.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 5019/1937/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк"на постановувід 21.05.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 5019/1937/12 господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк"доПриватного підприємства - фірма "Інтерекопласт"простягнення 297257,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" звернулось до господарського суду Рівненської області із позовом до Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" про стягнення заборгованості за додаткові витрати здійснені в процесі надання транспортно-експедиторських послуг згідно договору № 349/12 від 15.03.2012 року в розмірі 297257,6 грн., з яких 236032,04 грн. основного боргу, 14019 грн. пені та 47206,41 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 року (суддя Мамченко Ю.А.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року (головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Коломис В.В., Огороднік К.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" 67911,14 грн. основного боргу, 7383,46 грн. пені, 13582,22 грн. штрафу та судовий збір в розмірі 1783,55 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року в частині відмови у задоволені вимог в розмірі 208380,74 грн., в тому числі: 168120,90 грн. - основного боргу, пені - 6635,65 грн., штрафу - 33624,19 грн.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, частини 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України .

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.03.2012 року між ТОВ "Глобал Оушен Лінк" (далі -Експедитор) та ППФ "Інтерекопласт" (далі - Клієнт) укладено Договір № 349/12 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним та залізничним транспортом (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1 якого Експедитор зобов'язався за відповідну плату за рахунок Клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення вантажів Клієнта у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно з п.1.3. Договору транспортно-експедиторські послуги за Договором надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезення територією України.

Відповідно до п.1.4. Договору Експедитор надає Клієнту транспортно-експедиторські послуги у відповідності до Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Цивільним та Господарським кодексами України.

Пунктами 2.1.-2.3. Договору сторони погодили, що організація виконання Експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг (далі - Заявка), яка оформляється та узгоджується Сторонами на кожне перевезення, що є Додатком №1 до цього Договору та його невід'ємною частиною. В заявці визначаються характеристики вантажу, його особливості, тип і кількість вантажу (контейнерів), вага, маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати Експедитору, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші умови.

Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою Клієнта та надається Експедитору за допомогою факсимільного зв'язку.

Згідно п. 3.1.1. Договору Експедитор зобов'язався організовувати транспортно-експедиторське обслуговування на підставі письмової заявки Клієнта.

Пунктом 3.3.9. договору передбачено сплатити за рахунками пред'явленими Експедитором у строк не більше ніж 3 банківських днів з часу пред'явлення рахунку, а згідно з пунктом 5.8 за порушення Клієнтом термінів оплати послуг, він сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення. Якщо термін прострочення оплати послуг перевищує 30 календарних днів, то Клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20% від вартості наданих послуг за користування цими коштами. У разі існування боргу за рахунками Експедитора більше 20 днів, Експедитор вправі припинити видачу наступних вантажів Клієнту.

На виконання умов Договору № 349/12 від 15.03.2012 року ППФ "Інтерекопласт" було надіслано Експедитору Заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг № 01 від 19.03.2012 року, № 02 від 19.03.2012 року, згідно яких Клієнт замовив перевезення вантажу за маршрутом Ningbo-Odessa-Rovno, Shanghai-Illychevsk-Rovno, при цьому узгоджена вартість послуг становила, включаючи плату експедитору за Заявкою №1 - 972 дол. США, за Заявкою №2 -18522 дол. США; узгоджений список послуг: морський фрахт, експедирування в порту, брокерські послуги, авто доставка.

У заявках зазначено, що на виконання п.п.4.3 п.4 Договору, Клієнт зобов'язується сплатити витрати морської лінії (фрахт, ПРР) та зберігання в порту - до завантаження контейнера на автомобіль, а інші витрати Експедитора - на наступний день після розвантаження товару на склад Клієнта. Усі додаткові витрати, а саме: зберігання вантажу, демередж/детеншн та інші, які виникають у Експедитора в зв'язку з виконанням умов Договору, відшкодовуються клієнтом по факту їх виникнення.

Мотивуючи позовні вимоги, ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" вказує, що відповідачем рахунки № G-71871 від 27.03.2012 року на суму 8105,80 грн., № G-74263 від 17.04.2012 року на суму 5701,28 грн., № G -74262 від 17.04.2012 року на суму 55401,89 грн., № G -102733 від 23.10.2012 року на суму 98911,93 грн. не оплачені, а рахунок № G -72252 від 28.03.2012 року на суму 147911,14 грн. оплачено частково в сумі 80000,00 грн., в зв'язку з чим станом на момент подання позову сума основного боргу складає 236032,04 грн.

При цьому за прострочку зобов'язання з оплати виставлених рахунків, позивач на підставі п. 5.8 договору просив стягнути з відповідача 14019,11 грн. пені та 47206,41 грн. штрафу.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції із чим погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що строк виконання грошового зобов'язання щодо сплати основних та додаткових витрат експедитора (позивача) не настав, оскільки позивачем не надано суду доказів надіслання рахунків відповідачу, але при цьому врахував, що здійснення часткової оплати рахунку №0-72252 від 28.03.2012 року свідчить про його отримання відповідачем та проведення часткової оплати вказує на погодження відповідача із сумою рахунку.

Відтак, суди дійшли висновку, що розмір заборгованості за рахунком № 0-72252 від 28.03.2012 року становить 67911,14 грн. та підлягає стягненню з відповідача, а також з огляду на п. 5.8 договору 7383,46 грн. пені та 13582,22 грн. штрафу за порушення зобов'язання в частині оплати цього рахунку.

Відповідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні приписи містять статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Отже, зобов'язання щодо виконання умов договору є обов'язковим як для відповідача так і для позивача, а невиконання будь-яких його умов тягне певні правові наслідки.

Зокрема, згідно частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, а відтак встановивши, що сума, яка підлягає сплаті не є сталою та узгодженною сторонами, оскільки залежить від виду та вартості фактично наданих послуг про що зазначається в рахунку, а позивач не надав доказів направлення відповідачу рахунків згідно п. 3.3.9. договору, суди дійшли обгрунтованого висновку, що прострочення боржника не настало.

При цьому, згідно частини 2 статті 613 якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач суму боргу та підставі її стягнення, а також нараховані штрафні санкції не заперечує касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни чи скасування прийнятих судових актів.

Посилання позивача на порушення норм матеріального права не знайшли свого підтвердження та спростовуються, обставинами встановленими попередніми судовими інстанціями.

Не заслуговують на увагу і посилання заявника на порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судами досліджені всі обставини справи на підставі доказів наданих сторонами під час розгляду справи в першій інстанції. Докази надані позивачем до апеляційної скарги суд апеляційної інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги, оскільки згідно частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Що ж до витребування доказів, то касаційна інстанція звертає увагу позивача на відсутність такого обов'язку у судів. Обов'язок надання доказів статтею 33 Господарського процесуального кодексу України покладено виключно на сторони.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року у справі № 5019/1937/12 господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач