Ухвала суду № 32610597, 02.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-5217/10/6/0170

02.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Щепанської О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Кримського Азово-Чорноморське державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 13.12.10 у справі № 2а-5217/10/6/0170

за позовом Керченського міського центру зайнятості (вул. Кірова, буд. 5, Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (вул. Леніна, буд.9, Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 13.12.10 у справі № 2а-5217/10/6/0170 адміністративний позов Керченського міського центру зайнятості до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення штрафних санкцій, - задоволено.

Стягнуто з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства 364 972,21 грн. штрафу за порушення ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", перерахувавши (п/р 37179301900019 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708617, код платежу 50040100,01).

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 та ухвалити нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засіданні 02.07.13 р. представники сторін не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Позивач - Керченський міський центр зайнятості звернувся 19.04.2010 року з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим до відповідача Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, в якому просить стягнути на користь позивача 364972,21 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки 07.08.2009 року Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Центру зайнятості Автономної Республіки Крим було встановлено відповідачем - Кримським Азово-Чорноморським державно басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме щодо надання центру зайнятості інформації про планове і фактичне вивільнення працівників за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів стосовно виконання вимог Постанови КМУ від 05.03.2009 р. № 270 та Постанови КМУ від 28.07.1997 р. № 799.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кримське Азово-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства 03.03.2011 року звернулось з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.11 апеляційну скаргу Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства - задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.10 у справі № 2а-5217/10/6/0170 - скасовано.

Прийнято нову постанову

В позові Керченського міського центру зайнятості до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення штрафу у розмірі 364972,21 грн. - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, 21.06.2011 року Керченський міський центр зайнятості звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставиться питання про скасування постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.4.11 та залишенню без змін постанови Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 13.12.10.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.13 касаційну скаргу Керченського міського центру зайнятості задоволено частково.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.11 скасовано та справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, Кримське Азово-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства зареєстровано у Керченському міському центрі зайнятості (№154163315) в якості платника збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

29.01.2009 року Державним комітетом рибного господарства України було видано наказ № 29 "Про припинення діяльності Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства шляхом приєднання", відповідно якого 23.02.2009 начальником управління Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства був виданий наказ №12П.

Згідно наказу №12П від 23.02.2009 року встановлено, саме в пункті 1.3., що до 26.02.09 інформувати Керченський центр зайнятості про можливе вивільнення працівників в зв'язку з реорганізацією підприємства в установленому законом порядку.

На виконання вищезазначених наказів 27.02.2009 року відповідачем був підготовлений звіт про позапланове вивільнення працівників форми № 4-ПН, який в той же день був направлений до Керченського міського центру зайнятості.

07.08.2009 Керченським міським центром зайнятості було проведено перевірку Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства з питань дотримання вимог законодавства України про зайнятість населення, за результатами якої

було складено акт № 86/ш від 28.09.2009. (а.с. 17-19).

В ході перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, а саме неповідомлення державної служби зайнятості про вивільнення працівників у зв'язку зі зміною організації виробництва та праці не пізніше ніж за 2 місяці в письмовій формі.

Так, на підставі наказів № 79-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_4;

- № 80-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_5;

-№82-К від 05,05.2009 звільнено ОСОБА_6;

-№ 83-К від 05.05.2009 звільнено ОСОБА_7;

-№ 84-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_8, ОСОБА_9;

-№ 86-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_29;

-№ 87-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_11;

-№88-К від 05.05.2009 звільнено ОСОБА_12;

-№ 89-К від 05.05.2009 звільнено ОСОБА_13;

-№ 90-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_14,

-№ 93-К від 06.05.2009 було звільнено ОСОБА_15;

-№ 94-К від 06.05.2009 було звільнено ОСОБА_16;

-№96-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_17;

-№ 97-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_18;

-№ 98-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_19,

-№ 99-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_20;

-№ 100-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_21;

-№101-К від 07.05,2009 звільнено ОСОБА_22;

-№ 102-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_23;

-№ 103-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_24,

-№ 104-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_25;

-№ 105-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_26;

-№106-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_27;

-№ 107-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_28, проте звіт по формі 4-ПН про вивільнення зазначених працівників до служби зайнятості надано не було.

В акті перевірки відповідачу було запропоновано у місячний строк сплатити штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого з порушенням законодавства працівника в розмірі 364972,21грн.

Не погодившись з висновками перевірки, 04.11.2009 року (вих. № 253) Кримське Азово-Чорноморського державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства надіслало на адресу Кримського Республіканського центру зайнятості заперечення на акт № 86/ш від 28.09.2009 про порушення законодавства про зайнятість населення. (а.с.20-21).

10.03.2010 року рішенням Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення від 10.03.2010 частково скасовано акт №86/ш від 28.09.09 в частині ненадання у службу зайнятості звіту про фактичне вивільнення робітників, але у зв'язку із тим, що звіт про планове вивільнення робітників позивача до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у термін встановлений діючим законодавством не надійшов, сума штрафу залишена без змін. (а.с. 27-28).

Відповідно до ч.1 п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» (діючого на момент спірних відносин) встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

В свою чергу, судовою колегією встановлено, що відповідачем не надано обґрунтованих доказів щодо виконання вимог ч.1 п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», таким чином, сума штрафних санкцій в розмірі 364972,21 підлягає сплаті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в обґрунтування дотримання строків надання звітності при вивільненні працівників було надано копії витягу з журналу вихідної кореспонденції, але судова колегія зазначає, що це не може бути належними доказами, оскільки підтверджується факт їх реєстрації на підприємстві.

Аналогічно, копія звіту про за планове вивільнення працівників без штампу реєстрації вихідної кореспонденції Керченського міського центру зайнятості не може бути визнана доказами.

Таким чином, заперечення відповідача відносно належного виконання вимог законодавства України при наданні звітності при вивільненні працівників є безпідставною.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відповідно до ст. 2 Господарського Кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 7 Господарського Кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до ст. 238 Господарського Кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку, що позивачем при застосуванні штрафних санкцій було дотримано строк, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки згідно листа Керченського міського центру зайнятості від 19.05.09 (вх.. № 09-2273) було встановлено, що станом на 18.05.2009 року позивачем було отримано звіт про позапланове вивільнення працівників.

Відповідно до п. 2 ст. 99 Кодексу Адміністративного Судочинства України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається в матеріалах справи, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим 19.04.2010 року, таким чином строк для звернення до адміністративного суду не порушено.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини справи та прийнято правильне рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При таких обставинах, апеляційна скарга Кримського Азово-Чорноморське державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.10 у справі № 2а-5217/10/6/0170 задоволенню не підлягає, постанова суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського Азово-Чорноморське державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.10 у справі № 2а-5217/10/6/0170 - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.10 у справі № 2а-5217/10/6/0170 - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова