Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 801/2000/13-а
02.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Кобаля М.І. ,
Щепанської О.А.
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. від 25.03.13 у справі № 801/2000/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" (вул.Воровського, буд16, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95001)
до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (вул. Севастопольська, буд.48/1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
про визнання незаконними та скасування припису та протоколу про накладення адміністративного стягнення.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Пакет Т.В.) від 25 березня 2013 р. у справі № 801/2000/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Русь» задоволено у повному обсязі.
Визнано незаконним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим № 000363 від 14 лютого 2013 року.
Визнано незаконним та скасовано протокол про адміністративне порушення Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим № 000363 від 14 лютого 2013 року.
Визнано незаконною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим № 000363 від 18 лютого 2013 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна інспекція сільського господарства в АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду ухвалена за неповно і не всебічно з'ясованих обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання 02.07.2013 р. представники сторін не з'явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, в якому просить визнати незаконними та скасувати припис №000363 від 14 лютого 2013 року, протокол про адміністративне правопорушення №000363 від 14 лютого 2013 року; визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 000363 від 18 лютого 2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 54 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим від 26 листопада 2009 року № 870 поновлено договір оренди та надано Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Русь" земельну ділянку площею 0,3180 га по пр. Перемоги, 84 в довгострокову оренду строком на 10 років до 26.11.2019 року для обслуговування та експлуатації ринку (а.с.24).
27 січня 2010 року між Сімферопольською міською радою АР Крим та позивачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки №646-Р (а.с.25-29) та за актом прийому-передачі земельної ділянки вона передана позивачу у користування (а.с.30).
У грудні 2012 року Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим проведена перевірка дотримання ТОВ «Фірма «Русь» вимог земельного законодавства, за результатами перевірки складено акт від 18 грудня 2012 року, яким встановлено порушення ст. 96 Земельного кодексу України, а саме: земельна ділянка загальною площею 0,318 га, що використовується ТОВ Фірма "Русь" за договором оренди земельної ділянки від 27 січня 2010 року №646-Р, використовується (частково) без наявності закріплених в натурі (на місцевості) межових знаків (а.с.68-71).
За результатами перевірки відповідачем 19.12.2012 року директору ТОВ Фірма "Русь" видано припис №000905 від 19 грудня 2012 року про усунення вказаних порушень земельного законодавства шляхом встановлення геодезичних (межових) знаків у строк 30 днів (а.с.67).
Листом № 04 від 17.01.2013 р. позивач повідомив відповідача про усунення порушень зазначених в приписі №000905 від 19 грудня 2012 року (а.с.31).
З 11 лютого 2013 року по 14 лютого 2013 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ Фірма "Русь", за результатами якої складено акт від 14 лютого 2013 року, перевіркою встановлено невиконання припису № 000905 від 19 грудня 2012 року щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 188-5 КУпАП. В акті зазначено, що на земельній ділянці загальною площею 0,318 га, що використовується ТОВ Фірмою "Русь" за договором оренди земельної ділянки, частково відсутні межові знаки, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України (а.с.92-95).
14 лютого 2013 року за невиконання припису № 000905 від 19 грудня 2012 року головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в АР Крим у відношенні директора ТОВ Фірма "Русь" ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 000363 від 14 лютого 2013 року та видано припис №000363 від 14 лютого 2013 року про усунення вимог земельного законодавства шляхом встановлення межових знаків у строк 10 діб (а.с.90,91).
На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в АР Крим винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000363 від 18 лютого 2013 року, якою директор ТОВ Фірма "Русь" ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.89).
Не погодившись з зазначеними приписом №000363 від 14 лютого 2013 року, протоколом про адміністративне правопорушення №000363 від 14 лютого 2013 року та постановою про накладення адміністративного стягнення №000363 від 18 лютого 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з даним позовом для захисту своїх прав.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-IV від 19.06.2003р. державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пункт 1 Положення про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012р. за № 34/20347, визначає, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.
Повноваження Держсільгоспінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва і Севастополя.
Стаття 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-IV від 19.06.2003р. визначає повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в тому числі вказано, що вони мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності тощо.
Крім того, ст. 244 КУпАП визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 534, 54 - 56, 104 1, 108 та 188- 5).
Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:1) Головний державний інспектор сільського господарства України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Пунктом "є" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачений обов'язок землекористувачів зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення №000363 від 18 лютого 2013 року директор ТОВ Фірма "Русь" ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП за невиконання припису посадової особи відповідача від 19.12.2012 року №000905 про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом встановлення геодезичних (межових) знаків. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,3180 га, яка розташована на землях житлової та громадської забудови по пр. Перемоги, 84 в м. Сімферополі, та яка надана на підставі договору оренди від 18.02.2010 року №1905 для обслуговування та експлуатації ринку, геодезичні (межові) знаки частково відсутні, також відсутня відповідна документація по відновленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376 затверджена Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості та їх закріплення межовими знаками (далі по тексту - Інструкція), яка визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості та їх закріплення межовими знаками (п.1.1 Інструкції).
Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками (п.1.2 Інструкції)
Відповідно до п. 2.1 Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186 Земельного кодексу України:
технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками;
технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, у тому числі при поділі чи об'єднанні земельних ділянок (частини перша та друга статті 56 Закону України "Про землеустрій") або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (частина третя статті 56 Закону України "Про землеустрій") - при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та комунальної власності, а також із земель приватної власності у разі зміни її меж або цільового призначення при поділі чи об'єднанні земельних ділянок перед заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або бланка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання (п.3.14 Інструкції).
Власник (користувач) земельної ділянки попереджається та несе відповідальність за знищення межових знаків відповідно до пункту "е" частини першої статті 211 Земельного кодексу України, статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.3.17 Інструкції).
Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.
Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п.4.3 Інструкції).
Судом встановлено, що на час проведення перевірки у позивача був наявний розроблений та затверджений технічний звіт по встановленню фактичних меж та площі земельних ділянок, що займають мікроринки ТОВ Фірми "Русь" на вул. Залеської, вул. Дмитра Ульянова, вул. Київської (пл. Московська), пр. Перемоги, який був розроблений Приватним підприємством "ВЕГА" у 2004 році (а.с.36-46).
При розробленні вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі інженером-геодезистом Приватного підприємства "ВЕГА" було проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки під існуючим мікроринком ТОВ Фірма "Русь" по пр. Перемоги в м. Сімферополі, про що було складено відповідний акт (а.с.44).
Таким чином межі зазначеної земельної ділянки були встановлені в натурі ще у 2004 році.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при частковій втраті в натурі (на місцевості) межових знаків позивач мав відновити межі земельної ділянки на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою, що відповідає положенням п.4.1 та п. 4.3 Інструкції, у зв'язку з чим у даному випадку для відновлення межових знаків не вимагалося складання нової технічної документації із землеустрою, так як у позивача був наявний вищевказаний технічний звіт по встановленню фактичних меж та площі земельних ділянок, що займають мікроринки Фірми "Русь" на вул. Залеської, вул. Дмитра Ульянова, вул. Київської (пл. Московська), пр. Перемоги.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис №000905 від 19 грудня 2012 року щодо усунення порушень вимог земельного законодавства позивачем було виконано у повному обсязі та відповідно до вимог діючого законодавства України, а тому підстави для винесення оскаржуваного припису від 14.02.2013 р. № 000363 відсутні.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання незаконним та скасуванні протоколу про адміністративне порушення № 000363 від 14.02.2013 р. , оскільки зазначений протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень і безпосередньо не несе будь-яких наслідків для прав та інтересів позивача, зазначений протокол є лише підставою для винесення відповідного рішення суб'єкта владних повноважень про наявність або відсутність порушення земельного законодавства та засобом доказування правомірності прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування протоколу про адміністративне порушення № 000363 від 14.02.2013 р. відсутні.
Що стосується вимог апелянта про скасування рішення суду у частині визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Державної інспекції сільського господарства В АР Крим № 000363 від 18 лютого 2013 р.. судова колегія зазначає, що згідно ч.2 ст. 171-2 рішення адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноваження щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає, у зв'язку з чим апеляційне провадженню у цій частині підлягає закриттю, про що по справі прийнята відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.03.2013 р. у справі № 801/2000/13-а підлягає частковому задоволенню, постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.03.2013 р. у справі № 801/2000/13-а задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.03.2013 р. у справі № 801/2000/13-а у частині визнання незаконним та скасуванні протоколу про адміністративне порушення № 000363 від 14.02.2013 р. скасувати.
В частині визнання протиправним та скасування припису Державної інспекції сільського господарства в АР Крим № 000363 від 14.02.2013 року постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова
Судове рішення № 32610564, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/2000/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: