Ухвала суду № 32608138, 22.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2013 р. м. Київ К-28983/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників позивача Терпугова Д.В.

прокурора Турлової Ю А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010

у справі №2-а-1707/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькгірмаш»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Донецьку

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010, позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0000661311/0/24034/10/15-1623/1, прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку 13.07.2007, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1417430 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 708715 грн. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0000651311/0/24035/10/15-16-23/1, прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку 13.07.2007, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1069101 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

До касаційної скарги відповідача приєдналась Прокуратура Донецької області.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за березень 2007 року з урахуванням розрахунку суми бюджетного відшкодування, який здійснено на підставі даних податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року, за результатами якої складено акт №424/15-16-23/1-05763702 від 02.07.2007.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000651311/0/24035/10-15-16-23/1 від 13.07.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2007 року на 1069101 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000661311/0/24034/10/15-16-23/1 від 13.07.2007 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1417430 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 708715 грн., а всього на суму 2126145 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору № 7/О від 11.08.2005 позивачем було придбано у ТОВ «Контур-Мет» алюміній нелегований та вторинний в зливках.

За наслідками зазначеної господарської операції, на підставі належно оформлених податкових накладних до складу податкового кредиту у лютому 2007 року позивачем віднесено суму ПДВ з придбання цих матеріальних цінностей в розмірі 2486530,86 грн.

В подальшому, з метою отримання доходу, вказаний товар був реалізований позивачем на експорт на підставі укладеного з ТОВ «Контур-Мет» договору комісії № 8/О від 12.08.2005, за умовами якого ТОВ «Контур-Мет» (комісіонер) за дорученням комітента від свого імені та за рахунок комітента (позивач) здійснює продаж металопродукції за межі митної території України, що підтверджується належними первинними документами, а саме специфікаціями, звітами комісіонера, податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі продукції на комісію, вантажно-митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону (у тій самій редакції) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, формування позивачем податкового кредиту за наслідками виконання зазначених операцій з придбання металопродукції здійснено з дотриманням вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що операції з купівлі-продажу металопродукції проведені в межах господарської діяльності позивача, зокрема, здійснення операцій із збирання, заготівлі, переробки та продажу, у т.ч. на експорт, брухту чорних і кольорових металів, передбачені п.2.2.16 статуту підприємства, купівля та наступний продаж металопродукції здійснювались позивачем регулярно, постійно, та об'єм реалізації металопродукції є значним по відношенню до загального об'єму реалізації продукції, помилкове зазначення судами попередніх інстанцій п.2.2.22 Статуту, не впливає на правильність таких висновків.

Не спростовують правильності рішень судів попередніх інстанцій і доводи відповідача, що позивач не мав права експортувати металовироби, з огляду на положення ч.4 ст.9 Закону України «Про металобрухт», згідно якої експорт продуктів (напівфабрикатів) металургійної переробки брухту кольорових металів та їх сплавів у формі зливків, чушок та пластин здійснюється за наявності експортного сертифіката якості виключно спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлена ця продукція.

Експорт продукції здійснювався на підставі договору комісії ТОВ «Контур-Мет», який є виробником металопродукції, та має на неї відповідні сертифікати якості, ліцензії на експорт і сертифікат на систему управління якістю. Експортовані товари, пройшли митне оформлення на Київській регіональній митниці, вивезені за межі митної території України в повному обсязі, що підтверджується вантажно-митними деклараціями та не заперечується податковим органом.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Будь-яких доказів на підтвердження порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування встановлених статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за операціями з придбання металопродукції, відповідачем не надано, у зв'язку з чим процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги та скасування постановлених у справі судових рішень з наведених в ній мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Донецьку залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук