Ухвала суду № 32608095, 18.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Київ К/9991/1624/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Вербицька О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010

у справі № 2а-23437/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінцере груп"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька

про визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вінцере груп" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про Донецька про визнання дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька щодо відмови в реєстрації платника податку на додану вартість шляхом надіслання рішення №39932/10/15-231-6 від 27.09.2010 неправомірним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2010 позов задоволено, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька щодо відмови в реєстрації платника податку на додану вартість шляхом надіслання рішення №39932/10/15-231 від 27.09.2010 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Донецька провести реєстрацію як платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінцере груп".

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Вінцере груп" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.08.2010, включене до ЄДРПОУ за номером 37253444, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька з 12.08.2010.

15.09.2010 позивачем до відповідача подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми № 1-ПДВ із доданим до заяви платіжним документом про сплату встановленої суми за свідоцтво.

Листом № 39932/10/15-213-6 від 27.09.2010 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька повідомлено платника податків ТОВ „Вінцере груп" про відмову у реєстрації платником податку на додану вартість у зв'язку з тим, що засновник та директор підприємства позивача є пов'язаною особою директора та співзасновника ТОВ „Компанія „Вінцере".

Додатково повідомлено, що у відношенні посадових осіб ТОВ „Компанія „Вінцере" проводиться дослідча перевірка за формальними ознаками злочину, передбаченого статтею 212 КК України.

Перелік підстав, з яких податковий орган може відмовити у реєстрації платників ПДВ передбачений пунктом 14.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, згідно з яким податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

Відповідно до п. 9.4. ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо особа, на яку не поширюється дія п. 2.3 ст. 2 цього Закону (обов'язкова реєстрація), як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам пп. 2.2 ст. 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що жодна із підстав, передбачених п. 14.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, не була доведена відповідачем при відмові у реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 у справі № 2а-23437/10/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2010 у справі № 2а-23437/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.В. Вербицька