Ухвала суду № 32607728, 18.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1139/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.,

суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.,

при секретарі: Кравчук М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини 2253, ОСОБА_3 про визнання наказів нечинними, поновлення на посаді, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини 2253, ОСОБА_3 про визнання нечинними наказу Начальника 105 прикордонного загону №16-ос-1 від 04.02.2013 року про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади та наказу Начальника 105 прикордонного загону №32-ос-1 від 04.03.2013 року про виключення ОСОБА_2 із списків військової частини; поновлення його на посаді інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Добрянка»; стягнення з військової частини 2253 на користь позивача середньомісячного заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу з 05.03.2013 року до дня поновлення на роботі.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якої позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Наказом Начальника Чернігівського прикордонного загону від 04.02.2013 року №16-ос-1 «По особовому складу» припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за пунктом «и» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» старшого прапорщика ОСОБА_2, інспектора прикордонної служби 1 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Добрянка» 1 категорії (тип Б), без права носіння військової форми одягу.

Наказом Начальника Чернігівського прикордонного загону від 04.03.2013 року №32-ос-1 позивача з 04.03.2013 року виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232 одним з видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Статтею 19 Закону № 2232 встановлено, що військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2232 на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону № 2232 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби:

а) у зв'язку із закінченням строку контракту;

б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

е) через службову невідповідність;

є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

з) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

и) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі по тексту - Статут).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Згідно зі ст. 1 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (ст. 4 Статуту).

Відповідно до ст. 5 Статуту за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Розділом ІІІ Статуту визначені стягнення за порушення військової дисципліни.

Так, згідно зі ст. 45 Статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 62 Статуту на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.ст. 83-95 Статуту.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно зі ст. 96 Статуту дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.

Згідно пункту 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/2009 (надалі - Положення), військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.12.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. (а. с. 28).

Відповідно до наказу начальника Чернігівського прикордонного загону від 03.12.2012 року №1448 було проведено службове розслідування по факту відсутності доповіді позивача про затримання за порушення правил дорожнього руху та складання відносно нього процесуальних документів про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. За результатами службового розслідування було складено висновок в якому зазначено, що з пояснень посадових осіб відділу прикордонної служби «Добрянка», старшого зміни прикордонних нарядів капітана Надточія С.В., начальника кінологічного відділення старшого прапорщика Бондара М.В., чергового виділу прикордонної служби молодшого сержанта Янченка О.О., випливає, що позивач про факт затримання його за порушення правил дорожнього руху та складання відносно нього процесуальних документів нікому не доповідав. В поясненні позивач факт порушення правил дорожнього руху, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджує. По даному факту керівництву відділу прикордонної служби «Добрянка» не доповідав, у зв'язку з тим що, про його затримання співробітники Державної автомобільної інспекції відразу проінформували начальника зміни оперативно-чергової служби прикордонного загону (а.с. 25-27).

19.12.2012 року начальником Чернігівського прикордонного загону видано наказ №1636 про результати службового розслідування (а. с. 56-58).

Пунктом 3 вищезазначеного наказу начальника Чернігівського прикордонного загону за порушення вимог ст.ст. 11,12,13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України інспектора прикордонної служби 1 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби "Добрянка" старшого прапорщика ОСОБА_2 попереджено про неповну службову відповідність та позбавлено премії на 100% від встановленого розміру у січні 2013 року.

Постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 21.12.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та Наказ № 1636 від 19.12.2012 року «Про результати службового розслідування», як свідчать матеріали справи, у визначеному законодавством порядку не оскаржувалися.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновків про наявність протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків двох фактів притягнення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про недослідження судом першої інстанції правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності оскільки дії позивача по накладенню дисциплінарного стягнення не є предметом розгляду даної справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини 2253, ОСОБА_3 про визнання наказів нечинними, поновлення на посаді, стягнення коштів залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Ключкович В. Ю.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст ухвали виготовлено 23.07.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.