Ухвала суду № 32603925, 09.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3397/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Федорова Г.Г.

суддів: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

За участю секретаря: Каленюк О.Ю.

та представника позивача Карети О.О.,

представників відповідача Гладченко Н.Л., Казко О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торгово-виробничої компанії «Ріко» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Приватне підприємство «Торгово-виробничої компанії «Ріко» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.09.2012 року № 0003242320, № 0003252320, № 0003262320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства «Торгово-виробничої компанії «Ріко» задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.09.2012 року № 0003242320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 40 626,00 грн., з яких: 40 497,00 грн. - за основним платежем та 129.00 гри. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.09.2012 року № 0003252320 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 330 924,00 грн., з яких: 330 924,00 грн. - за основним платежем та 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 28.09.2012 року № 0003262320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 131 737,00 грн., з яких: 126 284,00 грн. - за основним платежем та 5 453,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ПП «TBK «Ріко» (ідентифікаційний код 35779978) зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 28.02.2008 та 28.02.2008 взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові за № 9504, що підтверджується копією довідки Головного управління статистики у Чернігівській області від 16.02.2012 № 604969, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, (а.с. 95, 97 т. 1) та копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 13.09.2012 № 1724/22/35779978 (а.с. 71 -91 т. 1).

На підставі направлень від 26.07.2012 № 1897, 1899, 1901 співробітниками ДПІ м. Чернігові а відповідно до затвердженого плану перевірки проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «TBK «Ріко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 22.08.2012 № 1551/22/35779978.

Від позивача ДПІ у м. Чернігові отримано заперечення до акту перевірки від 22.08.2012 № 1551/22/35779978. В процесі розгляду зазначених заперечень в період з 06.09.2012 по 12.09.2012 ДПІ у м. Чернігові на підставі направлення від 06.09.2012 № 2324 її співробітниками була проведена документами позапланова виїзна перевірка ПП «TBK «Ріко» з питань, зазначених у запереченні від 29.08.2012 № 45 (bsl № 13813/10 від 29.08.2012) до акту від 22.08.2012 № 1551/22/35779978 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «TBK «Ріко».

За результатами вказаної документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем складено акт № 1724/22/35779978 від 13.09.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.10.2 п.138.2 ст.138, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 40 559 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на 27 724 грн.. за 2 - 3 квартали 2011 року на 97 980 грн., за 2 - 4 квартали 2011 року на 39 980 грн, за 1 квартал 2012 року на 579 грн та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування 2011 року на 271598 грн., за 2 - 4 квартали 2011 року на 331 711 грн.

- п. 187.1, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в загальній сумі 130 417 грн., в тому числі за січень 2011 року на 19 858 грн., за березень 2011 року на 20 304 грн., за квітень 2011 року в сумі 37948 грн., за травень 2011 року в сумі 26 082 грн., за червень 2011 року на 4416 грн., за серпень 2011 року в сумі 3482 грн., за вересень 2011 року в сумі 2855 грн, за жовтень 2011 року в сумі 1243 грн., за листопад 2011 року в сумі 14 229 грн.

- ст. 2, ст. 5, ст. 8, ст.14, ст.15, ст.27 Закону України від 03.07.1992 № 2535 «Про плату за землю» в редакції Закону України від 19.09.1996 №378/96-ВР (із змінами і доповненнями) ст. 269, ст. 270, ст. 271, ст. 277.1, ст.285, ст.286 п.287.6 ст.287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями податкову звітність за 2010 рік, 2011 рік, 2012 року не подано, та занижено земельний податок всього на 46.68 грн., в тому числі : за 2010 рік на 19,14 грн., за 2011 рік на 19,14 грн., за 1 квартал 2012 року на 8,40 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0003242320 від 28 вересня 2012 року, яким ПП «TBK «Ріко» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 40704,00 грн, що складається з 40559,00 грн. за основним платежем та 145,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0003252320 від 28 вересня 2012 року, яким ПП «TBK «Ріко» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 331711,00 грн., що складається з 331711,00 грн. за основним платежем та 0,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0003262320 від 28 вересня 2012 року, яким ПП «TBK «Ріко» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 135871,00 грн., що складається з 130417,00 грн. за основним платежем та 5454,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність господарських операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту .

Апелянт у свої скарзі зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 28 вересня 2012 року: № 0003242320, № 0003252320 та № 0003262320 прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Позивачем в обгрунтування своїх позовних вимог подано до суду первинні документи по взаємовідносинах з TOB «Монтарія», TOB «Ньюмодуль - 2011», TOB «Техноторг - Ком», TOB «КПТ «МІГ»

у вигляді належним чином засвідчених копій: договори, акти прийому-передачі, накладні, податкові накладні, банківські виписки, які містяться в матеріалах справи та відомостями про рух ТМЦ.

Колегія суддів звертає увагу на те,. що на момент здійснення господарських операцій всі контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником

податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг:

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду

визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також па суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 етапі 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податковою кредиту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкові накладні, видані TOB «Монтарія», TOB «Ньюмодуль - 201 І». TOB «Техноторг - Ком», ГОВ «КПТ «МІГ», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є контрагентами TOB «Монтарія», TOB «Ньюмодуль - 2011», TOB «Техноторг - Ком», TOB «КПТ «МІГ» та здійснення ними незаконної фінансово-господарської діяльності представникам» відповідача не надано.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотриманні податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за №34/18772, документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки факті» порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого-покладено на органи державної податкової служби (п.4 р.І). За результатами документальної перевірки ь акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5 р.І). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6 р.І).

Відповідно до пункту 56.4 статті 56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали перевірки не містять належної та допустимої доказової бази для підтвердження висновків акту перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати по господарських операціях з вищезазначеними контрагентами.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обгрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 - без змін.

Ухавла набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку tj» строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст виготовлено 15.07.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.