Ухвала суду № 32602480, 22.07.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7643/13-ц Провадження № 22-ц/772/2057/2013Головуючий в суді першої інстанції:Бессараб Н.М.Категорія: 57Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Марчук В.С., Чорного В.І.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника заявника Романенко І.М., державного виконавця Заплетнюка Б.І., представника боржника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2013 року по справі за скаргою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на дії державного виконавця , -

В с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся в суд із скаргою на дії Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції і просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Заплетнюка Б.І. щодо звернення до Вінницької міської ради з листом від 25.02.2013 року вих. № 3624/10-33 про надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 й зобов'язати державного виконавця провести комплекс виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на квартиру.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2013 року скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» на дії державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою задовольнити вимоги скарги.

Зазначив, що ухвала суду не відповідає обставинам справи та прийнята з порушенням норм матеріального права.

У судовому засіданні представник заявника підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Пояснила, що звернення державного виконавця від 25.02.2013 року про надання органом опіки і піклування дозволу на реалізацію квартири не розглянуто до цього часу у зв'язку з тим, що банк звернувся до цього органу із клопотання про відкладення розгляду питання до вирішення даної справи у суді.

Державний виконавець заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити як необґрунтовану, а законну ухвалу суду залишити без зміни, підтвердивши при цьому, що дійсно органом опіки і піклування за проханням банку його звернення до цього часу не розглянуто.

Представник боржника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечує, просить її відхилити і залишити без зміни ухвалу суду.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог скарги виходив із того, що державний виконавець Заплетнюк Б.І., звертаючись до органу місцевого самоврядування для отримання попереднього дозволу органів опіки та піклування, при реалізації нерухомого майна, право користування яким має дитина ОСОБА_5, 2000 року народження, діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» і не порушив прав заявника.

Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі.

Судом встановлено, що на виконанні у Староміському відділі ДВС Вінницького МУЮ перебуває виконавчий лист № 2-79/10, виданий 24.11.2011 року Староміським районним судом м. Вінниці про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 62,1 кв. м., житловою площею 37,3 кв. м. (а. с. 4-5).

При виконанні рішення суду встановлено, що в даній квартирі, на яку звернено стягнення, зареєстрована дитина ОСОБА_5, 2000 року народження, яка має право користування цією квартирою.

При виконанні рішення суду державний виконавець Заплетнюк Б.І. звернувся за дозволом на реалізацію квартири, право користування якою має неповнолітня дитина, до органу опіки і піклування, надіславши на адресу міського голови м. Вінниці запит 25.02.2013 року за №3624/10-33 (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

При виконанні рішення суду державний виконавець зобов'язаний керуватися та виконувати вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5. Згідно з вимогами п. 4.5.9. Інструкції, яка діяла в редакції станом на 25 лютого 2013 року, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Суд першої інстанції встановивши такі обставини прийшов до правильного висновку про відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у частині звернення із запитом до органу опіки і піклування про надання дозволу на реалізацію квартири.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє її і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене та положення п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням вимог цивільного процесуального закону, тому вона не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.С. Марчук

/підпис/ В.І. Чорний

Згідно із оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська