Рішення № 32591057, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9174/13 23.07.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УкрСпецтехніка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн машінері»

про стягнення 280 610, 47 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Аргунов В.В. (довіреність від 01.11.2012 року)

відповідача: представник Барсегян М.Х. (довіреність від 10.06.2013 року)

третьої особи: представник Пільганчук Н.М. (довіреність від 01.04.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС УкрСпецтехніка» про стягнення 280 610,47 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач допустив порушення умов укладеного сторонами у справі договору №УС 110 від 18.09.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2013 року порушено провадження у справі № 910/9174/13, призначено її розгляд у судовому засіданні 18.06.2013 року та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн машінері».

Клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову судом залишено без розгляду, оскільки за подане клопотання не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Через відділ діловодства суду 14.06.2013 року Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на належне виконання ним своїх зобов'язань за господарським договором.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року (з урахуванням ухвали від 01.07.2013 року) розгляд справи відкладено на 09.07.2013 року.

Перед судовим засіданням 09.07.2013 року представником Позивача через відділ діловодства суду надано клопотання про перенесення розгляду справи для досягнення сторонами мирової угоди та клопотання про продовження строків розгляду спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання Позивача судом задоволено, ухвалою Господарського суду від 09.07.2013 року продовжено строки розгляду спору та призначено розгляд справи у судовому засіданні 23.07.2013 року.

У судовому засіданні 23.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем за усним замовленням Позивача 03.09.2012 року було проведено діагностику коробки перемикання швидкостей фронтального навантажувача JCB 426. Вартість наданої послуги відповідно до акту надання послуг від 04.09.2012 року склала 2900 грн. Позивач платіжним дорученням № 4868 від 03.09.2012 року перерахував Відповідачу вартість наданої послуги.

Сторонами у справі 18.09.2012 року укладено договір про виконання робіт №УС 110, відповідно до якого Відповідач зобов'язався за замовленням Позивача проводити ремонтні роботи обладнання та/чи одиниці техніки. В свою чергу, Позивач зобов'язався оплатити виконані Відповідачем ремонтні роботи.

Відповідно до дефектної відомості №УС000021729 та специфікації до договору №УС 110 від 18.09.2012 року Відповідач зобов'язався провести ремонт коробки перемикання швидкостей фронтального навантажувача Позивача з заміною 24 найменувань запасних частин. Загальна вартість робіт, запасних частин та матеріалів сторонами у справі визначена у розмірі 59 942, 70 грн.

Платіжними дорученнями №6276 від 31.10.2012 року та №6379 від 05.11.2012 року Позивач сплатив вартість робіт, пов'язаних з демонтажем КПШ.

Платіжним дорученням №5823 від 11.10.2012 року Позивач перерахував Відповідачу 70% вартості визначених дефектною відомістю та специфікацією ремонтних робіт.

Платіжним дорученням №165 від 22.11.2012 року Позивач остаточно розрахувався з Відповідачем за проведені останнім роботи відповідно до дефектної відомості №УС000021729 та специфікації до договору №УС 110 від 18.09.2012 року.

23.11.2012 року механіком з ремонту транспорту Позивача на підставі довіреності серії 000 №001285 від 22.11.2012 року було отримано відремонтовану КПШ та підписано акт надання послуг №21012 на суму 59 942,71 грн. При цьому, матеріали справи свідчать, що екземпляр акту надання послуг №21012 Позивача залишився не підписаним його працівником, у той час як екземпляр Відповідача підписано представником Позивача.

Суд погоджується з викладеними у поясненнях представника Позивача доводами про те, що на акті №21012 міститься підпис іншої особи, ніж зазначено в довіреності, оскільки цей підпис явно не відповідає зразку підпису в паспорті цієї особи.

У той же час, довіреність серії 000 №001285 від 22.11.2012 року не містить зразка підпису особи, якій її видано.

Підпис на акті надання послуг №21012 є абсолютно тотожним підпису на акті від 09.01.2013 року та належить Чумаченко В.В., при чому повноваження особи, що підписала акт приймання КПШ від 09.01.2013 року Позивачем не заперечується, а повноваження цієї ж особи на акті №21012 Позивачем не визнаються.

Наведені обставини свідчать про неналежне та недбале відношення як Позивача так і Відповідача до формально-юридичного оформлення взаємовідносин.

Суд погоджується з доводом відзиву про те, що розбіжність у 226 мото/годин, між ресурсами навантажувача, зазначеними в актах від 17 вересня (зняття КПШ для ремонту) і 7 грудня, є доказом того, що навантажувач експлуатувався Позивачем після проведення визначених дефектною відомістю та специфікацією ремонтних робіт.

Фактично, спір виник внаслідок змішування Позивачем різних за своїм змістом понять: виконання визначених договором робіт та працездатність навантажувача.

Всі твердження та доводи Позивача базуються на тому, що навантажувач не працював належним чином після виконання Відповідачем ремонтних робіт.

У той же час, Відповідач зобов'язався виконати лише визначений дефектною відомістю та специфікацією комплекс робіт. Докази того, що Відповідачем було неналежно його виконано в матеріалах справи відсутні.

Викликана сторонніми факторами (не пов'язаними з виконаними роботами) не належна працездатність КПШ не є безумовним доказом неналежного виконання Відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Суд розуміє, що Позивач після виконаних Відповідачем робіт розраховував отримати працездатний навантажувач, проте у даному випадку мова йде про визначення неповного комплексу робіт, які необхідно було провести, а не про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань. Неотримання Позивачем бажаного результату не є підставою для стягнення з Відповідача всіх своїх витрат.

Таким чином, твердження позовної заяви про невиконання Відповідачем у встановлений договором строк ремонтних робіт не підтверджується матеріалами справи.

Не підтверджено належними доказами і твердження позовної заяви про сплату ним рахунків за демонтажні та монтажні роботи, які неодноразово здійснювали представники Відповідача з 26 листопада до 27 грудня 2012 року, оскільки Позивачем надано суду копії 7 платіжних доручень, останнє з яких датоване 22.11.2012 року.

Таким чином, наявними у матеріалах справами доказами спростовується твердження Позивача про невиконання Відповідачем своїх зобов'язань у встановлений договором №УС 110 від 18.09.2012 року строк.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з Відповідача 73 810,47 грн. попередньої оплати.

Крім вимоги про стягнення попередньої оплати Позивачем заявлено вимогу про стягнення 206 800,00 грн. збитків, до складу яких ним віднесено 121 000, 00 грн. вартості послуг третьої особи у справі та 85 800,00 грн. вартості оренди навантажувачів за період з січня по березень 2013 року.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є видом господарських санкцій, які застосовуються за ініціативою учасника господарських правовідносин як захід впливу на правопорушника у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Позивач в розумінні наведених правових вимог, не довів суду як факт здійснення Відповідачем господарського правопорушення так і не довів факт нанесення збитків.

Відповідно до додатку №1 до укладеного Позивачем та Третьою особою договору №СО 13/01-249 від 08.01.2013 року Позивачем передано на технічне обслуговування фронтальний навантажувач JCB 426, серійний номер 1232064.

Відповідно до заказу-наряду №КМ-00000219 від 14.01.2013 року Третя особа у справі з 14.01.2013 по 06.02.2013 року здійснювала ремонт та технічне обслуговування фронтальний навантажувач JCB 426, серійний номер 1232064, напрацювання 8 400 мото/годин.

У той же час, відповідно до доповнення від 17-18.09.2012 року до акту здачі-прийняття робіт Відповідачем демонтовано для подальшого ремонту КПШ з фронтального навантажувача JCB, серійний номер 21795086, мото/години 9579.

Іншими словами, відсутній зв'язок між здійсненням Відповідачем ремонтних робіт навантажувача з серійним номером 21795086 та здійсненням Третьою особою у справі ремонтних робіт навантажувача з серійним номером 1232064, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи доказів мова йде про різні машини.

Крім того, Позивачем не доведено, що необхідність оренди навантажувачів у 2013 році стала наслідком проведення Відповідачем ремонтних робіт відповідно до дефектної відомості № УС000021729 та специфікації до договору №УС 110 від 18.09.2012 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України збитки повинна відшкодовувати особа, яка порушила свої господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Встановивши відсутність фактів, які Позивач поклав в основу свого позову, тобто відсутність підстав позову суд відмовляє у його задоволенні повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено: 25.07.2013 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк