Рішення № 32595880, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11678/13 23.07.13

За позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в

особі відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики»

державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект»

про стягнення 32 750, 35 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: заступник директора із загальних питань Левченко Ю.В.

(довіреність № 318566 від 04.02.2013 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» 32 750, 35 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11678/13 та призначено її розгляд на 09.07.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 03.07.2013 року від Позивача надійшла заява, в якій просить суд стягнути 26 181, 60 грн. - основного боргу, 5 499, 57 грн. - пеня, 1 095, 36 грн. - 3 % річних.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 09.07.2013 року представник Відповідача подав письмовий відзив, в якому в частині стягнення штрафних санкцій проти позову заперечував зазначаючи про те, що Позивач не вірно визначив період їх нарахування. Крім того, в частині стягнення пені просив суд застосувати строки позовної давності. Суд розглянув заявлене клопотання та відмовив в його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 23.07.2013 року не з'явився, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, а також те, що представнику Відповідача відомо, що наступне судове засідання відбудеться 23.07.2013 року, ще до початку його відпустки, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.07.2013 року представник Позивача надав письмові заперечення на відзив.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» та Відповідачем 24.06.2009 року укладено договір № 36, відповідно до якого державне підприємство Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» прийняло на себе розробку проекту та робочої документації по об'єкту: «Реконструкція ділянки ЛЕП-110 кВ «ЧТЕЦ-Березна» та «ЧТЕЦ-Куликівка» на перетині з автодорогою Київ-Чернігів-Нові Яриловичі на км. 10+949 у Чернігівській області», а Відповідач зобов'язався сплати їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Виконання проектних робіт державним підприємством Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» у грудні 2011 року підтверджено наданим суду актом здавання-приймання науково-технічної продукції № 305 від 27.12.2011 року (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено виконання державним підприємством Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» своїх зобов'язань за договором № 36 від 24.06.2009 року на суму 26 181, 60 грн.

Пунктом 2.3 договору № 36 від 24.06.2009 року сторони погодили, що остаточний розрахунок Відповідач проводить на протязі десяти днів з моменту передачі науково-технічної документації, з актом приймання-передачі при умові отримання коштів від Генерального замовника - розпорядника бюджетними коштами.

Відповідач, в порушення умов договору № 36 від 24.06.2009 року не оплатив вартість науково-технічної продукції, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 181, 60 грн., яку останній визнав, що підтверджується актом звірки, копія якого знаходиться в матеріалах справи, підписаний та скріплений печатками підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з реорганізацією державного підприємства Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» шляхом приєднання до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» і тим, що правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» є Позивач та зміною організаційно-правової форми державного підприємства Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» Позивачем та Відповідачем 24.04.2013 року підписана додаткова угода № 1-13/1598-13/81/04-12 до договору № 36 від 24.06.2009 року.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1-13/1598-13/81/04-12 від 24.04.2013 року сторони внесли зміни та доповнення до договору № 36 від 24.06.2009 року, зокрема, функції виконавця за договором здійснює відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр електроенергетики» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 26.04.2013 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання проектних робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 26 181, 60 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у сумі 5 499, 57 грн. з посиланням на статтю 231 Господарського кодексу України.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України встановлено розмір штрафних санкцій, які застосовуються до порушника господарського зобов'язання (за умови, коли хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту) у випадку поставки товарів (виконання робіт чи послуг) неналежної якості (комплектності) та порушення строків поставки товарів (виконання робіт чи послуг). Розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання частиною другою статті 231 Господарського кодексу України не встановлено.

Таким чином, у Позивача відсутня правова підстава для нарахування та стягнення з Відповідача у даному випадку пені за порушення грошового зобов'язання.

Встановивши відсутність правової підстави, яку Позивач поклав в основу своєї вимоги до Відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач заперечував проти стягнення трьох процентів річних за період, визначений Позивачем та зазначив строки їх нарахування з урахуванням пункту 4 додаткової угоди № 1-13/1598-13/81/04-12 від 24.04.2013 року.

Однак, враховуючи наявний протокол розбіжностей до зазначеної додаткової угоди, посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 1 095, 36 грн. за період з 07.01.2012 року по 30.05.2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 27 276, 96 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, 3/5, ідентифікаційний код 01388437) на користь державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (04112, м. Київ, вулиця Дорогожицька, 11/8, ідентифікаційний код 36470200) 26 181 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят одна) грн. 60 коп. - основного боргу, 1 095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) грн. 36 коп. - 3 % річних та 1 432 (одна тисяча чотириста тридцять дві) грн. 96 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 25.07.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.