УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2013 р. № 90134/09/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові клопотання Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про виправлення описки в судовому рішенні по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» залишено без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року по справі № 2а-3698/09/0770, без змін.
Разом з тим, на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду 23.01.2013 року надійшло клопотання Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про виправлення описки у вказаному судовому рішенні від 07.12.2012, а саме на сторінці 3 абзаци 4,5,6 та на сторінці 4 абзаци 1,2,3,4 стосуються іншої судової справи між тими учасниками.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З огляду на вищенаведені обставини та матеріали справи необхідно виправити допущені описки, про що постановити ухвалу, а саме замість слів:
«Пунктом 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Крім того, відповідно до п. 2.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592 платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітні декларація.
Однак, не дотримання позивачем вимог вищевказаного Закону та Порядку призведе до заниження суми податкових зобов'язань по податку на прибуток за 2008 рік, а саме платником було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік на 174795,00 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 2.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592, а саме подавши податкову декларацію з податку на прибуток за 1 -й квартал 2009 року № 4514 від 12.05.2009 року, позивач провів лише відображення виявлених помилок минулих податкових періодів у рядках 02.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів по валових доходах) та 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів по валових витратах), а також сплатив суму штрафних санкцій у розмірі 8740,00 грн. без збільшення податкового зобов'язання на суму 174795,00 грн. та її відображення у складі Декларації за 1 квартал 2009 року № 4514 від 12.05.2009 року, що прямо передбачено Законом та даним Порядком: відобразити суму недоплати у складі декларація, збільшену на суму штрафу з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку.
Сплата штрафу у розмірі 8740,00 грн. без відображення суми недоплати, збільшеної на суми цього штрафу та податкового зобов'язання по основному платежу у розмірі 174795,00 грн. не свідчить про дотримання позивачем зазначеного вище порядку коригування податкових зобов'язань.
Відповідно до абзацу «б» пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що камеральною перевіркою правомірно донараховано податок на прибуток у розмірі 174795,00 грн., а податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 02.06.2009 року № 612/1550 є відповідно законним, прийнятим із дотриманням норм чинного законодавства» слід вважати:
«Відповідно до п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон № 168) сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованих згідно з підпунктом 7.7.1, така сума підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди та при його відсутності враховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно із підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду
Пунктом 4.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» встановлено, що якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Причому, одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.
Враховуючи вищевикладене, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що ТОВ «СІО-К» порушило вимоги пп.7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168 та п.п.4.4. п.4 Наказу №166, а саме уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у червні за травень 2009 року за №900232538 від 26.06.2009 року, було відкориговано помилки попередніх звітних податкових періодів: березень-грудень 2008 року та січень 2009 року, в той час як позивач вправі був одним уточнюючим розрахунком виправити помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Відповідно до абзацу «б»пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону №168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Відтак, оскільки позивач мав право виправляти одним уточнюючим розрахунком лише одну раніше подану декларацію, а саме за березень-грудень 2008 року та січень 2009 року, тобто за ті періоди коли відбувалася фактична сплата, а в травні 2009 року у позивача залишок від'ємного значення за попередні періоди відсутній, тому коригування показників травня 2009 року уточнюючим розрахунком з ПДВ поданим у червні є неправомірним, в зв'язку з чим було винесено податкове повідомлення -рішення від 10.08.2009 року №354/23-2/22101670/10852, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 392911 грн.
Не беруться до уваги твердження сторони позивача щодо неправомірності охоплення перевіркою періодів з 01.04.2007 року по 31.05.2007 року та 01.07.2007 року по 31.07.2007 року, оскільки відповідачем перевірка правильності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість проводилася щодо податкових накладних, по операціям яких було сформовано позивачем податковий кредит по податковій декларації за травень 2009 року, що й було предметом перевірки .
Отже, податкове повідомлення - рішення 10.08.2009 року №354/23-2/22101670/10852, є законним.
Крім того, оскільки, позивач у встановленому законом порядку не заявив про суму бюджетного відшкодування, фактично сплачену у попередніх періодах на розрахунковий рахунок у поточних податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних податкових періодів, ПДВ в сумі 430315 гривень (у 2008 році : за березень в сумі 111373 грн.; квітень в сумі 51638 грн.; травень в сумі 22886 грн.; червень в сумі 84809 грн.; липень в сумі 65248 грн.; серпень в сумі 7779 грн.; вересень в сумі 19172 грн.; жовтень в сумі 8556 грн.; листопад в сумі 21153 грн.; грудень в сумі 8732 грн.; січень 2009 року ПДВ в сумі 28969 грн.,) не підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок по декларації за травень 2009 року, а донараховані згідно з п.п.7.7.3, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону № 168 «Про податок на додану вартість» суми відображаються в обліковій картці з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, й відповідачем у відповідності до п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, було правомірно винесено податкове повідомлення -рішення від 10.08.2009 року №355/23-2/22101670/10853, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 430315гривень.
Керуючись ст.ст. 165, 169, 197, 206 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
У Х В А Л И В :
В ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по справі № 2а-3698/09/0770 замість слів:
«Пунктом 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Крім того, відповідно до п. 2.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592 платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітні декларація.
Однак, не дотримання позивачем вимог вищевказаного Закону та Порядку призведе до заниження суми податкових зобов'язань по податку на прибуток за 2008 рік, а саме платником було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2008 рік на 174795,00 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 2.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592, а саме подавши податкову декларацію з податку на прибуток за 1 -й квартал 2009 року № 4514 від 12.05.2009 року, позивач провів лише відображення виявлених помилок минулих податкових періодів у рядках 02.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів по валових доходах) та 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів по валових витратах), а також сплатив суму штрафних санкцій у розмірі 8740,00 грн. без збільшення податкового зобов'язання на суму 174795,00 грн. та її відображення у складі Декларації за 1 квартал 2009 року № 4514 від 12.05.2009 року, що прямо передбачено Законом та даним Порядком: відобразити суму недоплати у складі декларація, збільшену на суму штрафу з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку.
Сплата штрафу у розмірі 8740,00 грн. без відображення суми недоплати, збільшеної на суми цього штрафу та податкового зобов'язання по основному платежу у розмірі 174795,00 грн. не свідчить про дотримання позивачем зазначеного вище порядку коригування податкових зобов'язань.
Відповідно до абзацу «б» пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Відтак, слід погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що камеральною перевіркою правомірно донараховано податок на прибуток у розмірі 174795,00 грн., а податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 02.06.2009 року № 612/1550 є відповідно законним, прийнятим із дотриманням норм чинного законодавства» слід вважати:
«Відповідно до п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон № 168) сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованих згідно з підпунктом 7.7.1, така сума підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди та при його відсутності враховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно із підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду
Пунктом 4.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» встановлено, що якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Причому, одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.
Враховуючи вищевикладене, слід погодитися із висновками суду першої інстанції, що ТОВ «СІО-К» порушило вимоги пп.7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168 та п.п.4.4. п.4 Наказу №166, а саме уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у червні за травень 2009 року за №900232538 від 26.06.2009 року, було відкориговано помилки попередніх звітних податкових періодів: березень-грудень 2008 року та січень 2009 року, в той час як позивач вправі був одним уточнюючим розрахунком виправити помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Відповідно до абзацу «б»пп. 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону №168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Відтак, оскільки позивач мав право виправляти одним уточнюючим розрахунком лише одну раніше подану декларацію, а саме за березень-грудень 2008 року та січень 2009 року, тобто за ті періоди коли відбувалася фактична сплата, а в травні 2009 року у позивача залишок від'ємного значення за попередні періоди відсутній, тому коригування показників травня 2009 року уточнюючим розрахунком з ПДВ поданим у червні є неправомірним, в зв'язку з чим було винесено податкове повідомлення -рішення від 10.08.2009 року №354/23-2/22101670/10852, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 392911 грн.
Не беруться до уваги твердження сторони позивача щодо неправомірності охоплення перевіркою періодів з 01.04.2007 року по 31.05.2007 року та 01.07.2007 року по 31.07.2007 року, оскільки відповідачем перевірка правильності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість проводилася щодо податкових накладних, по операціям яких було сформовано позивачем податковий кредит по податковій декларації за травень 2009 року, що й було предметом перевірки .
Отже, податкове повідомлення - рішення 10.08.2009 року №354/23-2/22101670/10852, є законним.
Крім того, оскільки, позивач у встановленому законом порядку не заявив про суму бюджетного відшкодування, фактично сплачену у попередніх періодах на розрахунковий рахунок у поточних податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних податкових періодів, ПДВ в сумі 430315 гривень (у 2008 році : за березень в сумі 111373 грн.; квітень в сумі 51638 грн.; травень в сумі 22886 грн.; червень в сумі 84809 грн.; липень в сумі 65248 грн.; серпень в сумі 7779 грн.; вересень в сумі 19172 грн.; жовтень в сумі 8556 грн.; листопад в сумі 21153 грн.; грудень в сумі 8732 грн.; січень 2009 року ПДВ в сумі 28969 грн.,) не підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок по декларації за травень 2009 року, а донараховані згідно з п.п.7.7.3, п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону № 168 «Про податок на додану вартість» суми відображаються в обліковій картці з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, й відповідачем у відповідності до п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, було правомірно винесено податкове повідомлення -рішення від 10.08.2009 року №355/23-2/22101670/10853, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 430315 гривень».
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
суддів Н.Г. Левицька
С.П. Нос
Судове рішення № 32585927, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3698/09/0770. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: