Рішення № 32582426, 19.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2013 р.Справа № 922/2634/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м. Донецьк до 3-я особо, яка Товариства з обмеженою відповідальністю "Діомед", м. Харків не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦБУД-1", м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - Пашкової Н.В. (дов. № 936 від 04.04.2013 р.)

відповідача - Літвінова І.М. (дов. № б/н від 11.07.2013 р.)

третьої особи - Писаковського О.Г. (дов. № б/н від08.07.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення суми в загальному розмірі 563 954,16 долари США (п'ятсот шістдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) долари США 16 центів та 585 488,98 гривень та звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦБУД-1" (надалі - 3-я особа) на предмет іпотеки: нежитлові будівлі: літ. «Ч-1» загальною площею 4,6 кв. м., літ. «Ц-1» загальною площею 21,1 кв. м., літ. «Ф-1» загальною площею 223,2 кв. м. та нежитлові приміщення №1-19, 21-35 в літ. «Г-1» загальною площею 521,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 303, що зареєстровані 03 листопада 2005 року Комунальним підприємством «ХМБТІ», про що зроблено запис №4235 в книзі 1, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12656295, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою вартістю 1 462 000,00 (один мільйон чотириста шістдесят дві тисячі) гривень. Також Позивач просить суд стягнути суму судового збору з Відповідача.

Суд встановлює щодо наявності наданих заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло.

Від Відповідача надійшла заява в якій визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Від третьої особи заяв та клопотань не надійшло. У наданому поясненні проти позовних вимог не заперечує.

Суд переходить до початку розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжрайонний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСПЕЦБУД-1» (надалі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 04-489 від 23 липня 2008 року з додатковими угодами: № 1 від 28.12.2009 р., № 2 від 18.03.2010р., № 3 від 30.12.2010р.; (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Позивач зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 500 000,00 (п'ятсот тисяч) дол. США, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язалась використати його за цільовим призначенням, сплатити Позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором, але не пізніше 25 жовтня 2011 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Позивачем за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діомед» (надалі - Відповідач, Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 10-490 від 23.07.2008 року, з внесеними змінами до нього договором №1 від 28.12.2009 р., №2 від 30.12.2010 р. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Єніною Л.В., зареєстрований в реєстрі №4050 (надалі - Договір іпотеки), згідно з яким в забезпечення зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: - нежитлові будівлі: літ. «Ч-1» загальною площею 4,6 кв. м., літ. «Ц-1» загальною площею 21,1 кв. м., літ. «Ф-1» загальною площею 223,2 кв. м. та нежитлові приміщення №1-19, 21-35 в літ. «Г-1» загальною площею 521,8 кв. м. розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, 303, зареєстровані 03 листопада 2005 року Комунальним підприємством «ХМБТІ», про що зроблено запис №4235 в книзі 1, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12656295, далі - Предмет іпотеки).

Відповідно до зазначеного вище договору іпотеки Відповідач своїм майном поручився перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

На Позивача, згідно пунктів 1.1, 4.1.1 Кредитного договору, покладений обов'язок надати Позичальнику обумовлену Кредитним договором суму кредиту, який належним чином виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором - надав кредитні кошти у розмірі 500 000,00 доларів США (п'ятсот тисяч доларів США 00 центів), що підтверджується випискою з позичкового рахунку Позичальника, меморіальним ордером та випискою на видачу кредиту (копії додаються до цієї позовної заяви).

Позичальник невиконував перед Позивачем прийнятих на себе договірних зобов'язань, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно п.7.2.1. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 15% (п'ятнадцять процентів) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік.

Згідно п. 7.2.1.1. Кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язань/умов, встановлених п. 10.3.6.1. - 10.3.6.5, процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2 (два) проценти річних за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання і будуть нараховуватися за такою підвищеною процентною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання/умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.

У зв'язку з невиконанням п. 10.3.6.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 17% (сімнадцять процентів) річних.

Згідно п. 7.2.4. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку нараховані проценти щомісячно не пізніше 1 (одного) Банківського дня, наступного за 10 (десятим) числом кожного місяця.

Відповідно до графіку повернення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору) Позичальник повинен щомісячно здійснювати платежі з повернення частини кредиту та процентів за користування коштами. Згідно п.1.1. та п. 6.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 25 жовтня 2011р.

З дати видачі кредиту по 25.09.2008р. Позичальник в повному обсязі здійснював погашення кредиту відповідно до графіку погашення Кредиту. З 26.09.2011 р. Позичальником порушувались умови Кредитного договору щодо своєчасності сплати частини тіла кредиту, а починаючи з 12.02.2012 р. і по теперішній час Позичальником не виконуються зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом, що є порушенням ст. 1 Кредитного договору.

Відповідно до п. 10.2.4 Кредитного договору, невиконання з боку Боржника своїх зобов'язань перед Банком за цим Кредитним договором, є підставою для набуття Банком права вимагати від Позичальника дострокового повернення всього кредиту разом із нарахованими процентами.

На підставі вищевикладеного, Позивач 04.03.2013 р. направив Позичальнику вимогу за № КНА - 61/91 від 20.02.2013 р. про повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом. У вимозі Банк вимагав повернути всю суму кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом та нараховану пеню за порушення строків сплати відсотків, в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання листа, однак в порушення умов Кредитного договору, додаткових угод до нього, норм чинного законодавства України, Позичальник взятих на себе зобов'язань не виконав.

Станом на 07.04.2013 року заборгованість Позичальника за сумою кредиту станом на 07.04.2013р. (включно) складає: 464 150,00 доларів США (чотириста шістдесят чотири тисячі сто п'ятдесят доларів США 00 центів), сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 07.04.2013р. (включно) склала 99 804,16 долари США (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот чотири долари США 16 центів).

Пункт 12.1 Кредитного договору встановлює, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Заборгованість Відповідача за сумою пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом станом на 07.04.2013р. (включно) становить 73 277,72 доларів США (сімдесят три тисячі двісті сімдесят сім доларів США 72 центи, що за офіційним курсом НБУ становить еквівалент 585 488,98 гривень.

Відповідно до умов п. 1.3 - 1.3.2. Договору іпотеки, за рахунок Предмету іпотеки Позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафи та всі інші суми передбачені кредитним договором), а також відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати пов'язані із реалізацією прав, що випливають із іпотечного договору (зокрема, але не виключно, пов'язані із звернення стягнення на предмет іпотеки з його реалізацією, включаючи витрати на оплату винагороди залученим експертам, організацією торгів тощо).

Пункт 6.1 статті 6 Іпотечного договору передбачає право Позивача звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, в тому числі у випадку невиконання вимоги Позивача, як Іпотекодержателя, про дострокове виконання основного зобов'язання (повернення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом).

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір Позивача, як іпотекодержателя, в тому числі - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку» Позивач 04.03.2013 року направив Відповідачу та Боржнику вимогу за вих. № КНА-61/116 про усунення порушення основного зобов'язання (копія вимоги з відміткою про отримання додається). Даною вимогою відповідача було попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо порушення не будуть усунені після спливу 30-денного строку ( відповідно до положень ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»). Дана вимога була отримана 13.03.2013 року Боржником, а 14.03.2013 року Іпотекодавцем, однак ні Боржник, ні Відповідач не вчинив дій спрямованих на усунення порушення основного зобов'язання та погашення заборгованості у добровільному порядку.

Згідно висновку про вартість майна від 15 квітня 2013 року вартість вищезазначеного майна складає 1 462 000,00 (один мільйон чотириста шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Банк, надавши Позичальнику грошові кошти свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини (п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Ст. 615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобов'язання у разі порушення зобов'язання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 574 ЦК України підставами виникнення застави є договір, закон або рішення суду. Згідно із ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В силу ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов'язку (ст. 553 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 553, 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що в разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь кого з них окремо. Відповідно до п. 4.1. договорів поруки, Позичальник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку встановлених законодавством України, та враховуючи те, що Відповідачі не надали до суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 526, 530, 610, 615, 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 1, 174, 180, 193, 224 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСПЕЦБУД-1» на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" в загальному розмірі 563 954,16 долари США (п'ятсот шістдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири долари США 16 центів) та 585 488,98 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлові будівлі: літ. «Ч-1» загальною площею 4,6 кв. м., літ. «Ц-1» загальною площею 21,1 кв. м., літ. «Ф-1» загальною площею 223,2 кв. м. та нежитлові приміщення №1-19, 21-35 в літ. «Г-1» загальною площею 521,8 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 303, що зареєстровані 03 листопада 2005 року Комунальним підприємством «ХМБТІ», про що зроблено запис №4235 в книзі 1, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12656295, шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою вартістю 1 462 000,00 (один мільйон чотириста шістдесят дві тисячі) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діомед» (61106, м. Харків, проспект Московський, 303, код 21233352) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А, код 14282829) витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 240,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.07.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.