Ухвала суду № 32581155, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-41400/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Іноземного підприємства «Калісто»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року

у справі № 2-а-4633/10/2070

за позовом Іноземного підприємства «Калісто»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Іноземне підприємство «Калісто» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова (далі - відповідач) про скасування рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000222303 від 01 лютого 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ІП «Калісто», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року і направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ДПА у Харківській області, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Харківській області провела перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 11, та належить суб'єкту господарської діяльності - ІП «Калісто», за результатами якої був складений акт від 28 грудня 2009 року (зареєстрований за № 11835/20/40/23/34756181).

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги: пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні зберігання у книзі обліку розрахункових операцій № 2037002367р/1 від 07 травня 2009 року фіскального звітного чека (Z-звіту) № 00315 від 22 грудня 2009 року, оскільки в книзі обліку розрахункових операцій була підклеєна копія такого звіту.

01 лютого 2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000222303, яким на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ІП «Калісто» штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а оспорюване рішення - без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт незбереження оригіналу фіскального звітного чека позивачем не заперечувався.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За приписами пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає, зокрема, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

За визначенням наведеним у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, сули попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що в книгах обліку розрахункових операцій підлягають зберіганню саме оригінали фіскальних звітних чеків, роздруковані на реєстраторах розрахункових операцій, та в яких відображається інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій за конкретний день.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт незбереження оригіналу фіскального звітного чека позивачем не заперечувався.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, встановленої пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ІП «Калісто» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Іноземного підприємства «Калісто» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна