Ухвала суду № 32581157, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-8724/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2010 року

у справі №2-а-9981/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ»

до Державної податкової інспекції у місті Маріуполі

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Маріуполі (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 вересня 2008 року № 0001602304.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року у позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у м. Маріуполі від 17 вересня 2008 року № 0001602304 про застосування до ТОВ «СРЗ» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8145,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Маріуполі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2010 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року.

Також відповідач направив до суду касаційної інстанції клопотання про заміну ДПІ у м. Маріуполі її правонаступником - Маріупольською ОДПІ Донецької області ДПС, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ № 714572 від 14 березня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ДПІ у м. Маріуполі її правонаступником - Маріупольською ОДПІ Донецької області ДПС.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Маріуполі була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами господарської діяльності, а саме: господарської одиниці - бази відпочинку «Дружба», що розташована за адресою: с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, 1, та належить суб'єкту підприємницької діяльності - ТОВ «СРЗ», за результатами якої складений акт від 26 серпня 2008 року на бланку № 001640 (зареєстрований за № 0184/05/19/23/32183383).

Перевіркою було встановлено, що позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у проведенні розрахункових операцій на загальну суму 1629,00 грн. (з урахуванням суми 600,00 грн., сплаченої перевіряючими за поселення) без застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки та без видачі розрахункових документів.

17 вересня 2008 року ДПІ у м. Маріуполі на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0001602304, яким на підставі статті пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «СРЗ» штрафні (фінансові) санкції у сумі 8145,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факт проведення господарською одиницею позивача розрахункових операцій на загальну суму 1629,00 грн. підтверджений описом готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій, підписаним комірником бази відпочинку «Дружба» - ОСОБА_1., з урахуванням того, що доказів на спростування вказаних обставин, зокрема, прибуткових касових ордерів, позивачем суду надано не було. Також суд виходив з того, що посадові особи органу державної податкової інспекції при проведенні перевірки господарської одиниці позивача діяли у межах повноважень, визначених законодавством України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що грошові кошти були виявлені перевіряючими у столі, а отже зберігались не у місці проведення розрахунків, з огляду на що податковий органі дійшов неправомірного висновку про порушення позивачем вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За визначеннями, наведеними в абзацах 4, 15, 26 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто належним доказом здійснення розрахункових операцій повинен бути покупюрний опис готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій.

Матеріали справи містять також опис наявних готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій, підписаний комірником бази відпочинку «Дружба» - ОСОБА_1., згідно якого співробітниками органу державної податкової служби було встановлено, що фактично на час перевірки на місці проведення розрахунків рахується 1629,00 грн. (арк. справи 87).

За приписами пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, доказів проведення розрахунків у касі бази відпочинку «Дружба» з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, позивачем не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

За таких обставин, оскільки позивач не виконав вимоги пунктів 1, 2 статті Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що податковий орган правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2010 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2010 року скасувати, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна