Ухвала суду № 32581144, 17.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2013 р. м. Київ К-20936/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2010 у справі №2-а-14890/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» (далі-ТОВ «УТН-Восток», позивач) до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька (далі-ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, відповідач) задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2009 №0004002303/1115/23-313/32183378/3799/10 та №0003982303/1115/23-313/32183378/3797/10.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 17.05.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.06.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька просила скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2010 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон України №265/95-ВР), п.п. 2.6 гл. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 (далі-Положення №637).

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2009 посадовими особами ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька була проведена перевірка ТОВ «УТН-Восток» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт б/н від 31.03.2009.

За змістом акту перевірки наступні порушення: при перевірці книги обліку розрахункових операцій від 06.09.2007 №0561001888р/3 встановлено неоприбутковування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звіту №997 загальний виторг 17652,75грн., готівка- 9125,31грн.; при перевірці книги обліку розрахункових операцій від 12.09.2008 №0561001888р/4 встановлено неоприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскального звіту №1352 загальний виторг - 9039,86грн., готівка -3591,91грн., при перевірці даних про рух паливно-мастильних матеріалів по АЗС виявлено відхилення, а саме надлишок бензину А-95 встановлено 867 л, у сумарному виразі - 4923,70грн., по ДП встановлено нестача у натуральномувиразі - 650л, у сумарному виразі - 3497,00грн.; в ході перевірки не пред'явлено накладні на товар, який знаходився в реалізації на загальну суму 1848,95грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2009 №004002303/1115/23-313/32183378/3799/10 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 63576,10грн. за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення №637, та № 0003982303 1115/23-313/32183378/3797/10 на суму штрафних санкцій у розмірі 20539,30грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення цієї вимоги Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 20 даного Закону).

За результатом розгляду справи було встановлено, що на момент перевірки реєстратор розрахункових операцій був підключений до колонок відпуску палива та працював у відповідності до норм чинного законодавства. У фіскальну пам'ять заносилось прибуття нафтопродуктів та їх реалізація, а в денному звіті відображені фактичні залишки пального в резервуарах. Копія звіту, роздрукованого на час здійснення перевірки знаходиться в матеріалах справи та свідчить про правильність ведення обліку руху паливно-мастильних матеріалів по АЗС, а саме дані відповідають початковим залишкам на початок робочого дня, фактично відпущеній продукції та залишку на момент здійснення перевірки (в натуральній та грошовій формах). Судом також встановлено, що на товари, зазначені у додатку № 2 акту перевірки від 31.03.2009 є накладні від 20.08.2008, 28.08.2008, 05.11.2008, 05.12.2008, 17.03.2009, на підставі яких позивачем було придбано зазначені товари з метою подальшої реалізації за місцем знаходження господарської одиниці ТОВ «УТН-Восток».

Отже, за встановлених обставин слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірного визначення позивачеві штрафних санкцій згідно рішення від 14.04.2009 № 0003982303 1115/23-313/32183378/3797/10 на суму штрафних санкцій у розмірі 20539,30грн.

Разом з тим, висновок судів про неправомірність визначення позивачеві штрафних санкцій за порушення п. 2.6 гл. 2 Положення №637 не можна вважати таким, що зробленений на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин з огляду на наступне.

За визначенням пункту 1.2 Положення №637оприбуткування готівки -це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Відповідно до ст. 2 Закону України №265/95-ВР, пункту 1.2 Положення №637 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацом третім ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи викладене у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).

Разом з тим, вищезазначене судами залишено поза увагою та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ «УТН-Восток» було здійснено роздрукування звітних чеків, які зберігалися в книзі обліку розрахункових операцій, що відповідає вимогам п. 2.6 гл. 2 Положення №637.

До того, ж штрафні санкції, застосовані на підставі 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, визначення яких закріплено частиною 1 ст.238 Господарського кодексу України, та згідно ст.250 цього Кодексу можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

А тому, для правильного вирішення даної справи слід перевірити дотримання податковим органом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, що судами попередніх інстанцій зроблено не було.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2010 в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2009 №0004002303/1115/23-313/32183378/3799/10, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України лише в частині залишення судових рішень без змін.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв