Ухвала суду № 32581137, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-21526/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Мартиненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Судак Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2009

у справі № 2а-7730/09/7/0170

за позовом Державного підприємства «Судак»

до Державної податкової інспекції у місті Судак Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2009, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Судак від 25.12.2006 № 777/2821/10/23-1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1754846 грн., в тому числі 877423 грн. основного платежу та 877423 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Судак» 3,40 грн. судового збору.

ДПІ у м.Судак АР Крим подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1754846 грн., у т.ч. 877423 грн. основного платежу та 877423 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 25.12.2006 № 351/23-1/00412820 за період з 01.07.2005 по 30.06.2006, про порушення позивачем вимог п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, яке полягало у неправомірному використанні визначених у цій нормі закону пільг до операцій з реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виробництва, що є підакцизним товаром, та несплати такого податку до бюджету. Податковий орган фактично вважає, що отримані позивачем суми від реалізації виноматеріалів у період, що перевірявся, не можуть бути включені до сум, одержаних від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, оскільки такі виноматеріали є підакцизним товаром, поставка яких у п.п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачена як виключення із операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, заводом первинного виноробства, який виробляє виноматеріал, здійснює господарській операції з поставки виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва підакцизного товару - готової продукції.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про те, що сільськогосподарська продукція (виноматеріали), яка реалізовувались позивачем, не є підакцизною продукцією, а тому позивач обґрунтовано акумулював суми ПДВ, одержані від реалізації, на спеціальному рахунку, не перераховуючи їх до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до 01.01.2009 було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зокрема дію пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зупинено до 01.01.2006 року згідно із Законом України від 23.12.2004 № 2287-IV, до 01.01.2007 згідно із Законом України від 18.10.2005 № 2987-IV.

Таким чином, на сільськогосподарського товаровиробника, яке здійснює операції з поставки товарів власного виробництва, крім підакцизних товарів, в якого сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, у періоді, що перевірявся, поширювався спеціальний режим оподаткування, передбачений вказаною вище нормою Закону, за правилами якого суми податку на додану вартість не сплачуються до бюджету, а залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

У Законі України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.1996 № 178/96-ВР, на який посилається податкова інспекція в обгрунутвання власної позиції, для визначення підакцизної продукції вживається слово «виноматеріали».

Однак саме собою вживання у зазначеному Законі слова «виноматеріали» не дає підстав відносити будь-яку продукцію, яка позначається цим словом, до підакцизної, оскільки самим Законом до підакцизної продукції віднесено лише спирт та алкогольні напої. Виноматеріали не призначені для пиття, отже не є напоями, які містять алкоголь.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Судак Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло