Ухвала суду № 32581127, 18.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Київ К-41570/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Вербицька О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланда ЛТД", Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009

у справі № 2а-5735/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланда ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланда ЛТД" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій від 25.08.2009 № 0001762302/1 та № 0002242302.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 позовні вимоги задоволено частково, визнано частково не чинним та скасовано рішення від 25.08.2009 № 0001762302/1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2000 грн. за не проведення через реєстратор розрахункових операцій по реалізації товарно-матеріальних цінностей 24.04.2008 та 30.08.2008 в сумі 340 грн. за незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку за 25.06.2008 р., а всього на суму 2340 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2008 та складено акт № 972/23-0/20401965/0110 від 03.06.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 0001762302/0 від 15.06.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 20221, 70 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішення № 0001762302/ від 15.06.2009 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 3381,70 грн., а в іншій частині в сумі 16840 грн. зазначене рішення про застосування штрафних санкцій залишила без змін та додатково було застосовано штрафні санкції в сумі 3381,70 грн. відповідно до рішення № 0002242302 від 25.08.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів за допомогою платіжного терміналу через реєстратор розрахункових операцій і розрахункові документи встановленої форми не роздруковувались та не видавались на суму 530 грн.; п.1, п.2 ст. 3 Закону підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів не власного виробництва за готівку через реєстратор розрахункових операцій, а приймало готівкові кошти за товар в касі підприємства з видачею покупцю квитанції до прибуткового касового ордеру та відображення цих сум в касовій книзі підприємства та здавало готівкові кошти як торгову виручку до каси банку в сумі 2770 грн.; п. 9 ст. 3 Закону підприємство не забезпечило щоденний друк фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 25.06.2008; п. 2. 11., п. 3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 підзвітні особи провели готівкові розрахунки без подання оригіналу розрахункового документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Щодо нарахування відповідачем штрафних санкцій в сумі 13850 грн. за не проведення позивачем розрахункових операції при продажу товарів ПП „ДК плюс" не власного виробництва за готівку через реєстратор розрахункових операцій в сумі 2770 грн.

Операції по відпуску пального на АЗС, в тому числі попередньо оплаченого, повинні проводитися через реєстратор розрахункових операції, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та виключає можливість останньої без фіксації фіскальним блоком інформації про об'єм відпущеного пального та його вартості.

Придбання покупцем ПП „ДК плюс" у позивача паливно-мастильних матеріалів з попередньою оплатою їх вартості в готівковій та безготівковій формі та отриманням накладних, які надають право на отримання паливно-мастильних матеріалів, не звільняє позивача від обов'язку проведення через реєстратори розрахункових операцій за місцем реалізації АЗС операцій по відпуску придбаних паливно-мастильних матеріалів із застосуванням карток (талонів, електронних карток тощо).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив з ПП „ДК плюс" готівкові розрахунки на суму 2770 грн.

Стосовно нарахування штрафних (фінансових) санкцій за не проведення розрахункових операцій по продажу через реєстратор розрахункових операцій в сумі 530 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача наявні контрольні стрічки за 24.04.2008, 21.08.2008, 30.08.2008.

Суди прийняли до уваги касові чеки від 24.04.2008, 30.08.2008, так як час їх роздрукування відповідає часу згідно сліпів № 100041 та № 100060.

Стосовно касового чека за 21.08.2008 на суму 130 грн., що він був роздрукований о 16 год. 13 хв., хоча згідно сліпу № 100057 розрахункова операція здійснювалась о 13 год. 28 хв.

Що стосується застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340 грн. за порушення п. 9 ст. 3 Закону слід зазначити, що позивач забезпечив щоденний друк фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 25.06.2008.

Витрачена підзвітними особами готівка повинна бути підтверджена платіжними документами товарним або касовим чеком, квитанцією до прибуткового касового ордера, іншими письмовими документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем таких документів надано не було.

Статтею 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланда ЛТД", Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 у справі № 2а-5735/09/0670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ланда ЛТД", Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2009 у справі № 2а-5735/09/0670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.В. Вербицька