Ухвала суду № 32581087, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-30710/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року

у справі № 2а-6038/09/2070

за позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (далі - відповідач) про стягнення з останнього суми податкового боргу у розмірі 8501,05 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дніпро-Вікторія» суму податкового боргу в розмірі 8501,05 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Дніпро-Вікторія», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу Миргородська ОДПІ, посилаючись на те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Миргородською ОДПІ була проведена перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - букмекерської контори, що розташована за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 153, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Дніпро-Вікторія», за результатами якої складений акт від 10 квітня 2009 року (зареєстрований за № 0051/16/20/23/30407788).

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем, зокрема, вимог статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яке полягало у наданні послуг у сфері грального бізнесу у господарській одиниці, розташованій за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 153, без придбання торгового патенту зав період з 24 червня 2008 року по 25 січня 2009 року включно, оскільки торговий патент № 054575 від 31 серпня 2007 року виданий на букмекерську контору за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 139а, а зміни щодо нової адреси місцезнаходження контори по вул. Гоголя, 153 були внесені лише 26 січня 2009 року.

Акт перевірки підписано касиром букмекерської контори - ОСОБА_1 із відміткою «зауваження до акту перевірки відсутні».

На підставі вказаного акту перевірки 22 квітня 2009 року Миргородська ОДПІ прийняла рішення № 0000672303, яким згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосувала до ТОВ «Дніпро-Вікторія» штрафні (фінансові) санкції у сумі 8501,05 грн.

Вказане рішення було отримане відповідачем поштою 05 травня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 56990 (арк. справи 14).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначені ТОВ «Дніпро-Вікторія» штрафні (фінансові) санкції підлягають стягненню відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки рішення Миргородської ОДПІ № 0000672303 від 22 квітня 2009 року про застосування таких штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8501,05 грн. відповідачем у судовому порядку не оскаржувалося, а також зважаючи на те, що факт порушення вимог статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» відповідачем не спростований.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з пункту 2.2.1 акту перевірки, букмекерською конторою, що розташована за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 153, використовувався патент № 054575 від 31 серпня 2007 року, виданий на букмекерську контору за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 139а, тоді як зміни щодо нової адреси місцезнаходження контори по вул. Гоголя, 153 були внесені лише 26 січня 2009 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовується доводами касаційної скарги, рішення Миргородської ОДПІ № 0000672303 від 22 квітня 2009 року, на підставі якого відповідачу була визначена сума штрафних (фінансових) санкцій, стягнення якої є предметом спору у даній справі, ТОВ «Дніпро-Вікторія» у судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Згідно положень абзацу 6 частини 1 статті 7, абзацу 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) торговий патент повинен бути розміщений у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється.

За приписами пункту 14 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року № 1077 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо змінено юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності або місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу, пункту продажу товарів, пункту надання побутових послуг, обмінного пункту, грального місця протягом терміну дії торгового патенту, власник торгового патенту зобов'язаний повідомити про це письмово у триденний термін відповідний орган державної податкової служби. Ця інформація є підставою для внесення відповідних змін до торгового патенту.

Пунктом 15 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року № 1077 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що провадження торгівельної діяльності, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг за адресою (місцезнаходженням), не зазначеною у торговому патенті, оцінюється як заняття діяльністю без патенту.

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлена у статті 8 цього Закону, відповідно до абзаців 3, 4 частини 1 якої (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць; за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Частиною 3 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми штрафів, що стягуються державним податковим органом, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем плати за торговий патент.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Дніпро-Вікторія» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8501,05 грн., визначених рішенням Миргородської ОДПІ № 0000672303 від 22 квітня 2009 року.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Дніпро-Вікторія» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна