Вирок № 32578078, 24.07.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4747/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю прокурора Іщенко К.Ю.

з участю потерпілого ОСОБА_1

з участю представника потерпілого ОСОБА_2

з участю захисника ОСОБА_3

з участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12013220480001150 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, в силу статті 89 КК України раніше не засудженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2013 року біля 18 години 55 хвилин ОСОБА_4, зайшовши до магазину непродовольчих товарів «ХАДО», який розташований по вул.Балакірєва, 52-А у м. Харкові, вирішив відкрито заволодіти грошима, які знаходилися в касі магазину.

Реалізуючі свій злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння грошовими коштами із каси магазину, ОСОБА_4, діючи повторно із корисливих мотивів, підійшов до прилавку, де знаходився продавець - консультант ОСОБА_1, та з метою подальшого подавлення його волі до опору, наніс 4 удари правою рукою в обличчя, після чого штовхнув його у бік прилавку, продовжуючи наносити удари в потилицю, в кількості не менше З ударів, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 468-ам/13 від 19.02.2013 року відноситься до легких за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень. Проте, ОСОБА_4 довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 почав чинити йому опір та відбиватися, наносячи удари у відповідь. В результаті чого ОСОБА_4 впав на підлогу, та, підвівшись, з місця скоєння злочину втік.

Крім цього, 17.02.2013 року біля 21 години 15 хвилин ОСОБА_4, прослідкувавши до під'їзду № 2 будинку № 6-А по вул. Новгородській м. Харкова за раніше незнайомою йому ОСОБА_5, у якої в руках знаходилась сумка, вирішив відкрито заволодіти її особистим майном.

Реалізуючі свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4, діючи повторно з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_5, та з метою подавлення волі потерпілої до опору, наніс їй два удари кулаком в обличчя, від яких вона впала на підлогу, та внаслідок чого їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців і садени на обличчі які супроводжуються травматичним набряком м'яких тканин які, згідно висновку судово - медичної експертизи № 466-ам/13 від 18.02.2013 року, відноситься до легких за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень. Після нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_4 вихопив із рук ОСОБА_5 сумку, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №1854 від 12.03.2013 року вартістю 88 грн., в якій знаходилися її особисті речі, а саме: гаманець, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №1854 від 12.03.2013 року, вартістю 140 грн., з грошовими коштами в сумі 384 грн., сумка для косметики, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 1854 від 12.03.2013 року вартістю 50 грн., компактна пудра, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №1854 від 12.03.2013 року вартістю 100 грн., пінцет для брів, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №1854 від 12.03.2013 року вартістю 15 грн., дезодорант - антиперспирант, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 1854 від 12.03.2013 року вартістю 19 грн., гребінець, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 1854 від 12.03.2013 року вартістю 20 грн., та паспорт громадянки України на її ім'я, дві банківські картки та ідентифікаційний код.

Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 816 грн.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті.

Суд зі згоди, прокурора, потерпілого, та його представника, захисника, підсудного, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд зясував чи правильно розуміє підсудний зміст цих обставин, а також розяснив, що у такому випадку підсудний буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини підсудного ОСОБА_4, та кваліфікує його дії, по епізоду, який мав місце 17.02.2013 року в магазині «ХАДО», за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, скоєне повторно.

По епізоду, який мав місце 17.02.2013 року, відносно відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_5, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто закінчене відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, скоєне повторно.

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь важкості скоєного злочину, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4, в силу статті 89 КК України раніш не засуджений, офіційно не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні хвору матір-інваліда.

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4, суд визнає щире каяття у скоєнні злочинів, добровільне відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.67 КК України, обставини що обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції статті 186 КК України, без ізолювання його від суспільства із застосуванням звільнення від покарання з випробуванням, по правилам статті 75 КК України.

Судові витрати по справі суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

В силу ч.4 ст.70 КК України, кінцево призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.ст.75-76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо від впродовж 3 (трьох) років іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою у СІЗО №27 м.Харкова, змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши ОСОБА_4 з під варти в залі суду негайно.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк тримання під вартою у СІЗО №27 м.Харкова з 18.02.2013 року по 24.07.2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_5 на суму 1816 грн. залишити без розгляду, в з»вязку з повним погашенням завданої шкоди та відмови потерпілої від цивільного позову.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 витрати, пов»язані зі сплатою судово-товарознавчої експертизи №1854 від 12.03.2013 року вартістю 490,00 грн., на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: