Рішення № 32578072, 24.07.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10078/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді: Хайкіна В.М.

при секретарі: Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю заявника ОСОБА_2

з участю представника заявника ОСОБА_3

з участю представника зацікавленої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків цивільну справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа Дзержинський районний відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник в липні 2013 року звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з заявою про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року.

Зазначені вимоги заявник мотивує тим, що він народився 27.07.1966 року в республіці Вірменія. В 1983 році вступив до Ленінаканського філіалу Єреванського політехнічного інституту Вірменської РСР.

Після землетрусу у м. Ленінакан, заявник був вимушений виїхати, та був направлений для продовження навчання на територію України.

В період з 1989 року 1990 pоки продовжив навчальний рік на денному відділенні в Київському технологічному інституті легкої промисловості. Після закінчення інституту ОСОБА_2 залишився на території СРСР проходити робочу практику на різних підприємствах легкої промисловості Харківської області.

Факт безперервного проживання у період з 22.02.1991 року по 02.06.1992 рік, у тому числі станом на серпень 1991 року, підтверджується записом у військовому квитку серія НЗ № 5114060, про прийом на облік, де зазначено, що 22.02.1991 року заявник прийнятий на військовий облік у виконкомі Лозівського району Харківської області, до 02.06.1992 року.

Заявник, представник заявника в судове засідання зявились, наполягали на задоволенні заяви в повному обсязі.

Представник зацікавленої особи в судове засідання з»явився, вимоги заявника підтримав, та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані в їх обгрунтування, вважає вимоги ОСОБА_2 законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 народився 27.07.1966 року в республіці Вірменія. В 1983 році вступив до Ленінаканського філіалу Єреванського політехнічного інституту Вірменської РСР.

Після землетрусу у м. Ленінакан, заявник був вимушений виїхати, та був направлений для продовження навчання на територію України.

В період з 1989 року 1990 pоки продовжив навчальний рік на денному відділенні в Київському технологічному інституті легкої промисловості. Після закінчення інституту ОСОБА_2 залишився на території СРСР проходити робочу практику на різних підприємствах легкої промисловості Харківської області.

Факт безперервного проживання у період з 22.02.1991 року по 02.06.1992 рік, у тому числі станом на серпень 1991 року, підтверджується записом у військовому квитку серія НЗ № 5114060, про прийом на облік, де зазначено, що 22.02.1991 року заявник прийнятий на військовий облік у виконкомі Лозівського району Харківської області, до 02.06.1992 року.

Встановлення факту щодо перебування заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, має для нього юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації цивільних прав та інтересів пов'язаних з підтвердженням належності до громадянства України.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року N 1382-IV, місце проживання це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно Указу Президента України № 215/2001 від 27 березня 2001 року «Про Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає рішення суду, яке підтверджує факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Крім цього, факт проживання заявника ОСОБА_2 на території України з 1989 року по 02.06.1992 рік, підтверджують допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 57-60, 209, 212, 214, 256-259 ЦПК України, п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа Дзержинський районний відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: