Постанова № 32577523, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/140/13-а ( у 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Синебока І.С., представник відповідача Ананійчук а О.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулося до суду з адміністративним позовом до ПАТ «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року позов задоволено частково: стягнено з Публічного акціонерного товариства „Техмашремонт" суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №1 в розмірі 1478 (одна тисяча чотириса сімдесят вісім) грн 75 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати зазначену постанову від 14.05.2013 року, оскільки вважає судове рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Техмашремонт» створено та зареєстровано 10.06.1993 р. і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

Позивачем відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за вересень 2012 р. - листопад 2012 р. у сумі 85615,89 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідачем не дотримуються вимоги законодавства, а саме: не виконується покладений на нього обов'язок щодо відшкодування органам УПФУ ( в даному випадку - УПФУ в м. Білій Церкві) фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, подав позов до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що оскільки у ПАТ "Техмашремонт" ніколи не існувало робочих місць з шкідливими умовами праці та особи, які мали трудові відносини з відповідачем, працювали безпосередньо в виробничих підрозділах інших підприємств, які не пов'язані з ПАТ "Техмашремонт" правонаступництвом, то це свідчить про відсутність обов'язку щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Окрім цього, суд наголошує на тому, що матеріалами справи не підтверджені суми та стаж, внесені до розрахунків, а тому суд вважає, що позовні вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 84137,14 грн необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які, відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення", розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а відповідно до ст.2 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління ПФУ від 19.10.2001 р. №16-6, яка була чинна з 10.12.2001 року до 16.01.2004 року, визначено, що відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, встановлює порядок обчислення пільгового стажу.

З наведених норм випливає, що держава покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємства і організації.

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові посилається на те, що в порушення ч. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/86636, до розрахунків за вересень-листопад 2012 р. позивач включив чотирьох осіб, що набули право на пенсію до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, тобто до 01.01.2004 року, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на загальну суму 27810,25 грн.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з цього приводу з огляду на наступне.

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону). Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року. Відповідно до ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 01.01.2004 року, визначають розмір та порядок визначення пенсії за віком.

Таким чином, у абзаці третьому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказано на збереження порядку покриття витрат на пенсії, призначені за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст. ст. 27, 28 цього Закону, тобто після 01.01.2004 року, оскільки дія цього абзацу не може поширюватись на пенсії, що були призначені до набрання ним законної сили.

Тобто, встановлюючи обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, зокрема, призначених на пільгових умовах, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не пов`язує обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з датою призначення пенсії.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно видав уточнюючі довідки щодо підтвердження пільгового стажу.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку з огляду на наступні обставини.

Відповідно до абз. 2 п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років при стажі роботи не менше 20 років із них не менше 10 років на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 №301 «Про трудові книжки працівників», а також Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 p., не передбачено внесення в трудову книжку запису, зокрема, про факт роботи на відповідній посаді повний (не повний) робочий день тощо.

Натомість відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 p. за №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленим належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункти, найменування списків або їх номери до яких включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника механізм підтвердження роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджених Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 р. №18-1.

Як свідчать матеріали справи, такі уточнюючі довідки по всіх, без винятку, пенсіонерах було видано відповідачем. Тобто, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи відповідач визнав факт роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт».

При цьому, суд першої інстанції посилається в оскаржуваному рішенні на те, що уточнюючі довідки відповідач видав на виконання судових рішень Білоцерківського міськрайонного суду від 09.02. 2010 р. у справі 2-32 2010 р. , від 07.04.2009 р. №2-2078 2009 рік, від 21.06.2010 р. №2-75 2010 р. Проте, суд не врахував, що такі судові рішення набрали законної сили, а щодо більшості осіб, то відповідач видав уточнюючі довідки добровільно.

Водночас основним аргументом відмови у позові судом першої інстанції було те, що ПАТ «Техмашремонт» нє є правонаступником централізованого ремонтного виробництва, ні орендного ремонтного підприємства, які входили до складу Білоцерківського ВО шин та гумово-азбестових виробів.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Централізоване ремонтне виробництво (далі - ЦРВ) як виробнича одиниця (створено з 01.07.1975 року на базі ремонтного виробництва механічного заводу - наказ генерального директора ВО ШИН та ГАВ від 21.05.Ґ975 року №322), де працювали відповідні особи, входило до складу Білоцерківського виробничого об'єднання шин та гумово-азбестових виробів (статут Білоцерківського ВО шин та гумово-азбестових виробів станом на 06.08.1982 року, затверджений наказом ГУ по нафтопереробній та нафтохімічній промисловості УРСР від 06.08.1982 року №175). Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумово-азбестових виробів з 31.12.1986 року було перейменовано у ВО «Білоцерківшина» (наказ ГНХП УРСР №313). ЦРВ було переведено на роботу в умовах оренди, трудовим колективом створено організацію орендарів та створено на основі ЦРВ Орендне ремонтне підприємство шляхом зміни назви (наказ генерального директора ВО «Білоцерківшина» від 31.05.1989 року №714, наказ по ВО «Білоцерківшина» №1032 від 24.08.1989 року, від 12.10.1989 року №1255, статут ОРП від 06.11.1990 року, Положення про внутрішньогосподарську оренду ОРП, рішення Виконкому БМР від 27.11.1990 року №401). Білоцерківське Орендне ремонтне підприємство перетворено в акціонерне товариство відкритого типу «Техмашремонт» (наказ регіонального відділення Фонду Держмайна України по Київській області від 04.06.1993 року №1-АТ, розпорядження Виконкому БМР від 10.06.1993 року №1-3-149). Дані обставини встановлені судовими рішеннями, зокрема, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2010 року, що набрало законної сили; постанова Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року, що набрала законної сили та іншими.

Відтак, новостворене орендне ремонтне підприємство стає правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства (його структурного підрозділу), взятого в оренду (ст.5 Закону СРСР від 30.06.1987 року «Про державне підприємство (об'єднання)», ст.16 Закону СРСР від 23.11.1989 року «Основи законодавства СРСР і союзних республік про оренду», договір оренди від 08.08.1989 року №932).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що по справі №2а-4443/10/1070 про непідтведження факту, що відповідач є правонаступником централізованого ремонтного цеху, який входив до складу Білоцерківського ВО шин та гумово-азбестових виробів, відкрито Вищим адміністративним судом України касаційне провадження.

Крім того, позивачем було зараховано до пільгового стажу роботи особам ті періоди роботи, які було зазначено самим відповідачем в уточнюючих довідках на підставі первинних документів про роботу пенсіонерів на підприємстві, правонаступником якого він є. Тому твердження суду першої інстанції про неритмічність роботи підприємства тощо суперечить інформації, що надавалась останнім позивачу під час призначення пенсій названим особам. При цьому по кожній особі відповідачем було зазначено у довідках про те, що вони працювали на шкідливих роботах повний робочий день.

Безпідставним також є твердження суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано документів на підтвердження атестації робочих місць, оскільки Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. №442, не передбачено зберігання документів про атестацію (результати атестації) робочих місць, виробництв, професій і посад в органах Пенсійного фонду України. Такі документи зберігаються на самому підприємстві, тобто, їх надати може тільки відповідач.

При цьому, у самих довідках про пільговий характер роботи іде посилання про здійснення атестації робочих місць із посиланням на реквізити відповідних наказів по підприємству. Факт здійснення атестації робочих місць підтверджувався Відповідачем у листі від 17.05.2001 року №1-05-237 по всіх робочих місцях.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що ЗАТ «Ремтехномаш» не має жодного відношення до ВАТ «Техмашремонт», то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи (а.с 45, том 1) міститься Лист від 25.09.2002 № 1-5-296 про те, що на базі ВАТ «Техмашремонт» створено підприємство ЗАТ «Ремтехномаш», а тому дане твердження суду першої інстанції є помилковим.

Окрім того, незрозумілим є посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_12 пільговий стаж підтверджено недійсною довідкою, а пільгова пенсія розрахована з порушенням. Жодними належними та допустимими доказами суд першої інстанції дане посилання не підтвердив.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про часткову відмову у задоволенні позову дійшов помилкового висновку, оскільки належними та допустими доказами підтверджується обов'язок Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за вересень, жовтень, листопад 2012 року у сумі 85 615 грн 89 коп.

Встановивши, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року - скасувати частково в частині незадоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Ухвалити в цій частині постанову, якою адміністративний позов задовольнити:

стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області в розмірі 84137,14 (Вісімдесят чотири тисячі сто тридцять сім) грн 14 коп.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 21.07.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.