Рішення № 32564393, 21.06.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року Справа № 925/589/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А., за участю представників сторін:

від позивача - Бахмач О.В. (адвокат);

від відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом приватного підприємства «Северукрагро»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс - Агро»

про стягнення 273 764 грн. 28 коп. та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс - Агро»

до приватного підприємства «Северукрагро»

про стягнення 95 632 грн. 91 коп., -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Северукрагро» заявлено позов про стягнення з ТОВ «Компанія «Юнітранс - Агро» 273 764 грн. 28 коп. боргу згідно договору № ТЕО-К/34 на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.09.2010 року, з яких: 147 750 грн. основного боргу, 113 767 грн. 50 коп. пені у розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу, 8 799 грн. 29 коп. збитків та 3 447 грн. 49 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

ТОВ «Компанія «Юнітранс - Агро» заявлено зустрічний позов до ПП «Северукрагро» про стягнення 95 632 грн. 91 коп. заборгованості за договором № ТЕО-К/34 на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.09.2010 року.

В обґрунтування позову позивач за первісним позовом посилається на наступні обставини:

- 10 вересня 2010 року між ПП „Северукрагро" та ТОВ «Компанія «Юнітранс - Агро» було укладено договір № ТЕО-К/34 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір) та в послідуючому додаткові угоди до нього;

- 23.03.2013 року позивачем було здійснено 100 % попередню оплату відповідачу згідно Додаткової угоди № 17 від 18.01.2013 року та рахунку № 38 від 18.01.2013 року на суму 147 750,00 грн., але відповідач умови договору не виконав, суму попередньої оплати не повернув;

- пунктом 3.3. Договору передбачено, що при несвоєчасному поверненні суми попередньої оплати Виконавець виплачує пеню в розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу, а тому позивач просить стягнути з останнього 113 767 грн. 50 коп. пені та 3 447 грн. 49 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно умов п. 5.2. Договору;

- у зв"язку з невиконанням відповідачем умов Договору і Додаткової угоди та відмови від навантаження 15 вагонів згідно заявленого плану позивачем були понесені збитки по зберіганню зерна на ТОВ „Елеватор Агро" з 07.02.2013 року по 21.02.2013 року на суму 8 799 грн. 29 коп.

Відповідач за первісним позовом подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з наступних підстав:

- у відповідача не настав строк виконання зобов"язань з оплати суми боргу, оскільки відповідно до п. 3.3. спірного Договору виконавець зобов"язаний був повернути замовнику суму передоплати протягом п"яти днів з моменту отримання однією із сторін повідомлення про припинення виконання робіт, а відповідач такого повідомлення від первісного позивача не отримував як і не відсилав подібного повідомлення позивачеві;

- всі інші позовні вимоги первісного позову є похідними від вимоги повернення передоплати, отже не підлягають до задоволення;

- щодо понесених збитків, то первісний позивач не довів необхідності зберігання зерна, неможливості його перевезення за допомогою іншої транспортно-експедиційної компанії, а також необхідності зберігання саме в період часу з 07.02.2013 р. по 21.02.2013 р., отже він не довів наявність понесених ним збитків, що стали наслідком неправомірних дій відповідача.

В обгрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилається на наступні обставини:

- на початок 2012 року сальдо по господарських відносинах позивача та відповідача за Договором складало 137 982,00 грн, що підтверджується актом звірки, копія якого надана до позову;

- протягом 2012 року між сторонами були укладені Додаткові угоди комплексних поставок на загальну суму 2 262 857 грн. 80 коп., послуги по яких виконавцем замовнику були надані, про що складені відповідні акти та частково оплачені на суму 2 220 499 грн. 71 коп.;

- станом на 31.12.2012 року кінцеве сальдо по відносинах ПП „Северукрагро" з ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» складало 95 632 грн. 91 коп. на користь ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», що підтверджується відповідним актом звірки.

Згідно заяви від 13.06.2013 року № 13/06-1, поданої у судовому засіданні 13.06.2013 року, позивач збільшив розмір позовних вимог з 273 764,28 грн. до 343 453,02 грн. та просить стягнути з відповідача 147 750 грн. основного боргу, 180 255 грн. 00 коп. пені у розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу, 8 799 грн. 29 коп. збитків та 6 648 грн. 73 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

13.06.2013 року позивач подав також суду заяву про забезпечення позову № 13/06-2, у якій керуючись ст. 66 ГПК України просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу та клопотання про призначення судової експертизи № 13/06-4 від 13.06.2013 року.

У судовому засіданні 13.06.2013 року оголошувалася перерва.

Представник позивача у судовому засіданні 21.06.2013 року первісний позов з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити. Зустрічний позов не визнав.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні просив зустрічний позов задовольнити і відмовити у задоволенні первісного позову. В обгрунтування своєї позиції представник позивача за зустрічним позовом (він же представник відповідача за первісним позовом) посилався на обставини та доводи, викладені у зустрічному позові та у відзиві на первісний позов.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

Згідно статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов"язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов"язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов"язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов"язання після пред"явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов"язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, не підтверджено доказами наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред"явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Наявність достатньо обгрунтованого припущення, підтвердженого доказами, є умовою застосування заходів до забезпечення позову. Його відсутність є підставою для відмови у застосуванні заходу до забезпечення позову.

Таким чином суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Не підлягає задоволенню також клопотання позивача за первісним позовом про призначення судової експертизи акту звіряння взаємних розрахунків за період: 2012 р., оскільки вказаний акт не є основним доказом по справі, суму боргу відповідача за первісним позовом суд досліджує за відповідними первинними документами.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне:

10 вересня 2010 року між приватним підприємством «Северукрагро» (далі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітранс - Агро» (далі - Виконавець) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № ТЕО-К/34, згідно пунктів 1.1. та 1.3. Договору Виконавець зобов'язався надати Замовнику транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з навантаженням (розвантаженням), сертифікацією, митним оформленням і відправкою (отриманням) зернових, олійних і інших вантажів (далі - Продукція), зі всіх станцій (на всі станції) Укрзалізниці вказаних Замовником. На кожне перевезення сторони підписують додаткову угоду.

Згідно пунктів 2.1.2. та 2.1.3. Договору Виконавець зобов'язується забезпечити своєчасне замовлення і подачу вагонів під завантаження (розвантаження) на станцію відправки (отримання) Продукції у погоджені з Замовником строки, у відповідності з отриманими від нього заявками, організувати відвантаження (розвантаження) Продукції ж/д вагонами в терміни, погоджені з Замовником, у відповідності з переданими Виконавцю заявками, інструкціями Замовника на відвантаження і перевезення Продукції, які являються невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно пункту 2.1.12. Договору після зважування вагонів (при експорті або імпорті в процесі митного оформлення) надати реєстр вагонів, завірений печаткою Виконавця, де вказано: номера ж/д накладних; номера вагонів з вказівкою ваги і виду Продукції; станція призначення та відправлення; дату відвантаження (дату, вказану на штампі станції відвантаження). На вимогу Замовника на протязі 24 годин з моменту відправки вагонів передати Замовнику по факсимільному зв'язку копії ж/д накладних. Протягом 3-х діб з часу відправки вагонів надати в офіс Замовника пакет документів: копії ж/д накладних, завірених печаткою вантажовідправника; оригінали ГТД (при експорті); оригінали рахунків-фактур (при експорті).

Робота Виконавця вважається виконаною по факту відправки (відвантаження) вагонів зі станції відправки (отримання) у відповідності з заявками Замовника і пред'явлення в офіс Замовника документів, обумовлених в п. 2.1.12. даного Договору. При пред'явленні вищезазначених документів підписується Акт виконаних робіт (2.4. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата здійснюється Замовником у вигляді попередньої оплати відповідно до виставленого рахунку в розмірі 90 % комплексної ставки.

Згідно пункту 4.1. Договору за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірах погоджених в Додатках до даного Договору.

Додатковою угодою № 17 від 18.01.2013 року до Договору сторони погодили, що для забезпечення подачі до місця завантаження рухомого складу і відправки 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) +/- 5 % тонн кукурудзи зі станції Прилуки Півд. з/д, призначенням станції Горностаївка Півд.-Зах. з/д Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця попередню оплату за даним Договором у розмірі 147 750 грн. за 15 вагонів кукурудзи.

Згідно п. 3 Додаткової угоди Замовник здійснює попередню оплату Виконавцю по даній угоді в розмірі 90 % вартості послуг. Остаточні взаєморозрахунки за виконані роботи (послуги) проводяться протягом 3-х банківських днів після надання Акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору Виконавцем було пред'явлено Замовнику рахунок на оплату № 38 від 18.01.2013 року на суму 147 750 грн.

Оплату Замовник виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 736 та № 737 від 23.01.2013 року відповідно на суму 137 865,00 грн. та 9 885,00 грн.

Виконавець умови Договору та Додаткової угоди не виконав, підтвердженням чого є те, що 04.02.2013 року відповідач звернувся із заявкою до начальника станції Прилуки про подачу на під'їзді колії ТОВ «Елеватор-Агро» 15 вагонів - зерновозів для навантаження кукурудзи, а вже 12.02.2013 року останній направив на адресу начальника станції Прилуки ПЗ відмову від навантаження згідно заявленого плану на Бел. ж.д. на 15 вагонів-зерновозів кукурудзи фуражної з підприємства ТОВ «Елеватор-Агро» у зв'язку з неможливістю відправки.

11.02.2013 року позивач за первісним позовом направляв на адресу відповідача претензію № 2-11/02, у якій просив повернути 100 % попередню оплату в сумі 147 750 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Северукрагро» до 12.02.2013 року та попередив, що в разі не повернення попередньої оплати і не виконання додаткової угоди № 17 від 18.01.2013 року до Договору в подальшому витрати на зберігання зерна кукурудзи на елеваторі ТОВ «Елеватор Агро» будуть проводитись за рахунок відповідача. Вказану претензію відповідач отримав, але залишив без відповіді.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) стверджує, що протягом 2012 року між сторонами були укладені Додаткові угоди комплексних поставок до Договору на загальну суму 2 262 857 грн. 80 коп., послуги по яких виконавцем замовнику були надані, про що складені відповідні акти та частково оплачені на суму 2 220 499 грн. 71 коп. Станом на 31.12.2012 року кінцеве сальдо по відносинах ПП „Северукрагро" з ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро» складало 95 632 грн. 91 коп. на користь ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», що підтверджується відповідним актом звірки. Вказану суму боргу позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

В матеріалах справи міститься також Акт звіряння взаємних розрахунків за період 10.09.2010-15.05.2013 року, наданий та в односторонньому порядку підписаний ТОВ „Компанія „Юнітранс-Агро", згідно якого станом на 15.05.2013 року заборгованість останнього перед ПП „Северукрагро" складає 48 499 грн. 47 коп.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення за первісним позовом сума боргу по Договору в розмірі 147 750 грн. відповідає її фактичній сумі. Це підтверджується наявними у справі договором, додатковою угодою, рахунком на оплату, платіжними дорученнями.

Таким чином, первісний позов щодо стягнення основного боргу в розмірі 147 750 грн. підлягає задоволенню.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту п. 5.2. Договору, згідно з яким у випадку несвоєчасного виконання Виконавцем своїх обов'язків по даному Договору, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми послуг не відвантаженої Продукції за кожний день прострочення, якщо така не виникла з вини Замовника. Розрахунок заявленої до стягнення суми пені в розмірі 6 648 грн. 73 коп. є правильним.

Окрім того, сторонами відповідно до пункту 3.3. Договору передбачено, що у випадку відмови Замовника від заявленого перевезення або неможливістю надання послуг Виконавцем на повну суму попередньої оплати, Виконавець зобов'язаний повернути Замовнику суму попередньої оплати на протязі 5 днів з моменту отримання однією стороною повідомлення про зупинення проведення робіт. При несвоєчасному поверненні суми попередньої оплати Виконавець виплачує пеню в розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач нарахував відповідачу 180 255 грн. 00 коп. пені в розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, обумовлена сторонами в п. 3.3. Договору пеня за своєю правовою природою є штрафом. Його розрахунок позивачем зроблено вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 180 255 грн. 00 коп. підлягає до задоволення.

У зв"язку з невиконанням Виконавцем умов Договору і Додаткової угоди та відмови останнього від навантаження згідно заявленого плану 15 вагонів-зерновозів кукурудзи фуражної позивачем були понесені збитки по зберіганню зерна на ТОВ „Елеватор Агро" з 07.02.2013 року по 21.02.2013 року за договором № 1801 від 18.01.2013 року у розмірі 8 799 грн. 29 коп, які останній просить стягнути з відповідача.

Суд вважає, що позивач не довів необхідності зберігання зерна, неможливості його перевезення за допомогою іншої транспортно-експедиційної компанії, а також необхідності зберігання саме в період часу з 07.02.2013 р. по 21.02.2013 р., отже він не довів наявність понесених ним збитків, що стали наслідком неправомірних дій відповідача, а тому в частині стягнення з відповідача 8 799 грн. 29 коп. збитків по зберіганню зерна необхідно відмовити.

Отже, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом необхідно стягнути 147 750 грн. основного боргу, 180 255 грн. 00 коп. штрафних санкцій у розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу та 6 648 грн. 73 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Щодо заявленого відповідачем зустрічного позову про стягнення з позивача за первісним позовом 95 632 грн. 91 коп. заборгованості за договором № ТЕО-К/34 від 10.09.2010 року, то суд вважає, що підстав для його задоволення немає.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник позивача за зустрічним позовом надав суду 14.06.2013 року копії документів, які, на його думку, підтверджують наявність заборгованості позивача за первісним позовом по договору № ТЕО-К/34 на заявлену у зустрічному позові суму. У судове засідання 21.06.2013 року представник позивача за зустрічним позовом не з"явився, не надав пояснень про надані ним документи, не довів, що надані суду документи підтверджують заявлену до стягнення у зустрічному позові суму. Згідно п. 1.3. Договору на кожне перевезення сторони підписують додаткову угоду. Позивач за первісним позовом заявив до суду вимогу по Додатковій угоді № 17 від 18.01.2013 року. Позивач за зустрічним позовом подав суду інші Додаткові угоди до Договору і первинні бухгалтерські документи по них на підтвердження заявленої суми. По Додатковій угоді № 17 від 18.01.2013 року, яка є предметом судового розгляду по первісному позову, позивач за зустрічним позовом ніяких пояснень і доказів не надав, у зв"язку з чим суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не довів своєї вимоги про стягнення 95 632 грн. 91 коп. з ПП „Северукрагро" саме в межах досліджуваної судом Додаткової угоди № 17 від 18.01.2013 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь оплату послуг адвоката згідно розрахункових документів, які надані в судові засідання.

За змістом ст.ст. 44, 48 ГПК України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат, пов"язаних з розглядом справи в суді.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги адвокатом від 07.03.2013 року, укладеного між адвокатом Бахмачем Олександром Васильовичем (свідоцтво № 601 від 27.01.2012 року) та приватним підприємством „Северукрагро", адвокат зобов'язався надати позивачу консультації, складання позовної заяви про стягнення з ТОВ „Компанія „Юнітранс-Агро" на користь клієнта передплати, нарахованої пені та збитків і представництво його інтересів в господарському суді Черкаської області при розгляді позовної заяви (пункт 1.1.).

Позивач за первісним позовом згідно клопотання від 13.06.2013 року № 13/06-3 та від 21.06.2013 року № 2106-1 в підтвердження понесених ним витрат на адвоката надав суду квитанції до прибуткового касового ордеру № КВ 1/13 від 09.04.2013 року на суму 4 000,00 грн. (складання позовної заяви), № КВ 2/13 від 30.04.2013 року на суму 2 500,00 грн. (участь у судовому засіданні 30.04.2013), № ЧР 1/13 від 13.06.2013 року на суму 2 500,00 грн. (участь у судовому засіданні 13.06.2013) та № ЧР 2/13 від 21.06.2013 року на суму 2 500,00 грн. (участь у судовому засіданні 21.06.2013), всього на загальну суму 11 500 грн. 00 коп.

Судові витрати - це витрати, пов"язані з розглядом справи в суді. З усього переліку дій, що викладені в підпункті 1.1. договору про надання правової допомоги, з розглядом справи пов"язані лише витрати по участі адвоката в судових засіданнях. Решта дій адвокатом була вчинена до пред"явлення позову або ж має бути здійснена після прийняття судового рішення. Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Таким чином, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню витрати за участь адвоката у судових засіданнях, а саме - 7 500,00 грн. 4 000,00 грн. за складання позовної заяви - це витрати до початку розгляду справи в суді.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в сумі 6 693 грн. 06 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнітранс-Агро» (18015, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 12/7, код ЄДРПОУ 36619064) на користь приватного підприємства «Северукрагро» (14017, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 31, кв. 20, р/р 26000060530770 в РУ КБ ПриватБанк м. Чернігів, МФО 353586, код ЄДРПОУ 36339462) - 147 750 грн. боргу, 180 255 грн. 00 коп. штрафних санкцій у розмірі 1 % від суми затриманого платежу за кожний день прострочення платежу, 6 648 грн. 73 коп. пені, 7 500 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 6 693 грн. 06 коп. судового збору.

3. У решті первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Відмовити у задоволенні заяви ПП „Северукрагро" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 24.07.2013 р.

Суддя В.В. Потапенко