Ухвала суду № 32561653, 18.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2143/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про визнання протиправною та скасування вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 (Позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (Відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

У той же час, Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Від Позивача до суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому він обґрунтовує законність рішення суду першої інстанції та просить суд залишити дане рішення без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області як фізична особа-підприємець з 20.12.2002

10 квітня 2013 року УПФ винесло вимогу про сплату недоїмки №Ф411-У, згідно якої Позивач повинен сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 4572,42 грн. за 2012 рік. Вимога Відповідача ґрунтується на положеннях п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, згідно якого Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому має сплачувати єдиний внесок в порядку та в розмірах, визначених вищезазначеним Законом.

Так, відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.

Судом встановлено, що Позивач є пенсіонером за віком, відповідно до положень ст. 55 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", та з січня 2010 року довічно отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, яке видане Пенсійним фондом України 12.05.2010 року.

Оскільки Позивач отримує довічну пенсію за віком, а ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах, зокрема, на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та оскільки матеріали справи не містять доказів того, що Позивач., у відповідності до ст. 12 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», уклав з Пенсійним фондом України договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Позивач, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску та з січня 2012 року не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.

Враховуючи, що Позивач є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, має статус пенсіонера за віком, отримує відповідно до закону пенсію та не має статусу учасника добровільної системи загальнообов`язкового державного соціального страхування, колегія суддів Вінницького апеляційного суду вважає, що він повинен бути звільнений від сплати єдиного внеску.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо неправомірності стягнення на користь Позивача понесені судові витрати (114,71 грн.) шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків УПФ у Чечельницькому районі, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Відповідача.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.